Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Результатом роботи міжнародного семінару «Вища рада юстиції України: результати, досвід, виклики та рішення для України» стане розробка Радою дорожньої карти необхідних конституційних та законодавчих змін, які б наблизили роботу Вищої ради юстиції до найкращих стандартів Ради Європи та світу.
8-9 жовтня 2015 року в м. Києві відбувся міжнародний семінар «Вища рада юстиції України: результати, досвід, виклики та рішення для України». Захід проведено за ініціативою Вищої ради юстиції (ВРЮ) та за сприяння міжнародних організацій, що працюють в Україні на підтримку реформ у сфері юстиції: Проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Справедливе правосуддя», Проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», Проекту Ради Європи «Підтримка реформи системи суддівської відповідальності в Україні» й спільного Проекту Ради Європи та Європейського Союзу «Консолідація розробки реформи у сфері юстиції в Україні».
Учасники семінару обговорили питання статусу та повноважень Вищої ради юстиції у світлі судової та конституційної реформ; ознайомилися із європейськими й міжнародними стандартами у сфері призначення суддів та їхньої дисциплінарної відповідальності, з іноземним досвідом та практикою діяльності органів з подібними статусом і повноваженнями; склали дорожню карту необхідних змін для інституційного становлення ВРЮ, зауваживши, що надзвичайно важливим для України є виконання стандартів та права Ради Європи у сфері правосуддя. Йдеться про виконання вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, конкретні рішення ЄСПЛ, статутні резолюції Комітету Міністрів Ради Європи, конвенції Ради Європи, – як зауважили учасники семінару, – «жорстке», обов’язкове для виконання, право Ради Європи.
Учасники семінару наголосили, що показовим для нашої країни є рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України», відповідно до якого в України виникли певні зобов’язання щодо впровадження в українське законодавство інституціональних змін, зокрема стосовно формування складу ВРЮ, при якому більшість членів Вищої ради юстиції мають бути суддями, обраними самими суддями; вилучення зі складу Ради прокурорів, гарантування прозорості та неупередженості дисциплінарної процедури стосовно суддів; розширення системи дисциплінарних стягнень і приведення її у відповідність до європейських стандартів, в тому числі й через вилучення із Основного Закону такої підстави звільнення судді, як звільнення за порушення присяги.
Не менший вплив на законодавство національних держав мають норми так званого «м’якого» права Ради Європи – пілотні рішення ЄСПЛ у відповідній сфері стосовно інших країн, висновки Консультативної ради європейських суддів (КРЄС), рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи, Венеціанської комісії.
Учасники семінару повсякчас зверталися до рекомендацій Висновку КРЄС № 10 (2007) щодо судової ради на службі суспільства, який акумулює загальні рекомендації Ради Європи стосовно діяльності вищих рад у сфері правосуддя – органів, подібних до Вищої ради юстиції.
У цьому документі зазначено, що за статусом вища судова рада у сфері правосуддя має бути конституційним органом для захисту незалежності суддів з переважною більшістю у складі суддів, члени якої здійснюють повноваження на постійній основі. Її функції: відбір, призначення, просування по службі, навчання, оцінювання суддів, дисциплінарні та етичні питання, а також адміністрування судів, управління самостійним бюджетом та надання висновків іншим гілкам влади.
Деякі кроки на шляху виконання згаданих зобов’язань та рекомендацій, зокрема щодо більшості у складі Ради суддів, розширення видів дисциплінарних стягнень, Україна вже зробила.
Учасники семінару – вітчизняні науковці, члени вищих рад юстиції/судових рад та міжнародні експерти з країн Європи та США – поділилися досвідом роботи судових рад у своїх країнах, зважаючи на їхній статус та повноваження.
Прикметно, що у Португалії питання компетенції та складу Ради регулюються Конституцією країни, а закон про статус суддів визначає спосіб обрання її членів та особливості їх статусу залежно від того, чи є вони суддями. А у Литві рада суддів лише дотично згадується у Конституції, всі інші питання регулюються органічним законом. Існування Вищої ради правосуддя, зокрема, в Італії, її завдання, квотний принцип формування (дві третини обираються суддям, одна третина призначається парламентом) та строк повноважень членів Ради передбачені Конституцією. Конкретна кількість членів Ради визначається законом.
У Португалії існує три Вищих ради: для суддів загальних судів, прокурорів та для суддів адміністративних судів. При цьому у країні, ведуться дискусії питання про їх об’єднання.
У Литві ж рада суддів виконує функції трьох українських органів судової влади: ради суддів, ВККС і ВРЮ.
А в Італії, крім Вищої ради, створені регіональні ради суддів, які логічно і функціонально підпорядковуються Вищій раді, надають їй консультаційні послуги та готують висновки з будь-яких заходів у професійному житті суддів.
Визначення статусу Вищої ради у кожній конкретній країні також різниться: Вища рада правосуддя в Португалії є органом управління та накладає дисциплінарні стягнення, але не представляє суддів, в Італії – органом самоуправління судової влади. Судова рада Нідерландів є координаційним адміністративним органом судової системи; в Литві – цевиконавчий орган самоуправління судової влади; в Абхазії – органом, покликаним забезпечити якісне правосуддя та гарантувати незалежність суддів. У Румунії Вища рада магістратури – орган самоврядування суддів та прокурорів – покликаний захищати та гарантувати незалежність правосуддя.
«Знаково, що такий орган, зазвичай покликаний гарантувати незалежність правосуддя, є єдиним як щодо кадрового забезпечення органів судової влади, так і щодо вирішення адміністративних та фінансових питань належного функціонування судової системи держави. Крім того, у багатьох країнах судові ради долучені до законодавчого процесу, їх висновки щодо законопроектів стосовно статусу суддів та судоустрою важливі для уряду та парламенту», – наголосив Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк.
Під час обговорення учасники семінару висловили свої пропозиції щодо об’єднання ВРЮ, ВККСУ та ДСАУ, в єдиний орган, вилучення зі складу Ради прокурорів та осіб за посадою, формування якісного складу Ради за новою прозорою процедурою, забезпечення незалежності членів Вищої ради юстиції як від внутрішнього, так і зовнішнього впливу, приведення функцій Ради до вимог міжнародних стандартів у сфері правосуддя, зокрема надання Раді повноважень щодо участі у бюджетному процесі з питань фінансування усієї судової системи, а також можливості надавання висновків щодо проектів законодавчих актів, які регулюють діяльність судової влади.
За підсумками обговорення на семінарі учасники підтримали пропозиції Робочої групи з питань правосуддя щодо внесення змін до Основного Закону стосовно статусу та функцій єдиного органу суддівського самоврядування – Вищої ради правосуддя, який стане сильним голосом судової системи, що опікуватиметься стратегічним плануванням (визначатиме стратегічні цілі та плани їх досягнення), управлінням і гарантуванням незалежного статусу судової влади України.
Джерело: www.vru.gov.ua
_03_03.png)
