Закон і Бізнес N 7 (1253). Анонс публікацій

 Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» N 7 (1253). 13 - 19 лютого 2016 р.

<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->

Судова влада

Нарешті володарів мантій з установ Донецької та Луганської областей, що припинили діяльність у зв’язку з проведенням антитерористичної операції, почули. Відгукнулася Рада суддів, яка взяла на себе відповідальність та прийняла рішення щодо прикріплення цих служителів Феміди до інших судів. Отже, після 4-місячного «фінансового затишшя» в законників з’явилася надія на те, що їм «розморозять» виплату посадових окладів. Утім, усім суддям із зони проведення АТО зарано радіти. Детальніше у матеріалі“Нерозділена відповідальність”.

“Як доводить мій приклад, рішення про звільнення судді за порушення присяги може ухвалюватися без дотримання деяких вимог законодавства. Зокрема, після того, як було підготовлене подання про позбавлення мене посади, воно було направлене до Адміністрації Президента ще до того, як своє слово сказав Вищий адміністративний суд” - Олена Васильєва, суддя Червонозаводського районного суду м.Харкова (2012—2016 рр.).

Детальніше у матеріалі "Звільнення до оскарження".

Недавно в ЗМІ з’явилася інформація, що суддя Печерського районного суду м. Києва Сергій Вовк після річної перерви, пов’язаної із

відстороненням його від посади, знову приступив до виконання своїх обов’язків. «ЗіБ» вирішив з’ясувати безпосередньо в судді, чи відповідає це дійсності, а також те, як просувається розслідування кримінального провадження, порушеного проти нього Генеральною прокуратурою.

Тенденцію до зменшення надходження матеріалів відзначають в адміністративних судах. За таких умов у Вищому адміністративному суді припускають навіть можливість перерозподілу справ. Водночас керівництво установи змушене визнати: навіть за теперішніх умов значна частина справ розглядається з порушенням строків, а розв’язати цю проблему може тільки Верховна Рада. Докладніше - “Адмінсуди хочуть більше”.

Законодавчі зміни привели до розширення компетенції Верховного Суду. Як наслідок, на розгляд до найвищого судового органу надійшло в 10 разів більше заяв, ніж у 2014-му. При цьому не всі нові підстави для звернення до ВС щодо перегляду рішення розуміються правильно. І якщо повноважень в установи побільшало, то її склад значно зменшився. Деталі - “Допустимість до ВС”.

Реформа

Нині в Україні триває чергова судова реформа. Так, Верховна Рада попередньо схвалила доопрацьований законопроект №3524 «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)». Однак народні депутати під час обговорення цього документа в сесійній залі обійшли увагою таке важливе питання, як подальша доля суддів, обраних на посади вперше.

Над цим питанням у статті “Достукатися до

верхівки” роздумує Андрій Потапенко, суддя-спікер Ржищівського міського суду Київської області.

Процес

Юридична спільнота продовжує обговорення проекту Кодексу адміністративного судочинства. Разом із суддями до дискусії долучилися адвокати. Серед нагальних питань — окремі категорії спорів, принцип офіційного з’ясування всіх обставин у справі та його втілення в адміністративному судочинстві і, як не дивно, адвокатська монополія. Про це читайте у статті “Фахова ідентифікація”.

Часто-густо від учасників процесу можна почути про нібито порушення суддями основоположного принципу Кримінального процесуального кодексу — принципу змагальності. Відповідні заяви зазвичай мотивовані тим, що судді не є суб’єктами доказування, отже, їхня участь у цьому процесі виключно пасивна. Мовляв, їхні функції зводяться до створення необхідних умов для реалізації сторонами своїх прав і виконання процесуальних обов’язків. Чи так це насправді й де пролягає межа між абсолютизацією принципу змагальності та обов’язком судді винести справедливе рішення?

Докладніше про це читайте у матеріалі“Докази: довіряй, але перевіряй”Володимира Павлова, судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.

Зміни до законодавства, які мали спростити роботу журналістів під час судових засідань, на практиці можуть погіршити відносини третьої гілки влади та ЗМІ. Причина цього — в розбіжностях процесуального законодавства, яке не тільки дозволяє різні трактування, а й може призвести до порушення прав сторін.

Це питання у статті “В об’єктиві обмежень”аналізує Андрій Жураковський, суддя-спікер Червоноградського міського суду Львівської області.

Судова практика

23 грудня 2015 року Судова палата у цивільних справах Верховного Суду винесла постанову, в якій зробила висновок про те, що тривалим невикористанням земельних ділянок орендарем порушені істотні умови договору, що призвело до порушення режиму використання земельних ділянок. З огляду на це було задоволено позовні вимоги про розірвання договору оренди із посиланням на приписи ст.651 Цивільного кодексу, ст.31 та ч.1 ст.32 закону «Про оренду землі».

Детальніше про це у статті “Дві палати — дві думки” юриста Лесі Зуєвич.

Податки та арбітраж

У такому багатогранному та багатоцільовому процесі, як оподаткування, надзвичайно важливим є забезпечення справедливого балансу інтересів держави та платника податків. Справедливість, чіткість та прозорість правил сприятиме тому, що платники сприйматимуть оподаткування не як інструмент насильства держави над особою, а як соціальний обов’язок. Саме задля створення певного відчуття комфорту в демократичних державах приділяється велика увага роботі щодо захисту прав платників як сторін публічно-правових відносин.

Про це читайте у матеріалі “До платника — з повагою” Наталії Блажівської, судді Вищого адміністративного суду України, та Данила Гетманцева, почесного президент ЮК Jurimex.

Фінансування міжнародного арбітражу,

забезпечення позову, протидія процесуальним диверсіям, а також супровід перевірок фіскальних та органів контролю — такі теми стали предметом обговорення під час чергової, п’ятої, зустрічі членів клубу корпоративних юристів і фінансистів. Докладніше у статті“Інвестиція в перемогу”.

Закон і Бізнес