Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Якщо суд припиняє роботу у зв’язку з проведенням антитерористичної операції, служитель Феміди може розраховувати на прикріплення до іншої установи. При цьому він отримує посадовий оклад (без доплат). Але термін дії такого «привілею» короткий — лише 6 місяців. Після його закінчення суддя стає приреченим на безгрошів’я: будь-які виплати припиняються. Один із виходів — перевестися до іншої інституції. Та із цим у багатьох теж виникають проблеми. Зокрема, через «бездіяльність» Верховної Ради.
<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->
«Тимчасове приєднання»
Ще навесні 2014-го, коли Крим набув статусу тимчасово окупованої території, виникла необхідність у працевлаштуванні тих володарів мантій, які виїхали з півострова. Проблему переселенців розв’язали Державна судова адміністрація та Рада суддів шляхом створення механізму тимчасового прикріплення до інших установ.
Незабаром з’явилася потреба у забезпеченні посадами служителів Феміди із судів Донецького та Луганського регіонів, які опинилися в зоні проведення АТО. На той час
Вища кваліфікаційна комісія суддів не працювала, а тому можливості перевести людей у мантіях не було. Тому їх прикріплювали до інших установ на підставі наказу голови відповідного суду. Права отримувати зарплату вони не втрачали.
Втім, закон «Про забезпечення права на справедливий суд» уніс корективи в процедуру надання «тимчасового прихистку». Повноваження прикріплювати служителів Феміди до інших інституцій отримала ВККС. Протягом минулого року «кваліфікаційники» прийняли 11 таких рішень стосовно більш як 200 осіб. Та виникла заковика: закон установив термін дії такого собі «тимчасового призначення» — максимум півроку «зі збереженням посадового окладу, але без відповідних доплат».
«Чисті рядки»
Проблеми розпочалися після закінчення згаданого терміну. «Вичерпання» 6-місячного строку призвело не просто до «від’єднання» володарів мантій від певної установи, а до втрати можливості отримувати заробітну плату.
Хоча самі судді переконані: право на матеріальне забезпечення в них є. Адже в законі «Про судоустрій і статус суддів» визначено механізм виплати винагороди в разі, якщо служитель Феміди не здійснює правосуддя: він має отримувати тільки посадовий оклад. Однак ДСАУ дотримується іншої думки: без прикріплення немає й зарплати.
ХІІІ з’їзд суддів зобов’язав ДСАУ вирішити питання про виплату належної винагороди служителям Феміди з установ Донецької та Луганської областей, діяльність яких
Якщо в бюджеті-2015 видатки для судів, які припинили діяльність, передбачалися, то в кошторисі на цей рік ситуація змінилася: 33 установи Донецької та 18 — Луганської областей залишилися із «чистими рядками». Тобто в цьому році їм не варто розраховувати на фінансове забезпечення. Якщо суди відновлять роботу, потрібно буде вирішувати питання з коштами. Тому, на думку експертів, представникам 51 установи отримання винагороди «за рахунок» суду, до якого вони були призначені чи обрані, не світить.
Два варіанти
Звичайно, вихід із ситуації є. Але без допомоги парламенту не обійтися. У жовтні 2015-го у ВР був зареєстрований проект «Про внесення змін до закону «Про забезпечення права на справедливий суд (щодо забезпечення прав суддів, які обіймають посади у судах, що припинили роботу у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, проведенням антитерористичної операції)» (№3328).
«Сьогодні в суддів (які не отримують винагороду у зв’язку із закінченням строку прикріплення. — Прим. ред.) є варіант: або бути злочинцями й незаконно отримувати дохід, або бути жебраками. І відповідальність за це лежить саме на парламенті. Тому правка дуже проста: прибрати 6-місячний термін прикріплення», — пояснював суть документа його автор Леонід Ємець на нічному засіданні ВР 25 грудня 2015-го, коли приймався держбюджет-2016.
