Черга на критику

Представники громадськості пропонують залишити в Конституції засідателів і побоюються тимчасового зникнення ВС

В„–51 (1245) 19.12—25.12.2015

До проекту конституційних змін у частині правосуддя виникає все більше запитань, що породжують нові дискусії. Якщо раніше обговорення тривало переважно у вузькопрофесійному середовищі, то тепер свою позицію намагаються донести й громадські організації. Хоча зазвичай вони критикують судову владу, але інколи висловлюють конкретні ідеї щодо її реформування.

<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->

Хтось обговорив

Зокрема, учасники круглого столу з претензійною назвою «Системи правосуддя в Україні немає» звернули увагу на звуження прав громадян, яке можуть спричинити окремі положення проекту №3524. Мова йде про недоцільність вилучення з конституційної норми згадки про народних засідателів, оскільки вони є представниками громади. Натомість громадські діячі пропонують розширити повноваження засідателів та передбачити їх участь в усіх процесах, що впливало б на неупередженість суддів. Звужує, на їхню думку, права громадян і встановлення адвокатської монополії на представництво в судах.

До внесення до парламенту проект мав би пройти широке громадське обговорення. Проте, як стверджували учасники круглого столу, документ зареєстровано навіть без його аналізу управліннями ВР.

Крім того, у висновку профільного комітету йдеться, що підготовка документа Конституційною комісією «здійснювалася відкрито, із залученням представників різних політичних сил, громадськості, вітчизняного та міжнародного експертного середовища», а тому необов’язково його направляти на наукову, юридичну чи іншу експертизу. Це обурило представників громадськості, бо така ситуація, на їхню думку, не додасть довіри громадян ні до розробників проекту, ні до судової системи.

Закон чи право

Тим часом учасники круглого столу звернули увагу на низку проблем. Зокрема, чинна ст.129 Конституції передбачає, що судді при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону. В проекті пропонується визначити, що служителі Феміди керуються верховенством права.

Деякі учасники зазначали, що верховенство права — це принцип права, а керуватися принципом при здійсненні правосуддя не можна. Крім того, всі органи влади, включаючи суди, зобов’язані керуватися нормами права, які містяться в законах.

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Людмила Волкова все ж уважає, що людина має бути захищена саме верховенством права, а не законом. Адже закон може бути неконституційним або несправедливим.

Подібної думки дотримується її колега з Господарського суду м.Києва Ганна Бондаренко. «Наші норми закону не завжди справедливі. Поняття «верховенство права» більш широко охоплює поняття «справедливість», — пояснила вона свою позицію.

Виникло питання й щодо вилучення слова «України» стосовно Верховного Суду. На перший погляд, дрібниця. Однак дехто дотримується позиції, що «ВС» — це зовсім інший орган, ніж «ВСУ». І з моменту набрання чинності змінами останнього вже не існуватиме, а перший ще не буде створений. Його може створити Президент шляхом реорганізації найвищого судового органу. А може й не створити.

Тому висловлювалася думка, що в «Перехідних положеннях» має бути застережено: до створення ВС його повноваження виконує ВСУ, як це пропонується для Вищої ради правосуддя, яка замінить Вищу раду юстиції.

А народний депутат ВР III—IV скликань Валерій Асадчев бачить проблему в тому, що Конституційний Суд є безапеляційною інстанцією. «Людина є людина, і якщо вона одягла мантію, вона все одно може помилитись», — зауважив він. Якщо ж рішення КС не можуть бути оскаржені, то, на думку колишнього нардепа, вони повинні мати лише рекомендаційний характер. Тобто КС має узагальнювати практику, на підставі чого Верховна Рада вноситиме відповідні зміни до тих чи інших законів. Або не вноситиме, як сьогодні.

Буде незалежність — буде довіра

Чи не найважливішим питанням стали гарантії незалежності судової влади. Автори проекту нібито просунулися в цьому напрямі: забрали повноваження щодо призначення суддів у законодавчої влади. Але й віддали главі держави. Мовляв, це буде церемоніальна функція, бо відповідні подання готуватиме ВРП. Однак учасники круглого столу відзначили, що в такій конструкції на суддів тепер упливатимуть працівники Адміністрації Президента.

За прикладом далеко ходити не треба. Так, склалася ситуація, коли Вища кваліфікаційна комісія суддів передала до парламенту сотні рекомендацій щодо обрання безстроково. Але відповідна постанова й досі не проголосована. Наразі зареєстрований черговий проект (№3105-2), однак прізвищ у ньому набагато менше, ніж рекомендацій ВККС.

Така ситуація не тільки загрожує блокуванням доступу до суду через відсутність повноважень у суддів, у яких сплинув п’ятирічний термін, а й призводить до чималих втрат бюджету. Представник Державної судової адміністрації Тетяна Опанасенко зазначила, що на утримання володарів мантій, які фактично не можуть здійснювати правосуддя, з бюджету йдуть величезні кошти. І додала: суди — найбільш незахищена гілка влади, бо залежать і від законодавчої, і від виконавчої гілок.