Пленум Верховного Суду України вкотре наголосив на необхідності дотримання гарантій незалежності суддів як під час виконання ними службових обов’язків, так і після виходу їх у відставку

Пленум Верховного Суду України прийняв рішення звернутися до Конституційного Суду України з черговими конституційними поданнями.

Доповідаючи з першого питання, суддя Верховного Суду України Олександр Прокопенко обґрунтував правові підстави щодо необхідності перевірки на конституційність пункту 11 Прикінцевих положень Закону України від 25 грудня 2015 року № 928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» у частині визначення порядку застосування норм і положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» статтям 1, 3, 6, частині першій статті 8 та частині першій статті 129 Конституції України.

Пунктом 11 Прикінцевих положень Закону України №928-VІІІ «Про Державний бюджет України» установлено, що норми і положення Закону України від 7 липня 2010 року №2453-vі «Про судоустрій і статус суддів» застосовується в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету та бюджету Фонду соціального страхування України.

Таким чином, законодавчий орган – Верховна Рада України – надала вищому органу в системі органів виконавчої влади –Кабінету Міністрів України – право визначати, зокрема і скорочувати, обсяг фінансування видатків на утримання окремої самостійної гілки влади – судової.

Означена норма законодавства, на переконання суддів Верховного Суду України, суперечить конституційно визначеному постулату, яким державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, а також порушує гарантії незалежності суддів при здійсненні ними правосуддя та нівелює принцип правової визначеності, що витікає із закріпленого в Конституції України принципу верховенства права,

- Невтручання однієї влади у діяльність іншої, забезпечення реального верховенства права та незалежності судів і суддів є, - наголосив Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк, - загальновизнаними і базовими стандартами усіх європейських демократій. І неприпустимо вдавати, що таких порушень не існує в Україні, тим паче, що вони набувають системного характеру.

Пленум Верховного Суду України, заслухавши доповідь заступника Голови Верховного Суду Марини Кліменко, вирішив звернутися до Конституційного Суду України і з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) положень абзаців першого, другого, четвертого та шостого частини п’ятої статті 141 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» стосовно звуження гарантій матеріального забезпечення та соціального захисту суддів у відставці положенням статті 8, частини першої статті 21, частин першої та п’ятої статті 126, статей 150 та 152 Конституції України.

Чому Верховний Суд України уже вкотре наголошує на неприпустимості звуження гарантій матеріального забезпечення та соціального захисту суддів у відставці? Та тому, - зазначив Голова Верховного Суду УкраїниЯрослав Романюк, - що такі гарантії – не привілей і не пільга, а засадничі основи незалежності для працюючого судді, його упевненість у тому, що держава потурбувалася про нього і забезпечила йому гідну старість, уберігаючи, таким чином, від можливих спокус під час здійснення правосуддя.

Тож, якщо Україна хоче насправді долучитися до спільноти європейських держав, вона має не лише проголошувати про свої наміри, а й робити відповідні кроки, і зокрема, ставитись до суддівської незалежності як до основи правової стабільності у державі, переконані судді Верховного Суду України.