Президентська реформа правосуддя: Незалежність для суддів або "короткий поводок"? Думки експертів

Незважаючи на проголосовані у парламенті нові законодавчі ініціативи у судовій системі після євромайдан мало що змінилося. Вона продовжує відтворювати старі практики. Корупція в судах не тільки не припинилася, а стрімко розвивається, про що свідчать останні викриття суддів в отриманні хабарів за прийняття того чи іншого судового рішення. Правоохоронними органами неодноразово фіксувалися факти ручного втручання суддів в автоматизовану систему розподілу справ. Громадяни щодня стикаються з суддівським свавіллям і проблемами правосуддя. Словом, негайного реформування судової системи вже сьогодні чекає як сама українська влада, так і кожен громадянин в країні.

Законопроект про внесення змін до Конституції в частині правосуддя ініціював Президент Порошенко. У листопада 2015 року він вніс документ до парламенту. Метою запропонованих змін, на думку глави держави, є вдосконалення конституційних основ правосуддя для реалізації принципів верховенства права та забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд справи незалежним і безстороннім судом у розумні строки. Президент неодноразово підкреслює, що прийняття законопроект сприятиме реалізації повномасштабної судової реформи і оновленню суддівського корпусу у відповідності з європейськими стандартами, відновленню довіри громадян до судової гілки влади, а також забезпечення належного функціонування прокуратури, адвокатури та системи виконання судових рішень.

Якщо вникнути в суть самого законопроекту, то він містить не тільки позитивні моменти, але і ряд негативних.

З основних "плюсів" законопроекту варто відзначити:

- Позбавлення парламенту права призначати суддів безстроково і давати згоду на їх затримання і арешт;

- Введення інституту конституційної скарги;

- Позбавлення Президента, парламенту та З'їзду суддів права звільняти суддів Конституційного Суду;

- Скасування випробувального 5-річного терміну для суддів.

К "мінусів" експерти відносять такі положення:

- Верховна Рада відсторонюється від процесу призначення суддів на посади, а Президент - ні;

- Призначення на посаду судді здійснюється Президентом за поданням Вищої ради правосуддя.

- Повноваження призначених на 5 років суддів припиняються із закінченням цього строку. У той же час, судді, призначені безстроково, продовжать здійснювати свої повноваження.

- Парламент втрачає право звільняти Генерального прокурора, шляхом висловлення йому недовіри, що посилює вплив Президента на ГПУ.

Самою спірною є норма законопроекту про тотальну переатестації всього суддівського корпусу, яка по суті не передбачає чітких критеріїв і термінів такої оцінки, процедури її проведення і гарантій для суддів, які б виключали тиск на суддів, а також не перетворили цю процедуру в інструмент залякування і розправи з неугодними влади суддями.

Щоб дізнатися, що ще приховує законопроект про внесення змін до Конституції в частині правосуддя Українські Новини опитали юристів-експертів, які надали свою незалежну оцінку законопроекту.

Виконуючий обов'язки голови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Станіслав Кравченко.

Більшість суддів не в захваті від змін, передбачених законопроектом про внесення змін до Конституції в частині правосуддя. Найбільше сумнівів викликає питання переатестації всіх суддів. Як провести переатестацію суддів, у яких стаж роботи понад 30 років? Але ми готові піти на цей крок. Моя думка - при переатестації необхідно використовувати індивідуальний підхід. Сказати, що ми противники законопроекту - ми не можемо. Ми його підтримуємо.

Колишній член "Венеціанської комісії" Марина Ставнійчук.

Головна мета ініційованої владою судової реформи та проекту змін до Конституції в частині правосуддя впровадження європейських стандартів, а кадрова перезавантаження. Додатковим негативним моментом в цій реформі є і те, що проект закону не визначає систему судоустрою. Насправді про реформування судової влади в найближчій перспективі не йдеться. Крім того, велика частина нововведень реформи буде впроваджена не раніше 2019 року. Якби всі прогресивні норми були реалізовані відразу, то від реформи був би ефект.

Більш великий аналіз законопроекту зробивколишній депутат Верховної Ради 7-го скликання, один з представників України в Європейській комісії "За демократію через право" ("Венеціанська комісія") Володимир Пилипенко.

Основним недоліком ініціюється владою судової реформи та проекту змін до Конституції в частині правосуддя є збереження впливу Президента на судову владу. Перехідними положеннями передбачається, що до 31 грудня 2017 року, створення, реорганізацію та ліквідацію судів здійснюватиме Президент самостійно.Таким чином, вплив Президента, у разі прийняття запропонованих змін, істотно збільшиться і може призвести до того, що механізм "створення-ліквідація судів" буде використовуватися для боротьби з "невигідними" суддями.

