Заступник Голови ВАСУ Михайло Цуркан розповідає про дисциплінарне провадження щодо судді та про дисциплінарні стягнення на "Громадському радіо"

Михайло Цуркан розповідає про розширену завдяки ухваленню нових профільних законів лінійку дисциплінарних стягнень, але констатує, що фактично немає практики застосування, і зазначає, що, наприклад, дивно сприймається «переведення судді до суду нижчого рівня, коли б це стосувалося інженера, механіка можна б було погодитися, але щодо судді, громадянин може задати питання: вибачте, якщо вас визнали непридатним здійснювати судочинство у вищій інстанції, то де гарантія, що ви тут захистите мої права?».

Лариса Денисенко: Що таке дисциплінарне стягнення? Які існують дисциплінарні стягнення зараз, і власне, яка їх ефективність?

Михайло Цуркан: Суддя — це не просто особа, яка є носієм судової влади, це надто відповідальна посада. Коли суддя чинить дії і виносить рішення іменем України, ми розуміємо, що йдеться про імідж держави. Хотів би ще звернути увагу на таку проблему — судді є членами суспільства, це не боги, які спустилися з Олімпу і наділені якимись якостями відмінними від тих, хто живе в нашій державі. І звичайно вони всі підпадають під відповідальність. Питання відповідальності на сьогодні дуже важливе.

Лариса Денисенко: Я довго думала, чому вчиняються самосуди. Не тільки тому, що люди поводять себе, як дикуни, але частково і через те, що коли твоя потреба відновлення справедливості у порушенні прав впирається в той орган, якому довіряєш — суд.

Ви говорили про богів з Олімпу, я не вирішую і не впливаю на долю людини, я можу пояснювати, але я не розглядаю справу, яка стосується безпосередньо ваших прав. Коли ти не відчуваєш жодної уваги і справедливості, правди і права, тоді у суспільства виникають такі мотиви, стосовно того, що ми не віримо всім. Дуже шкода, що саме зараз ми перебуваємо саме в такому концепті.

Михайло Цуркан: Справедливість понад усе. Це і є призначення суду. Переходячи до теми дисциплінарної відповідальності, взагалі відповідальність — це обов’язок нести негативні наслідки в наслідок порушення закону. Суддя, як особа з спеціальним статусом, має обов’язок нести таку відповідальність прямо не порушує закон, але порушує питання етики. Якщо своїми діями приводить до порушення прав.

Лариса Денисенко: Наскільки ви підтримуєте концепт конституційно-правової відповідальності? В який спосіб вона б мала оформлюватись і розвиватись?

Михайло Цуркан: Є проблема з широким поняттям присяги. В конкретній справі Волков проти Україні є конкретний приклад — Європейський суд нам зазначив, щоб визначитись, чим є за змістом присяга і пропишите критерії порушення, або виключіть її з підстав припинення, щоб використовувати терміни для дисциплінарних скарг. Це і привід для наукових дискусій, бо ми знаємо 4 види відповідальності. Дисциплінарна, цивільно-правова, кримінальна, адміністративна. А конституційно-правова вона ніби і є, але над нею мало хто працює. А для суддів і інших політичних службовців має існувати конституційно-правова відповідальність. Змінивши цю лінійку законодавець так і не визначився, а куди ж він розміщує присягу. Він у перелік видів стягнення вписав такий як висновок про направлення рекомендацій до вищої ради юстиції для розгляду подання про звільнення судді з посади за недотримання присяги. Це висновок, який не тягне наслідків. Але є ще варіанти, що дають змогу застосувати до судді стягнення відповідно до тяжкості їх порушення: попередження, догана з позбавленням права на отримання доплат, сувора догана з позбавленням права отримання доплат до трьох місяців, відсторонення від 1до 6 місяців від правосуддя, з позбавленням права отримання доплат з направленням до школи суддів з підвищення кваліфікації, переведення судді до суду нижчого рівня. Але прикладів поки що дисциплінарного стягнення ще не застосовували.

СЛУХАТИ випуск програми "Судова реформа" від 6.11.2015р.

Джерело: www.vasu.gov.ua