«Судова практика у трудових спорах формується таким чином, щоб забезпечити баланс інтересів працівника і роботодавця. Ми розуміємо, що суспільство очікує від нас саме таких підходів»

 «Судова практика на сьогодні формується таким чином, щоб забезпечити баланс інтересів працівника і роботодавця. Ми виходимо з того, що трудовий договір – це волевиявлення обох сторін, а отже, права і обов’язки, які визначені у ньому, їх дотримання і виконання має стосуватися однаковою мірою як працівника, так і роботодавця», – наголосив суддя судової палати у цивільних справах ВССУ Микола Наумчук, виступаючи із доповіддю «Узагальнення судової практики у трудових спорах: погляд ВССУ» на III Щорічному форумі юрисконсультів.

Водночас відповідно до положень Кодексу законів про працю України працівник є більш захищеною стороною, оскільки умови договору, що погіршують становище працівника, порівняно з чинним законодавством, визнаються недійсними. Ці норми є цілком виправданими, як зазначив Микола Наумчук. Роботодавець повинен забезпечити працівнику умови праці щодо встановлення мінімальної заробітної плати, тривалості робочого часу тощо, що визначені нормами трудового законодавства і є соціальною гарантією для нього.

Як зауважив суддя ВССУ, дедалі частіше роботодавці застосовують форми і методи роботи з персоналом, які відповідають європейським тенденціям. Однак вони часто не узгоджуються з нормами чинного КЗпП України. На думку Миколи Наумчука, з урахуванням подібних тенденцій необхідно внести зміни і до законодавства, які б враховували такі тенденції та динаміку правовідносин, що виникають у зв’язку з укладенням трудового договору і реалізацією права на працю, прав і обов’язків учасників таких правовідносин.

Зазначаючи про законодавчі зміни, Микола Наумчук наголосив, що питання проведення реформ у правовій системі потребує виваженого та комплексного підходу: «Головне розуміти, що не можна змінювати в системі щось одне, оскільки поодинокі зміни, як показує практика, ведуть до суперечностей і відсутності логічного зв’язку між окремими нормами як матеріального, так і процесуального права.

У частині узагальнення судової практики розгляду трудових спорів Микола Наумчук відзначив узагальнення та постанови Верховного Суду України, які мають значення при вирішенні трудових спорів, а також рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв’язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу. «У ВССУ на даний час також готується узагальнення щодо проблем, що виникають при вирішенні спорів та стосуються відшкодування шкоди завданої працівником підприємства, установи чи організації», – повідомив Микола Наумчук.

Доповідач також навів статистичні дані розгляду справ щодо трудових спорів. Так, за його словами, у першому півріччі 2015 року судом було розглянуто 12 тис. справ, з них близько 6 тис. справ – спори про стягнення заробітної плати, 1,5 тис. справ – спори про поновлення на роботі.

Микола Наумчук проаналізував помилки, яких припускаються роботодавці при звільненні працівників, та судову практику у трудових спорах, що виникають з приводу законності припинення трудового договору з підстав, передбачених статтями 38, 40 КЗпП України. Зокрема, він роз’яснив питання щодо переважного права на залишення на роботі при скороченні, строку видачі трудової книжки та проведення розрахунку, обрахування судового збору у трудових спорах тощо.

У сесії, що була присвячена питанням судової практики, також взяли участь: суддя, секретар першої судової палати Вищого господарського суду України Валерій Картете, партнер ЮФ ILF Сергій Сильченко, керівник правового супроводження гірськовидобувного ООО «Метінфест Холдинг» Олена Вовк, директор з правових питань ООО з ІІ «Дикергофф Україна» Сергій Корнієнко, партнер з практики вирішення спорів ЮФ «Авеллум Партнерс» Дмитро Марчуков.

Модератором сесії виступила адвокат, керуючий партнер Юридичної групи LCF Анна Огренчук.