Що зміниться в правосудді і коли українці зможуть покластися на чесність Феміди?

На сьогодні корупція – одна з ключових проблем українського судоустрою, тому Україна потребує системної судової реформи. Зміни до Основного закону щодо судової реформи мають повернути довіру до української Феміди.

«Ми зробимо дуже швидко реформу судової системи. Я думаю, що цього року будуть реформовані Вища рада юстиції, Вища кваліфікаційна комісія суддів і кожен суддя, який приймає не правове рішення, буде знати: відповідальність невідворотна», – саме з такими словами ще минулого року пообіцяв провести реформу українських судів Президент Петро Порошенко.

Влітку цього року проводилося експертне опитування на тему «Оцінка концепції судової реформи» (з 1 червня по 15 вересня), в рамках проекту «Аналіз якості проведених реформ та їх міжсекторального впливу». В ході опитування було виявлено, що реформа судової системи та правоохоронних органів вважається однією з найголовніших викликів для України на даному етапі. 35 % експертів зазначили, що не зовсім правильно було обрано концепцію судової реформи, в той час як 40 % експертів не змогли дати відповідь на це питання, оскільки для них не зрозуміло, як саме відбувається зараз реформа судової влади. Серед причин незадовільного проведення судової реформи експерти вказали відсутність політичної волі (20 %), непрофесійність та корумпованість виконавців (23 %), опір системи (26 %), бажання влади безпосередньо впливати на процес судочинства (26 %), війна на Сході та анексія Криму (3 %). 77 % опитаних експертів вважають дуже високим вплив органів державної влади на низьку швидкість реалізації судової реформи. Окремо експерти зазначили необхідність оновлення складу судового корпусу(http://icps.com.ua/doslidzhennya-mtspd/vprovadzhennya-reform/mtspd-proviv-publichnu-konsultatsiyu-na-temu-sudova-reforma-analiz-derzhavnykh-rishen/. — 2015. – 29.09).

На заяву Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка (зазначив Арсеній Яценюк відкриваючи разом із Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель Українсько-німецький економічний форум в Берліні у п’ятницю, 23 жовтня. — ред.) про те, що «Судова реформа — це не технічний ремонт. Позиція українського Уряду полягає в необхідності заміни всіх 9 тисяч українських корумпованих суддів». Він підкреслив, що питання боротьби з корупцією в першу чергу потребує жорсткої політичної волі Президента, Прем'єр-міністра, Уряду і Парламенту не на словах, а на ділі провести судову реформу.

Тож, Президент і Прем'єр-міністр єдині в тому питанні, щоб провести радикальну і справедливу судову реформу. Адже суд є основою будь-якої правової держави, основою захисту прав і свободи людини, кожного громадянина, а також є захистом бізнесу (http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=248575047&cat_id=244276429. — 2015. – 23.10).

Але, Венеціанська комісія наполягає, що звільнені судді повинні отримати право участі у конкурсному відборі, адже звільнення усіх суддів не відповідає європейським стандартам і верховенству права. Також, Венеціанська Комісія вважає, що заміна усіх суддів (більше 8 тисяч) не буде можливою без піддання загрозі процесу здійснення правосуддя. У випадку реорганізації конкретних судів, відповідні судді повинні мати можливість піти у відставку або подати документи на нову посаду. Венеціанська комісія зазначила, що перезавантаження суддівського корпусу в нашій країні можливе, але як виняток і через зміни до Конституції. Це абсолютно не відповідає тій ситуації, яка є в нашій країні, це виняткова ситуація, і ми міняємо Конституцію, і міняємо, у тому числі через перезавантаження.

Венеціанська комісія наголосила, що одномоментне звільнення суддів несе певні ризики дисбалансу судової системи (http://112.ua/video/sudebnaya-reforma-ukrainy-tema-press-konferencii-s-uchastiem-syroid-176471.html. — 2015. – 29.10). На думку Томаса Маркерта Секретаря Венеціанської Комісії, основою змін повинно стати кваліфікаційне оцінювання судів.

Народний депутата Леонід Ємець впевнений, що потрібне повне оновлення суддівського корпусу. На його думку, Венеціанська комісія однак, не висловила зовсім негативної думки щодо повного оновлення суддів, а лише попередила про небезпеки в її впровадженні. Тож і досі існують дві візії реформи: повне оновлення суддівського корпусу та люстрація суддів. «Процедура переатестації (люстрації) всіх суддів є, як винятковий захід для вирішення цих проблем цілком можлива..., а повне перепризначення суддів дозволяється Венеціанською комісією, якщо процес відбуватиметься не миттєво, а поступово. Єдина небезпека, яка може зараз виникнути, це політична боротьба в парламенті за різними проектами змін, якщо конституційна комісія сама не змінить свого проекту, який досі не включав повного оновлення суддів»(http://hromadskeradio.org/2015/10/29/yak-provodyty-sudovu-reformu-povnistyu-onovlyuvaty-chy-lyustruvatyl. — 2015. – 29.10).

Також Венеціанська Комісія зазначила, що наполягає на своїй рекомендації скасувати вищі спеціалізовані суди, при цьому, щоб адміністративні суди залишалися автономною системою.

На що віце-спікер ВР, член Конституційної комісії Оксана Сироїд відповіла: «Робоча група з питань правосуддя Конституційної комісії врахувала рекомендації Венеціанської комісії з ліквідації чотириланкової судової системи.

