Конференція з кримінального права: все, що не робиться, - на краще?

13 листопада відбулася ІІ Всеукраїнська конференція з кримінального права та процесу, організована Асоціацією правників України

ПОДІЇ

Захід є майданчиком для обговорення актуальних питань кримінальної юстиції практиками: адвокатами, прокурорами та суддями. Налагодження повноцінного діалогу особливо важливо під час реформ, тому учасники конференції намагалися розповісти про існуючі проблеми по різні сторони барикад і пропонували своє бачення їх вирішення.

Першу сесію, присвячену реформі правоохоронних органів та її впливу на правозастосовчу практику, відкрила Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська. Говорячи про порушення прав людини у кримінальному процесі, вона представила результати моніторингу застосування судами Кримінального процесуального кодексу. Також вона вказала на відсутність в КПК визначення процесуального статусу омбудсмана, що значно ускладнює механізм захисту прав людини. У деякому роді претензією до судам прозвучала її думку про їхню неготовність ухвалювати виправдувальні вироки. Тим не менше, те, що виправдувальні вироки існують, у своїй доповіді показав Олександр Шадрін,керуючий партнер АО «Тихоненков, Надолю, Шадрін і Соратники». На зауваження омбудсмана відповів іСтаніслав Кравченко, заступник Голови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Він навів статистичні дані. За його словами, на сьогоднішній день існує більше 500 таких вироків. При цьому відносно суддів відкрито понад 200 виробництв, з них - тільки 10% стосується корупційних або інших злочинів, решта - ст. 375 Кримінального кодексу (постанова завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови).

Крім того, він вказав на відповідальність, якій піддаються судді, застосовуючи ст. 176 КПК про запобіжні заходи. Судді здатні трактувати норму ст. 176 КПК як дискримінаційну і не підлягає до застосування в окремих категоріях злочинів. Як приклад він навів рішення місячної давності Донецького апеляційного суду: колегія суддів змінила запобіжний захід з утримання під вартою, виходячи з того, що одна з статей, зазначених в обвинуваченні, виключала її застосування. У підсумку у відношенні цих суддів відкрито кримінальне провадження за ст. 375 Кримінального кодексу. На своє риторичне запитання «чи прийме той суддя таке рішення наступного разу, принаймні до того, як це буде врегульовано законом» сам С. Кравченко відповів негативно.

Тому він висловив готовність судів брати участь у розробці змін до законодавства. У своїй доповіді на тему «Кримінальний процес: виклики реформи кримінальної юстиції» він, зокрема, представив особливості оцінки доказів відповідно до КПК.

Про участь юридичної громадськості в реформу кримінальної юстиції говорив Сергій Гребенюк, радник ЮБ «Єгоров, Пугинський, Афанасьєв і партнери». Він зазначив, що розпочаті реформи проходять не так швидко і результативно, як хотілося б юридичної громадськості. Тим не менш, юристи намагаються використовувати всі наявні важелі тиску. С. Гребенюк вважає, що в першу чергу слід міняти підхід до розуміння правосуддя, адже сторона захисту не є ворогом держави або суспільства. Адвокатура є такою ж частиною правосуддя. Тому він позитивно оцінює запропоновані зміни Конституції в частині правосуддя, оскільки ними визначається важливий трикутник з прав обвинувачення, захисту та суду, при цьому адвокатура виступає частиною правосуддя і сприяє розгляду справ.

Зараз же найбільше турбує адвокатів, особливо в кримінальному процесі, незалежність судової влади. І хоча 2015 ознаменувався налагодженням діалогу з судами, юристи все ще не можуть сказати, що вітчизняний суд є незалежним і на суддів не впливають. Особливо це стосується судів першої інстанції і стадії обрання запобіжного заходу. За словами С. Гребенюка, приймаючи рішення, суд часто перебуває під тиском правоохоронних органів або інтересів певних груп, які формують бачення того, яке рішення має прийняти суд. Як приклад він навів рішення ЄСПЛ з цих питань: прокурор стверджує, що особа винна у злочині, суд приймає відповідне рішення, що згодом визнається незаконним, так як слідчий, який розслідував справу, перебував під тиском свого керівника - прокурора. Тиском на суд є і певні заяви по суті справи чиновників під час судового процесу.

Також С. Гребенюк вважає, що КПК 2012 року не вирішив проблему нерівності сторони захисту та обвинувачення. Цей баланс не дотримано в тому числі і через судову влади. На його думку, для досягнення рівності, серед іншого, необхідно підвищувати рівень судового контролю за судовим слідством.

У колишні часи кримінальне право було більш статичним, зараз же ця практика - найбільш динамічно розвивається галузь права. Оскільки С. Гребенюк є також главою Відділення АПУ у м Києві, він розповів про роботу ініціативної групи Асоціації у зміні кримінально-процесуального законодавства: «Ми вже розробили ряд законопроектів щодо вдосконалення норм КПК. Основні напрямки змін - усунення зловживань щодо недопуску слідчими адвокатів у кримінальному провадженні, уточнення термінології, усунення можливостей затягування кримінального провадження, уточнення змісту відомостей, що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань, підвищення ролі суду і т. Д. ».

У свою чергу, про незалежність судів висловився і С. Кравченко. Він вважає, що незалежність потрібна не так самим суддям, як необхідна всьому суспільству: «Ми чітко розуміємо різницю між незалежністю івседозволеністю». На його думку, глобальною проблемою є неготовність суспільства до таких змін. Цю неготовність демонструють ЗМІ, які «в понеділок лають суддю, що він когось звільнив з-під арешту, у вівторок - що когось не звільнив». Крім того, те, що громадяни не бажають розділяти з судом відповідальність, доводить проблема присяжних. Люди не бажають брати участь у процесі в цій якості, при цьому протестуючи біля стін судів.

«Очевидно, що поки ми не забезпечимо належні гарантії незалежності судової системи, позитивних змін не буде», - уклав суддя.

Стратегію, тактику та інструменти захисту клієнта в процесі представили Ольга Просянюк, керуючий партнерАТ AVER LEX, Олександр Шадрін, керуючий партнер АО «Тихоненков, Надолю, Шадрін і Соратники», Євген Солодко, керівник АО «Солодко і партнери», і Ігор Фомін, керуючий партнер Fomin & Partners.

У свою чергу, суддя Печерського районного суду м.Києва Олеся Батрин розповіла про те, що адвокати роблять неправильно. Так, вона звернула увагу на часто неправильне визначення процесуального статусу в клопотаннях про проведення слідчих дій і скаргах на дії органів досудового розслідування і надала рекомендації по складанню таких документів. Крім того, вона нагадала, що вказуючи на необгрунтованість арешту, необхідно надати докази цього.

Ще дві сесії конференції були присвячені темам ролі адвоката на шахівниці кримінального процесу (доповідачі намагалися з'ясувати, ким є адвокат - пішаком або ферзем) і спеціальних питань кримінального права і процесу.

У ході спеціальної доповіді Володимир Сущенко, к. ю. н., доцент, виконавчий директор Центру з дослідження проблем верховенства права НУ «Києво-Могилянська академія», представив звіт за результатами дослідження дотримання прав особи, затриманої за підозрою у скоєнні злочину

Фото: АПУ