На межі витривалості

 Попри фактичне зменшення кількості проваджень, «загальники» не виключають масових подань про звільнення через навантаження

В„–8 (1254) 20.02—26.02.2016

ВІЛЕН ВЕРЕМКО

Торік кількість справ, які перебували на розгляді в судах загальної юрисдикції, дещо зменшилась. Щоправда, громадяни активніше почали користуватися своїм правом на апеляційне оскарження. У Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначають, що навантаження залишається суттєвим. Про те, чим це зумовлено і як у ВСС планують вийти із цієї ситуації, говорили на черговому засіданні пленуму, що відбулося 12 лютого.

<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->

На чому зосередяться

За даними ВСС, кількість справ, що надійшли до судів першої інстанції в 2015-му, знизилася на 7% — до 2 млн 711 тис. справ і матеріалів. Натомість на 5% побільшало звернень до апеляційної інстанції (майже 300 тис. справ і матеріалів). Сам ВСС розглянув понад 76 тис. матеріалів, що на 15% менше, ніж у 2014 році.

Втім, у касаційній інстанції зазначають, що навантаження на суддів залишається значним: палата у цивільних справах розглядає 114 справ та матеріалів на місяць, у кримінальних — 34. Зокрема, це зумовлено непризначенням нових суддів до ВСС через юридичну невизначеність.

Упродовж 2015-го в установі фактично працювали 88 суддів (49 — у складі палати у цивільних справах, 39 — у кримінальних), а на кінець року залишилося 46 і 38 законників відповідно.

Голова ВСС Борис Гулько зауважив: показники касаційного перегляду справ свідчать, що помилки в судах першої та апеляційної інстанцій є системним явищем. Адже скасовувалось майже 18% рішень, ухвалених місцевими та апеляційними судами у цивільних справах. В окремих областях (Закарпатській, Рівненській, Київській, Тернопільській) доходило до скасування майже кожного четвертого рішення.

Змушують задуматись і показники роботи «криміналістів»: у середньому цією палатою скасовано 46%, а в деяких областях (Одеській, Закарпатській) — до 60% рішень. Скасовувався майже кожен другий вирок, постановлений місцевими судами Львівської, Тернопільської та Волинської областей. При цьому майже в половині випадків касаційна інстанція відмовляла у відкритті провадження.

Враховуючи таку ситуацію, ВСС розробив план заходів, спрямованих на покращення якості здійснення правосуддя. Його затвердили постановою пленуму ВСС «Про підсумки роботи судів цивільної і кримінальної юрисдикції у 2015 році та завдання на 2016 рік».

Зокрема, йдеться про необхідність взаємодії з апеляційними судами. Торік започатковано практику обговорення складних питань із секретарями палат та заступниками голів апеляційних судів, сьогодні її пропонується розвивати.

Окрема увага приділятиметься дотриманню

розумних строків розгляду справ. Адже аналіз звітів урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини свідчить, що велика кількість рішень ЄСПЛ щодо України пов’язана з порушенням права на справедливий суд через надмірну тривалість розгляду. Також ВСС надаватиме методичну допомогу та рекомендаційні роз’яснення судам нижчих рівнів. А на одному із найближчих засідань пленуму планується затвердити правові позиції, сформульовані у рішеннях ВСС, ухвалених у 2015 році.

Надію на постанови пленуму для забезпечення єдності практики покладає його секретар Дмитро Луспеник. Він нагадав, що торік було проведено 3 засідання пленуму, на яких прийнято 14 постанов. При цьому Д.Луспеник уважає, що робота судів нижчого рівня дещо покращується завдяки практичній та методичній допомозі, яку регулярно надає ВСС, зокрема, виїжджаючи до апеляційних судів.

Злочини стають тяжчими

Заступник голови ВСС Станіслав Кравченко розповів, що торік на розгляді судової палати у кримінальних справах ВСС перебувало понад 16,6 тис. скарг, справ, заяв, клопотань і матеріалів, з яких по суті розглянуто 14,1 тис. Тож навантаження в «кримінальників» менше, ніж у «цивілістів». Однак, за його словами, збільшилась кількість тяжких, особливо тяжких злочинів, а також злочинів, щодо яких в останні роки не було проваджень. Це все ускладнює роботу. Та й статистика свідчить про високий рівень злочинності в державі з тенденцією до зростання. «Ми розуміємо: якщо маємо зменшення показників розгляду в цьому році, то в наступному вони можуть бути в рази

більшими», — припустив С.Кравченко.

Загальний аналіз показав, що найпоширенішими недоліками є наявність суперечностей між мотивувальною та резолютивною частинами рішень, відсутність однакового підходу в посиланнях на закон, використання загальних формулювань під час обгрунтування вердиктів, посилання на норми актів, які не підлягають застосуванню. Трапляється, за його словами, й відсутність єдиної практики щодо розуміння положень законодавства, які зазнали змін (наприклад, за останні 2 роки внесено 5 суттєвих поправок до великої кількості статей щодо реформування антикорупційного законодавства тощо).

Причому найбільше рішень скасовано через безпідставне звільнення від відбування покарання з випробуванням. Зокрема, за оцінкою С.Кравченка, суди не завжди враховують тяжкість злочину, обставини, що обтяжують покарання, можливі наслідки для суспільства. А інколи навіть забували про зміни, які забороняють застосовувати відповідну статтю у випадках корупційних злочинів.

«Цивілістам» довіряють

За даними ВСС, кількість цивільних справ і матеріалів, що торік перебували в місцевих загальних судах, становила 1 млн 394 тис., з яких розглянуто майже 1 млн 200 тис. Всього ж за рік надійшло 1 млн 213 тис. таких справ і матеріалів, що на 5,4% менше, ніж у 2014-му. Заступник голови ВСС Марина Червинська вважає, що такі цифри «свідчать про велику повагу громадян України до судової системи».