Ми нарешті дійшли згоди, що перейдемо на триланкову судову систему. У нас не буде Вищих судів. Також пропонується перезавантажити Верховний суд і апеляційні суди шляхом переобрання нових суддів. Разом з тим, у Конституційній комісії домовилися про обмеження впливу Президента на кар’єрне зростання суддів.

Відповідно, повноваження переведення суддів з одного суду до іншого перейдуть новоствореному органу –Вищій Раді правосуддя» (http://www.segodnya.ua/politics/pnews/v-ukraine-likvidiruyut-vysshie-specializirovannye-sudy-vice-spiker-662535.html. — 2015. – 29.10).

У свою чергу, Конституційна Комісія на своєму засіданні 30 жовтня розглядала зміни до Основного закону України, над якими працювала Робоча група з питань правосуддя та суміжних правових інститутів.

Тож, Робоча група врахувала остаточні правки «венеціанців». Також, зокрема, було уточнено питання щодо утворення та ліквідації судів, юрисдикції судів, імунітету судді, засад судочинства, вимог до судді Конституційного суду України, повноважень Президента України на перехідний період тощо. В проекті також врахована пропозиція Венеціанської комісії щодо повноваження Вищої ради правосуддя ухвалювати рішення про переведення судді з одного суду до іншого після закінчення перехідного періоду.

Голова Робочої групи з питань правосуддя та суміжних правових інститутів, Секретар Конституційної Комісії, заступник Глави Адміністрації Президента України Олексій Філатов звернув увагу присутніх на те, що Проект змін до Конституції в частині правосуддя має не лише підтримку міжнародних експертів. «Було проведене його широке громадське обговорення. Зокрема, такі експертні та громадські дискусії відбулися у Харкові, Львові, Запоріжжі, Дніпропетровську, Івано-Франківську на базі університетів та юридичних факультетів вищих навчальних закладів. У учасників заходів була можливість надавати свої пропозиції та міркування, і багато з них були враховані в остаточному тексті Проекту. Запропоновані зміни забезпечать функціонування судової влади, яка відповідатиме суспільним очікуванням щодо незалежного та справедливого суду», — сказав Олексій Філатов (http://constitution.gov.ua/publications/item/id/90. – 2015. – 30.10).

Ректор Національної школи суддів Микола Оніщук наголосив на тому, що Конституційна Комісія виконала завдання, яке перед нею стояло.

Проект змін до Конституції в частині правосуддя є найкращим за часи новітньої історії України. Цьому, очевидно, є декілька пояснень — склад Конституційної Комісії, відмінні комунікації з Венеціанською Комісією та з правовим департаментом Ради Європи, вільна, відкрита, чесна та професійна дискусія на засіданнях Робочої групи, громадські обговорення.

На переконання Миколи Оніщука, в разі ухвалення Проекту змін до Конституції в частині правосуддя судова система в Україні стане суттєво більш незалежною та неупередженою. Це дозволить громадянам розраховувати на справедливий розгляд справ, і у розумні терміни. Її ж не ухвалення призведе до стагнації в державі.

У результаті голосування Конституційна Комісія схвалила Проект змін до Конституції в частині правосуддя та направила його на розгляд Президенту України.

Також, щодо усунення політичних впливів на суди, як зазначає експерт РПР Михайло Жернаков: «Пропозиції змін щодо усунення політичних впливів на суди були враховані повністю або частково на засіданні робочої групи Конституційної комісії. Венеційська комісія також зазначила, що повноваження щодо переведення суддів мають належати Вищій раді правосуддя як фаховому органу, а не Президенту України чи Верховній Раді як політичним органам. Але на найближчі два роки за Президентом зберігаються повноваження переводити суддів з одного суду до іншого (http://pravo.org.ua/2010-03-07-18-06-07/lawreforms/2058-sudova-reforma-na-nyzkomu-starti-choho-brakuie.html. — 2015. – 30.10).

До всього цього, вирішується питання щодо обмеження монополії адвокатів, але загалом робоча група дійшла до того, що представництво інтересів громадян у судах лише адвокатами має бути не абсолютним, а обмеженим щодо певної категорії судових спорів: соціальних чи трудових, тобто таких, де особа може захистити себе сама.

Ключовим у питаннях відкритого, конкурентного доступу до професії судді та суддівської посади як основи незалежного і справді справедливого правосуддя є усунення суб’єктивних, передовсім політичних, впливів на процес формування кадрового складу суддівського корпусу. Це стосується як призначення, так і переведення, звільнення, а також вирішення питань притягнення суддів до відповідальності.

Крім того, і експерти, і народні депутати наголошують на необхідності такого елементу, як відкрите суддівське досьє. Коли вся інформація про суддю, його декларації буде відкритою для громадськості, буде легше встановити невідповідність судді вимогам доброчесності. Також експерти пропонують запровадити окрім професійних ще й психологічні тести, за допомогою яких можна буде перевірити кандидата на чесність та моральну стійкість.

Таким чином, суспільство прагне справедливості. Нова влада має подолати в собі «старий світогляд» і усвідомити нарешті, що Україні потрібна реальна судова реформа, яка б забезпечила ефективне й незалежне правосуддя. Чесна, відкрита, публічна дискусія щодо конституційних її засад може стати консолідуючим чинником для влади, а також — і початком процесу налагодження довіри та повернення поваги до суду.

Л. Дем’яненко,
н. с. ФПУ,
канд. філол. наук

Джерело: nbuviap.gov.ua