Першочергові кроки Ради суддів України

 Рада суддів починає роботу з нової сторінки: її склад зменшився на 7 осіб, а от клопотів побільшало. Вищому органу суддівського самоврядування доведеться не тільки поставити крапку в процедурі погодження порядку та методології кваліфікаційного оцінювання служителів Феміди, а й відстояти інтереси володарів мантій під час проведення конституційної реформи. Що ж у першу чергу повинні зробити "самоврядники", аби законники, які підтримали їх на ХІІІ з’їзді суддів, не розчарувалися у своєму виборі? Про це дізнавалася кореспондент газети "Закон і Бізнес".

"Ми виконали понад 90% завдань, які поставили перед нами делегати позачергового ХІІ з’їзду суддів, але це тільки початок кропіткої роботи з відновлення довіри до судової влади", — звітувала голова РСУ Валентина Сімоненко перед учасниками форуму.

Однак, як зазначають деякі делегати, це надто оптимістична оцінка майже 1,5-річної діяльності ради. Вони наголошують: завдання можна вважати виконаним тоді, коли є певний результат. У більшості ж випадків на звернення РСУ до представників влади відповідь не надходила, а якщо реакція й була, то, швидше за все, нагадувала формальну відписку.

Позицію законників підтримують і окремі експерти: від дня проведення попереднього з’їзду минуло не так і багато часу, а ситуація в судовій системі не тільки не покращилася, а навіть погіршилася. Так, зросла кількість випадків тиску на служителів Феміди, але нікого за це не притягнули до відповідальності.

Представникам суддівської спільноти, які ввійшли до складу Конституційної комісії, не вдалося відстояти інтереси суддів-«п’ятирічок» та вберегти всіх володарів мантій від чергової процедури очищення. Адже в проекті змін до Основного Закону (щодо правосуддя) реформатори записали: по-перше, повноваження служителів Феміди, призначених на 5 років, припиняються із закінченням такого строку, а по-друге, всі судді повинні пройти оцінювання на відповідність займаній посаді.

"Основною проблемою діяльності попереднього складу ради було запізніле й малоефективне реагування на виклики. Тобто не було заходів впливу на порушення професійних прав суддів та профілактики (запобігання порушенням). Також недостатньою була ефективність її рішень через неналежний контроль за їх виконанням. РСУ мала організаційну громіздкість і була неоперативною. Зокрема, вона збиралася лише раз на місяць, комітети не мали достатніх повноважень для самостійної роботи, не було виконавчого апарату та взаємодії зі зборами суддів, механізму виявлення й залучення активних суддів до діяльності ради", — розповів "ЗіБ" член органу суддівського самоврядування, кандидат юридичних наук, суддя–спікер Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Тарас Багрій.

 Повний текст статті читайте тут.

 Прес-центр судової влади