Встановлено, що у випадку, якщо позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного чи кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом в розмірах, встановлених згідно зі ст. 4 Закону «Про судовий збір» за подачу позову немайнового характеру.
Також роз'яснюється, що розміри ставок судового збору визначаються з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна позовна заява, інша заява і скарга подані до суду. Це стосується, зокрема, і випадків, коли заява про забезпечення позову чи доказів, апеляційна або касаційна скарга подаються пізніше. При цьому ставки судового збору також визначаються розміром мінімальної заробітної плати, встановленої у році, коли позовну заяву, іншу заяву і скарга була подана до суду.
Якщо позовна заява судом залишено без розгляду з підстав, передбачених частиною першою статті 207 Цивільного процесуального кодексу України, а позивач відповідно до частини другої цієї статті знову звернувся до суду з таким самим позовом, то судовий збір сплачується на загальних підставах.
Також передбачено, що судовий збір за подачу апеляційної та касаційної скарги на рішення суду сплачується у певному розмірі виходячи із ставки судового збору, яка підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги незалежно від оспорюваної суми.
У новій редакції викладено пункт 23 постанови. Роз'яснюється, що підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону «Про судовий збір» визначено розмір ставки збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду в залежності від того, здійснюються такі дії юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) або фізичною особою. Це стосується подання апеляційних та касаційних скарг, заяв про приєднання до них на будь-які рішення суду, які підлягають оскарженню незалежно від того, передбачено Законом «Про судовий збір» стягування судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні постанови, проте з урахуванням роз'яснень, наданих у пункті 6 цієї постанови.
Роз'яснюється, як суд перевіряє зарахування збору до спеціального фонду Державного бюджету. Суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заявою, скаргою), містили відомості про те, за яке саме позовну заяву (заяву, скаргу, дія) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення має бути підписана відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження і дату виконання платіжного доручення.Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про приймання судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені Цивільним процесуальним кодексом, зокрема у разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, яка забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, його оплатив, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства.
Сплачена сума судового збору повертається не тільки в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, але і в разі відмови у відкритті апеляційного та касаційного провадження.
Сайт "ЮРЛІГА"
_03_03.png)
