ВСУ зробив висновок щодо оскарження висновку ТСК з перевірки суддів

Оскаржити до ВАС можна лише рішення ВРЮ, прийняте у межах компетенції цього органу за наслідками розгляду висновку спецкомісії, а не сам висновок. До такого висновку дійшов ВСУ в постанові від 22 вересня 2015 року №21-2200а15, текст якого публікує "Закон і Бізнес".

<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->

Верховний Суд України

Іменем України

Постанова

22 вересня 2015 року м.Київ №21-2200а15

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду в складі:

головуючого — Маринченка В.Л.,

суддів: Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Особи 12 до Вищої ради юстиції, третя особа — Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року Особа 12 в порядку ст.171¹Кодексу адміністративного судочинства подала до Вищого адміністративного суду позов до

ВРЮ, у якому просила визнати протиправним та скасувати висновок спецкомісії від 22.04.2015 №20/02-15, складений за результатами перевірки, проведеної на підставі закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 8.04.2014 №1188-VII за заявою Генпрокурора про порушення суддею Святошинського районного суду м.КиєваОсобою 12 законодавства при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи, яка була учасником масових акцій протесту 18.02.2014.

Оскаржуваним висновком спецкомісія визнала в діях судді Особи 12 ознаки порушення присяги судді та ухвалила направити зазначений висновок до ВРЮ для подальшого розгляду та прийняття рішення.

Вищий адміністративний суд постановою від 9.06.2015 в задоволенні позову відмовив, вказавши, що визначений Особою 12відповідач — ВРЮ — будь-яких дій чи бездіяльності щодо позивача у ході прийняття спецкомісією (третьою особою) оскаржуваного висновку не вчиняла. При цьому суд не може провести заміну первинного відповідача на належного, оскільки це призвело б до зміни підсудності справи, що прямо заборонено ч.1 ст.52 КАС.

У заяві про перегляд судових рішень ВР Особа 12, посилаючись на порушення ВАС норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення цим судом незаконного судового рішення з питань, передбачених ст.171¹ КАС, просить скасувати постанову ВАС від 9.06.2015 та ухвалити нову — про задоволення позову.

Заслухавши представників позивача та

відповідача, перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За правилами ч.2 ст.171¹ КАС до ВАС оскаржуються акти, дії чи бездіяльність ВР, Президента, ВРЮ, а також рішення, дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Статус ВРЮ визначено Конституцією та ст.1 закону «Про Вищу раду юстиції» від 15.01.98 №22/98-ВР, згідно з якою ВРЮ є колегіальним, постійно діючим, незалежним органом, відповідальним за формування незалежного високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до Конституції ВРЮ складається з двадцяти членів, яких призначають Верховна Рада, Президент, з’їзд суддів, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнська конференція працівників прокуратури. До складу ВРЮ входять за посадою Голова Верховного Суду, міністр юстиції, Генеральний прокурор (ст.5 закону №22/98-ВР).

Структура ВРЮ визначена ст.19 закону №22/98-ВР, ч.2 якої передбачено, що при ВРЮ можуть утворюватися тимчасові колегіальні органи (комісії), компетенція, склад та порядок діяльності яких визначаються законом.

З метою реалізації закону №1188-VII створено ТСК з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, яка відповідно до ст.4 закону №1188-VII здійснює свою діяльність на підставі цього закону, відповідно до Регламенту, що затверджується на її першому засіданні (ч.2), та діє при ВРЮ (ч.13).

Частинами 1 та 2 ст.7 зазначеного закону передбачено, що за результатами перевірки суддів спецкомісія ухвалює висновок, який повинен бути обгрунтованим і який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ВРЮ. Висновок спецкомісії про порушення суддею присяги, який є обов’язковим для розгляду ВРЮ, разом із матеріалами перевірки направляється ВРЮ для розгляду та прийняття нею рішення у строк не більше трьох місяців з дня надходження висновку у порядку, визначеному законом. Суддя має право на оскарження рішення Вищої ради юстиції в порядку, визначеному КАС.

Таким чином, оскарженим у порядку ст.171¹КАС до ВАС може бути рішення ВРЮ, прийняте у межах компетенції цього органу за наслідками розгляду висновку спецкомісії, а не висновок цієї комісії, яка законом №1188-VII наділена власною компетенцією щодо перевірки суддів у межах, визначених ст.3 цього закону, та не є структурним підрозділом ВРЮ, діяльність якого спрямована на забезпечення виконання відповідачем покладених на нього законом №22/98-ВР повноважень.

Положення закону №1188-VII щодо здійснення спецкомісією її діяльності при ВРЮ з огляду на положення п.8 розд.2 закону №1188-VII покликані на забезпечення умов

роботи цієї комісії (технічних, інформаційних та організаційних), яке покладено на апарат відповідача. Так, ст.4 цього закону передбачено оприлюднення чи розміщення на веб-сайті ВРЮ регламенту комісії, повідомлення про її утворення, звітів про результати діяльності, повідомлення про дату, час, місце і порядок денний засідання, про припинення діяльності спецкомісії. Інших форм взаємодії ВРЮ та спецкомісії при здійсненні останньою перевірки суддів як законом №1188-VII, так і законом №22/98-ВР не передбачено.

Доводи заявника про можливість оскарження висновку спецкомісії про порушення суддею присяги як виду дисциплінарного стягнення у розумінні п.6 ч.1 ст.97 закону «Про судоустрій і статус суддів» у порядку, передбаченому ст.171¹КАС для оскарження висновку ВККС про направлення рекомендації до ВРЮ для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади з підстав порушення присяги, є безпідставними, оскільки не грунтуються на вимогах закону.

Отже, висновок ВАС у постанові від 9.06.2015 про відсутність порушення прав позивача з боку ВРЮ внаслідок ухвалення спецкомісією висновку від 22.04.2015 №20/02-15 та необхідність закриття провадження у справі грунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, тому в задоволенні заяви Особи 12 про перегляд зазначеного судового рішення слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись стст.241, 242, 244 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви Особи 12 відмовити.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.2 ч.1ст.237 КАС.