Судова реформа: фахівців звільняють, а нових брати ніде – експерт

Судова реформа в Україні почалася з численних звільнень. Президент Петро Порошенко зняв з посад трьох суддів за рішення проти активістів Революції Переваги, і ще 83 - за порушення присяги в Криму.

Нагадаємо, що раніше глава держави звільнив ще 4 суддів, серед яких був Родіон Кіреєв, який при розгляді кримінальної справи за обвинуваченням Юлії Тимошенко безпідставно змінив запобіжний захід з підписки про невиїзд на утримання під вартою. Наскільки законні такі звільнення, в ефірі радіостанції Голос Столиці пояснив адвокат Маркіян Галабала.

Петро Порошенко звільнив судей за рішення проти учасників подій на Майдані. Наскільки правомірні такі дії?

— Вони однозначно правомірні. Я, як член ТСК, разом з колегами почав розглядати справи стосовно тих трьох суддів: Швачач, Кравця і Чудовського. І я безпосередньо ознайомлювався з матеріалами судових справ, по яких вони виносили рішення. Вони однозначно були неправосудні. Суддя Чудовський з Харкова по надуманим підставам притягнув до адміністративної відповідальності осіб, які блокували виїзд харківського «Беркуту». Їм по надуманим підставам інкримінували опір працівникам міліції. Суддя Кравець Шевченківського районного суду міста Києва виніс в межах цивільного спору ухвалу про забезпечення позову, яким заборонив проведення будь-яких зборів в приміщенні КМДА під час «Революції гідності». Тобто у нас, умовно, спір про розділ майна, а він спеціально, за вказівкою влади, виносить заборону мирних зібрань в КМДА. І третя - суддя Швачач Оболонського районного суду, виносила незаконні рішення стосовно учасників акції протесту щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто їх арешту. Тому я в цих рішеннях ТСК, які потім були розглянути Вищою Радою Юстиції, після чого президент виніс указ, впевнений на 100%.

Тобто ці троє не стали героями показових розправ, їх покарали за справу?

— Звільнення цих трьох суддів – це проміжний етап. За попередніми указами президента було звільнено ще декілька і Вища Рада Юстиції прийняла низку рішень про звільнення суддів, які виносили рішення проти учасників Майдану. Тому це проміжний указ, ми чекаємо постанови ВР про звільнення суддів, які було обрані безстроково, тому що президент звільняє лише тих, які призначені на 5 років. А от ВР буде звільняти вже тих суддів, по яких ТСК і Вища Рада Юстиції прийняли рішення, які обрані безстроково. Також нещодавно Вища Рада Юстиції прийняла рішення про звільнення суддів Київського апеляційного адміністративного суду, які підтримали висновок судді першої інстанції про заборону проведення мирних акцій 30 листопада 2013 року в центральній частині Києва. Тобто вже маємо рішення по декількох суддів апеляційної інстанції. Так само Вища Рада Юстиції нещодавно прийняла рішення про звільнення судді касаційної інстанції Швеця. Тому процес очищення суддівської влади відкритий і зі скрипом, не легко, але відбувається.

Яка процедура звільнення суддів?

— Після «Революції гідності» питання про притягнення суддів до відповідальності розглядала тимчасова слідча комісія з перевірки суддів. Вона повинна була працювати рік. Зараз діють два органи, які розглядають справи про притягнення суддів до відповідальності. Це Вища кваліфікаційна комісія суддів, і Вища Рада Юстиції, конституційний орган. Після рішення цих двох органів президент України або ВР приймає рішення про звільнення. Підстави звільнення – це грубі порушення закону, тому що громадян потрібно розуміти, що в законодавстві допускається можливість, що суддя помилився і неправильно застосував якусь норму закону. Для того і існують, наприклад, суди апеляційної та касаційної інстанції, щоб ці помилки виправляти. Але якщо в матеріалах справи є чіткі докази, або певна сторона бачить, що суддя умисно порушив норму закону, тобто за хабар, за вказівку по телефону від якихось вищих посадових осіб, або зі співчуття до родичів, які були учасниками процесу, то це вже є грубі порушення закону. За такі порушення закону суддя має бути звільнений.

А зараз на місця звільнених суддів мають з'явитися нові. Хто це може бути?

— З суддями в резерві є проблема. Був свого часу сформований суддівський резерв, але це відбулося до часів подій на Майдані. І зараз органи, які відповідають за формування суддівського корпусу, та ж Вища Рада Юстиції, не хочуть наповнювати наші суди тими особами, які попали в резерв в ті часи. Тому що є припущення, що багато хто попав в цей резерв виключно завдяки корупційним зв’язкам. Тому зараз з набором нових суддів не поспішають. Концепція розвитку така, щоб максимально розвантажувати суди. Планується скорочення кількості суддів з 8000 до 6000 осіб. Тому звільнення відбуваються, але інтенсивного набору немає.

Тобто в такий спосіб впроваджується реформа судової системи?

— Безперечно. Реформа судоустрою повинна відбуватися двома шляхами. Це зміна законодавства, тобто правил гри, як все повинно функціонувати, і безпосередньо оновлення суддівського корпусу - тобто зникнення одіозних облич старої системи і поява нових людей.

Найбільша проблема саме з законодавчим процесом?

— Ні, в Україні не стільки погані закони, скільки їх погано виконують. Або не виконують взагалі, або роблять це недобросовісно. Мабуть, значна проблематика закладена в людських головах, тому що є певне хибне сприйняття цінностей і розуміння того, як повинно відбуватися регулювання суспільних відносин.

Раніше в ефірі радіостанції Голос Столиці голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що Петро Порошенко ініціює скасування застави для корупціонерів тільки на словах.

При цьому юрист, партнер юридичної компанії Jurimex Богдан Шаповал вважає, що необхідно внести зміни до КПК про внесення застави, але повністю скасовувати її не варто.