За порогом передбачуваності Рішення членів ВРЮ ще не дозволяють зрозуміти, які дії слід уважати порушенням присяги

Членство у ВРЮ колишньої очільниці Оболонського райсуду Ірини Мамонтової не допомогло її колегам уникнути негативного вердикту

Відразу троє законників з Оболонського райсуду м.Києва можуть бути звільнені за порушення присяги. Принаймні попередньо члени Вищої ради юстиції вже визначилися з цим. Водночас труднощі, які залишаються в організації роботи колегіального органу, та невизначеність практики дають законникам шанс втриматись у кріслах.

Як три краплі води

Продовжуючи розгляд висновків Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, дисциплінарна секція ВРЮ під час засідання 27 жовтня вивчила 5 відповідних матеріалів. При цьому 3 з них стосувались представників Оболонського райсуду м.Києва.

Жоден із цих законників на засідання не з’явився. Причини різні: від хвороби до необхідності розглядати в цей час кримінальні справи. Водночас секція Ради вже виробила практику, за якою неприбуття на засідання не є підставою для відкладення матеріалів. Це пояснюється тим, що секція виносить лише попереднє рішення, а значить, у судді ще буде шанс відстояти свою позицію під час засідання самої Ради.

Подібними були й самі скарги на суддів. Всі вони задовольняли клопотання про взяття під варту учасників подій на майдані. Зокрема, суддя Тарас Ліщук погодився на арешт громадянина, якого звинувачували в організації масових заворушень. Водночас, на думку ТСК, єдиним доказом правопорушення були показання «беркутівця». Крім цього, в тимчасовому органі нагадували: якщо в ході судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання, слідчий суддя зобов’язаний забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи, дати доручення дослідити повідомлені факти та вжити необхідних заходів для гарантування безпеки громадянина. Однак, наголошували у ТСК, Т.Ліщук цього не зробив. Крім того, що затриманий заявляв про побої, не помітити їх наслідки було складно.

Так само запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до особи, яку затримали поблизу Майдану незалежності, застосувала суддя Юлія Швачач. Як зазначили у ТСК, вона не врахувала як пом’якшувальні обставини літній вік затриманого, стан здоров’я, наявність у нього постійного місця проживання і міцних соціальних зв’язків.

Відповідно до висновку ТСК недостатньо зважено дослідив матеріали й суддя Віталій Літвінов, який так само погодив арешт учасника акцій протесту. Зокрема, у тимчасовому органі були переконані: законник не мав достатніх доказів того, що особа вчинила правопорушення. А також «традиційно» не звернув увагу на відсутність у затриманого судимостей, наявність постійної роботи, кількох дітей, а також на готовність окремих нардепів і представника релігійної громади взяти його на поруки.

Різні підходи

Через відсутність на засіданні самих суддів аргументів на їхній захист не прозвучало, а за зачиненими дверима члени секції вирішили рекомендувати ВРЮ внести подання про звільнення всіх трьох законників.

Водночас результати цього голосування необов’язково будуть підтверджені самою Радою. Відповідно до регламенту для того, щоб ухвалити «рекомендаційне» рішення, достатньо більшості голосів членів секції, присутніх на засіданні. А ось остаточний вердикт ухвалюється конституційною більшістю голосів членів ВРЮ. Тобто його мають підтримати 11 представників цього органу. І складнощі з тим, щоб зібрати ці голоси, вже виникали.

Як повідомляв «ЗіБ», під час засідання 15 жовтня за звільнення судді за порушення присяги висловились 10 членів Ради, 3 — були проти, чого виявилося достатньо, аби пропозиція не пройшла. Хоча, якби на засідання прибув міністр юстиції або Генпрокурор, результати голосування, очевидно, виявилися б зовсім іншими. Тому на подальшій долі «оболонських» суддів не в останню чергу позначиться відвідуваність представників конституційного органу.

Водночас судді можуть сподіватися не лише на нестачу голосів. Нині практика ВРЮ в подібних питаннях тільки починає формуватись, але для законників уже виглядає досить позитивно. Зокрема, під час того ж засідання 15 жовтня за звільнення судді Деснянського райсуду м.Києва Олексія Панасюка проголосували лише 6 членів Ради, а 8 — висловились проти. Скарга ж на нього була подібна до зазначених вище: законник погодив арешт затриманої особи за участь в акціях протесту, хоча доказів протиправних дій, зазначали у ТСК, майже не було. Тому судді з Оболоні можуть сподіватися на таке ж ставлення й до них. Хоча, можливо, ВРЮ так і не сформує єдиного підходу до вирішення таких питань, і результат кожного голосування буде несподіваним.

ОЛЕКСІЙ ПИСАРЕВ

Джерело: zib.com.ua