Мабуть, народні обранці були надто заклопотані кошторисними цифрами, тому пропозиція включити проект №3328 до порядку денного та розглянути його не
Є ще одна можливість допомогти суддям із зони проведення АТО — перевести їх до інших установ. Тим більше що законодавець спростив процедуру переходу для тих, чиї суди були реорганізовані, ліквідовані або ж припинили роботу: все відбувається без проведення конкурсу. Торік ВККС надавала такі рекомендації, а Президент видав 7 указів щодо переведення 310 служителів Феміди з Донецької та Луганської областей.
Однак, як виявилося, з переведенням не все так просто. За даними «ЗіБ», понад 70 законників були в статусі «прикріплених», а нині втратили його. Приблизно половина з них може розраховувати на перехід до іншого суду. Решта — поки що ні. Адже вони мають «невизначений статус»: 5-річний строк повноважень у них уже закінчився, але вони ще не обрані безстроково. Тому законні підстави для їхнього переведення відсутні. Тим часом деякі парламентарі чітко дають зрозуміти: без унесення змін до Конституції, можливо, питання «безстроковиків» і не розглядатиметься.
Нелегка справа
Та й у тих законників із зони бойових дій, які можуть перевестися, виникають проблеми. Багато хто вже переїхав до інших регіонів, знайшов житло. Але якщо суди, в яких вони працювали, відновлять роботу, переводити їх без конкурсу вже ніхто не буде.
Також відповідно до Положення про порядок
Тому законникам залишається сподіватися на те, що «кваліфікаційники» врахують життєві обставини переселенців. Так, за інформацією ВККС, станом на 18 січня цього року в 152 місцевих судах вільні більш як 200 посад (лише 3 з них — у столиці). До речі, 27 січня комісія розглядатиме питання щодо прикріплення 2-х та переведення 4-х служителів Феміди.
Також володарі мантій із зони проведення АТО розраховують: якщо ситуація буде зовсім безвихідною, ДСАУ піде їм назустріч. Тобто в разі відсутності вакансій в установах, розташованих поряд з місцем, куди вони переселилися, збільшить у них кількість штатних одиниць.
Долі тих людей у мантіях, які залишилися без повноважень, залежать від парламенту. Виплата винагороди їм поновиться у двох випадках: якщо нардепи внесуть зміни до «справедливого закону» стосовно подовження строку прикріплення або оберуть суддів безстроково. На жаль, поки що ВР переймається зовсім іншими питаннями. В конституційній метушні парламентарі геть забули просту істину: жодні зміни в Основному Законі не покращать відносини між представниками трьох гілок влади, не виведуть країну на європейський шлях, якщо держоргани нехтуватимуть виконанням своїх обов’язків, а керуватимуться політичною
коментар «ЗiБ»
АНДРІЙ ІВАНОВ, суддя Перевальського районного суду Луганської області:
— Спроба прийняти законопроект №3328 була невдалою. Ширяться чутки, що народні депутати провалили документ через те, що нібито судді із Луганської та Донецької областей не бажають переводитися в сільські райони. Це не відповідає дійсності з таких причин. По-перше, більш ніж 30 суддів, у яких закінчився строк прикріплення, не обрано безстроково, і щодо них не можна навіть розпочати процедуру переведення. По-друге, троє чи четверо суддів із зони проведення АТО подали заяви про відставку. По-третє, багато суддів очікують підписання указу Президента щодо їх переведення. До того ж окремі судді не писали заяви про переведення та бажають повернутися до своїх судів, коли вони відновлять роботу. Замість вирішення питання на законодавчому рівні нам доводиться спостерігати знущання над суддями, які є патріотами, втратили майже все, не мають можливості здійснювати правосуддя. Та, незважаючи на все це, я не втрачаю надію, що керівництво держави згадає про суддів-патріотів, підтримає їх. А така підтримка повинна полягати в наданні їм можливості працювати на благо України. І отримувати за це достойну винагороду.
ОЛЕНА ПАНЧЕНКО, суддя Авдіївського міського суду Донецької області:
— Як і в більшості суддів, які обіймають посади в судах, що припинили свою діяльність у зв’язку з проведенням АТО, строк прикріплення до іншої установи в мене закінчився 28 вересня 2015 р. Відтоді ми
_03_03.png)
