Відкритий – значить озброєний

Питання комунікацій, а більш того успішного спілкування між судами та суспільством є запорукою не лише підвищення авторитету судової влади, але й налагодженням механізму взаємовигідної співпраці на довгі роки. Безперечно, транслятором між суспільством і судами,насамперед, є журналісти, а також деякі громадські активісти, які активно спостерігають за подіями навколо судової реформи. Зрозумівши, що відсутність тісної співпраці зі ЗМІ – це глухий кут, судова влада потроху, але почала повертатися обличчям до громадян.

Так, 3 листопада у Вищому господарському суді України за ініціативи керівництва відбулася зустріч з громадськістю та журналістами. На початку заходу голова ВХСУ Богдан Львов зазначив про важливість зустрічі, відзначивши бажання суддів ВГСУ і надалі бути відкритими.«Сьогодні найбільш актуальним питанням нашої зустрічі є пропозиція щодо співпраці. Нещодавно на зборах суддів нашого суду, на вимогу часу та Ради суддів України, щоб суспільство мало змогу отримувати оперативну та компетентну інформацію, ми обрали трьох суддів-спікерів: суддю ВГСУ Олексія Євсікова, секретаря Пленуму ВГСУ Ларису Рогач та суддю Володимира Поліщука», – зазначив пан Львов.

Також він додав, що попри деякі розходження зі світовими стандартами спілкування з пресою, колектив ВГСУ вирішив зробити виключення і надав трьом своїм колегам дещо ширші повноваження. «Незважаючи на світову практику, відповідно до якої судді не повинні коментувати рішення, наш колектив усе-таки наділив суддів-спікерів відповідними повноваженнями щодо надання коментарів, але у розумних масштабах щодо конкретних справ», – наголосив очільник ВГСУ.

Також, під час спілкування з пресою, Б. Львов наголосив на важливості принципу відкритості. «Відкритість завжди була проголошена як принцип будь-якого судового процесу: як господарського, цивільного, так і кримінального, за виключенням обмежень, передбачених законом. Проте наразі це знов-таки актуальна тема, оскільки останнім часом виникають непорозуміння між деякими судами, представниками громадськості та журналістами. Нам важливо почути думку як представників ЗМІ, так і представників громадськості стосовно того, які є перепони на шляху отримання інформації від нас, та яка інформація їм потрібна», – зазначив голова суду. Разом з тим, журналісти наголосили на тому, що не вони мають йти до суду, а суд повинен ініціювати зустрічі та інформувати громадськість з тих чи інших питань.

Також представники громадськості та ЗМІ намагалися знайти спільну мову з суддями у питанні проведення відеозйомки судового засідання, зокрема стосовно того, чи має особа, якає вільним слухачем та знімає засідання на портативний пристрій, представлятися, як це роблять журналісти, у яких, до речі, з цього приводу претензій до судів значно менше, оскільки вони, як правило, заздалегідь повідомляють суд про свої наміри.

Ще одним важливим питанням для журналістів є проблема швидкого отримання інформації, оскільки цього вимагає специфіка роботи. Як було зазначено під час дискусії, багато в цій ситуації залежить від декількох пов’язаних між собою чинників. По-перше, мова йде про здатність прес-служби суду оперативно обробляти необхідну інформацію. По-друге, є певна залежність від того, наскільки грамотно та лаконічно журналіст вміє сформулювати відповідний запит. І по-третє, на жаль, навантаження на тих же суддів-спікерів зменшено не буде, а отже треба враховувати, що перш за все суддя-спікер – це суддя, а вже потім спікер, тому брак часу дійсно інколи може стати на заваді для надання швидкої відповіді.

Безперечно, дискусія торкнулася і теми судової реформи, навкруги якої зараз точиться чимало суперечок та спекуляцій. «На сьогодні є дуже багато різної інформації щодо перебігу судової реформи. На жаль, люди, які мають навіть безпосереднє відношення до зазначеного процесу, доносять невірну інформацію. Багато людей повідомляють інформацію, яка взагалі не має нічого спільного з дійсністю. Але маємо якось враховувати це і звертатися до першоджерел. Що стосується судової реформи, безумовно, це затверджений Конституційною комісією проект відповідних змін, схвалених Венеціанською комісією. Так, нам рекомендували в перспективі перейти до триланкової системи, але ми вважаємо, що це питання, яке потребує ретельної підготовки та не може бути реалізоване завтра», – підкреслив Б. Львов.

Так, за його словами, 180 тис. справ на рік розглядають 3Вищі спеціалізовані суди, з яких змінюється або скасовується приблизно 30%. Тобто вищі суди щороку виправляють близько50 тис. судових помилок, тоді як Верховний Суд України за найсприятливіших обставин зараз у змозі переглянути лише 8-10 тис. справ. Таким чином, на переконання суддів ВГСУ, якщо певні особи чи політичні сили наполягатимуть на терміновому впровадженні триланкової системи, то вони будуть змушені донести до громадян не дуже добрі новини та констатувати деякі факти. «Тоді ми маємо повідомити громадянам, що 40 тис. судових помилок на рік мають залишитись не виправленими. Порядок перегляду і, відповідно, скорочення навантаження має починатися не з підвищення судового збору чи обмеження доступу до правосуддя, а з наведення ладу в країні, підвищення якості судочинства, що, безумовно, відіб’ється у формування усталеної судової практики та скороченні кількості оскаржуваних справ. За таких обставин, насправді, можна буде говорити і про скорочення судів тощо», – під час заходу зазначив пан Львов.

Крім того, голова суду нагадав, що судді сумлінно виконують закони, направленні на очищення судової влади. «Щодо люстрації, томи видали відповідні накази, надіслали певні запити, зробили все у строки, визначені законом, і перевірка суддів триває. Незабаром на дисциплінарній секції Вищої ради юстиції буде розглядатися питання щодо екс-голови ВГСУ Віктора Татькова», – повідомив він. 

Єгор Желтухін «Юридична газета» журналіст

Джерело: yur-gazeta.com