Також, в перехідних положеннях встановлюється, що повноваження суддів, які були призначені на посади строком на п'ять років, припиняються із закінченням строку, на який вони були призначені, а судді, обрані суддями безстроково, продовжують здійснювати свої повноваження. Таким чином, у проекті закону встановлюються неоднаковий підхід і дискримінаційні правила за критерієм тривалості виконання суддями професійних обов'язків: ті з них, хто був призначений на посаду судді вперше, тобто на 5-річний термін - у кожному разі втратять свої посади, а ті хто , призначений на посади безстроково - отримають можливість залишитися суддями.

Причому, всі особи, які зараз займають посади суддів, зобов'язані будуть підтвердити відповідність займаним посадам, шляхом проходження оцінювання. Однак, навіть якщо особа, призначена на посаду судді на 5-річний термін, в ході такої оцінки доведе, що відповідає займаній посаді - все одно підлягає звільненню. Такі норми є нелогічними і несправедливими і приведуть до того, що велика кількість суддів будуть звільнені з посад, а для залучення нових осіб на ці посади необхідно час.

На практиці, буде наступна ситуація: у судах не буде вистачати суддів для здійснення правосуддя і справи громадян будуть розглядатися роками.

Ще одним недоліком є і те, що Верховна Рада відсторонюється від процесу призначення суддів на посади, а Президент - ні. Президент може впливати на процес призначення суддів, наприклад, протягом тривалого періоду часу не видавалася указ про призначення тієї чи іншої людини, запропонованого Вищою радою правосуддя на посаду судді.

Також серед недоліків - позбавлення Ради права звільняти Генерального прокурора, шляхом висловлення йому недовіри. Проектом закону передбачено, що призначення та звільнення Генерального прокурора з посади здійснюватиметься Президентом за згодою Верховної Ради. При цьому, парламент втрачає право звільняти Генерального прокурора, шляхом висловлення йому недовіри. Такі зміни підсилюють повноваження глави державі у сфері кадрових перестановок за посадою Генерального прокурора, а як наслідок, збільшиться вплив Президента і на всю систему прокуратури.

Також передбачається, що виключно адвокати можуть здійснювати представництво іншої особи в суді, за окремими винятками (трудові спори, спори щодо захисту соціальних прав, щодо виборів і референдумів, малозначних суперечках, а також у зв'язку з представництвом малолітніх або неповнолітніх осіб). Такі правила будуть означати, що або громадянам доведеться звертатися за юридичною допомогою до адвокатів, вартість послуг яких є значною, або ж захищати свої інтереси самостійно.

Введення таких конституційних змін спричинить обмеження права громадян на захист і на вільний вибір форм і методів правової допомоги. Не стане виходом із цієї ситуації закон "Про безоплатну правову допомогу", оскільки він визначає вичерпний перелік категорій осіб, що володіють правом на таку допомогу безкоштовно. Тому людина, сім'я якого має більш-менш середній дохід, не матиме права на безоплатну правову допомогу, проте вартість адвокатських послуг, як правило, є занадто високою для його сімейного бюджету.

Переваги законопроекту - скасування випробувального 5-річного терміну для суддів.Судді будуть відразу обиратися на посаду безстроково - це відповідає європейським стандартам і дозволить забезпечити незалежність суддів. Також серед переваг реформи - позбавлення Ради права призначати суддів безстроково, звільняти їх з посад, а також надавати згоду на їх арешт і затримання.

Колишній суддя Конституційного Суду Микола Козюбра.

В цілому цей законопроект - крок вперед, але я критично ставлюся до деяких його положень. Він передбачає невиправдане посилення позицій Президента щодо створення та ліквідації судів, а деякі норми взагалі віднесені до 2019 року. Цей законопроект може консервувати судову владу. Що стосується норми про переатестацію всіх суддів, то, на мій погляд, переатестацію суддів повинні проводити не судді, а інший суб'єкт, адміністративні суди не повинні діяти окремо від судів загальної юрисдикції, все це повинно замикатися на Верховному Суді. Але при цьому даний законопроект містить більше плюсів, ніж мінусів.

Представництво Європейського Союзу Україні.

Процес, здійснюваний в 2015 році через Конституційну комісію і відповідні робочі груп був винятковим. Крім того, Україна проводила консультації з Венеціанською комісією за проектами конституційних поправок. Наскільки нам відомо, проект закону про внесення змін до Конституції, внесений Президентом до Верховної Ради 25 листопада 2015 відповідає міжнародним стандартам. ЄС сподівається, що конституційні поправки, пов'язані з правосуддям будуть проголосовані ще під час цієї сесії Ради.