Апеляційними судами впродовж минулого року переглянуто майже 94 тис. рішень у цивільних справах. Із них залишено без змін —

50,6 тис. (53,8% від загальної кількості), скасовано — 37,6 тис. (40%), змінено — 5,9 тис. рішень (6,2%). Найбільша питома вага скасованих рішень у судів Кіровоградської (39,2%), Полтавської (38,5%) і Вінницької (38%) областей при середньому показнику по Україні 33,8%.

У провадженні ВСС з урахуванням витребуваних справ перебувало 66,7 тис. касаційних скарг, справ, заяв та клопотань, що розглядаються в порядку цивільного судочинства (із них 43,6 тис. касаційних скарг). За рік надійшло 61,4 тис. справ і матеріалів, що на 12,4% менше порівняно з 2014-м. Із них касаційних скарг — 41,3 тис., з яких розглянуто 41 тис. Більшість із них залишено без руху для усунення недоліків (2388). Скасовано 6,1 тис. рішень, що становить 17,5% (на 2,1% більше, ніж у 2014-му (15,4%).

При цьому М.Червинська відзначила велике навантаження на «цивілістів», адже у І півріччі 2015 року фактично здійснювали правосуддя 49 суддів, у ІІ — лише 43, хоча мали б працювати 70 законників. Отже, середньомісячне надходження на кожного суддю становило 113,9 скарг, справ та заяв. Це на 8,9% менше порівняно з 2014 роком, однак цифра немала.

Крім того, заступник голови ВСС зауважила, що багато суддів не застосовують такої процесуальної можливості, як відмова у відкритті провадження. Це зумовлено претензіями суспільства до вітчизняної Феміди та намаганням уникнути скарг, які надходять у разі, якщо суддя одноособово відмовляє у відкритті провадження.

Що турбує регіони

На пленум також прийшли голови та

заступники голів деяких апеляційних судів, аби поділитися з колегами проблемами, що в них виникають. Так, голова Апеляційного суду Чернігівської області Садіг Тагієв звернув увагу на необхідність роз’яснення в постанові пленуму деяких питань. Зокрема, на думку законника, слід визначити поняття «надання методичної допомоги». «Що це за допомога, хто може навести дефініцію?» — запитав він. І пояснив: у законі передбачено, що вищі суди повинні надавати таку допомогу нижчим. Тому він запропонував розробити певний методичний посібник або визначитися, яким чином та в якому обсязі цю допомогу треба надавати.

Також апеляційну інстанцію турбує питання єдності судової практики. Зокрема, трапляються випадки, коли ВСС надсилають інформаційні листи, суди застосовують такі рекомендації, але згодом касаційна інстанція скасовує рішення, висловлюючи у своїй ухвалі протилежну позицію. «Просимо вас напрацювати єдину практику, і це треба робити дуже терміново», — закликав пленум С.Тагієв.

Крім того, на його думку, варто приділити увагу питанням провокації злочинів, особливо таких як отримання неправомірної вигоди, та порядку проведення негласних слідчих дій. Адже під час таких дій уже встановлюється факт скоєння злочину, тобто є всі дані для порушення справи. Натомість правоохоронні органи організовують провокацію, чим погіршується стан особи. «Треба визначитись із застосуванням результатів негласних слідчих дій. Для судів першої інстанції — це дрімучий ліс, вони бояться глибоко занурюватися в цю проблему», — зазначив С.Тагієв.

Про необхідність єдності судової практики

говорив і голова Апеляційного суду Херсонської області Олександр Коровайко. Зокрема, за його словами, треба покращити комунікацію між судами різних ланок. Вищим судам варто доводити свою позицію до нижчих не тільки шляхом скасування рішень, а й через оперативні роз’яснення. Оскільки рішення апеляційного суду надходить до певного місцевого, його не бачать інші й повторюють помилки.

Стосовно судів Херсонської області він відзначив, що нині регіон став прикордонним, отже, виникають труднощі. Так, роз’яснень потребує застосування норм Митного кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення. Крім того, О.Коровайко звернув увагу на застосування правоохоронцями ст.109 КК «Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади». Водночас у таких провадженнях укладаються угоди між прокурором та підозрюваним. «Ми говоримо про державну зраду, і тут прокуратура укладає угоду з підозрюваним», — дивується законник.

А заступник голови Апеляційного суду Київської області Микола Яворський відзначив необхідність роз’яснень стосовно земельних правовідносин. Адже саме ця категорія справ у області є найбільш поширеною. При цьому найчастіше такі справи розглядаються за зверненням прокуратури. Так, земельні ділянки оформлялися ще у 2004—2005 роках, а фігурантами є «спецконтингент»: політики, народні депутати, бізнесмени тощо. За таких умов справи доходять аж до ВС і знову повертаються до першої інстанції. Зокрема, у 37 справах рішення скасовувалися вже тричі.

Д.Луспеник пообіцяв узяти побажання судді до

уваги, хоча й підкреслив, що за останні два роки Верховний Суд 6 разів змінював свою правову позицію в земельних питаннях.

Готуємося до землі

С.Тагієв повідомив колегам невтішні новини: більш як половина суддів місцевих та апеляційного судів області готові піти у відставку. «А якщо завтра знімуть мораторій на продаж землі, виникне ще безліч проблем, які ляжуть на наші плечі, починаючи від спорів щодо розмежування землі й закінчуючи бійками та вбивствами», — додав він.

А С.Кравченко розповів, що, крім традиційних проблем (недофінансування, відсутність єдиної судової практики тощо), останні 2 роки доводиться мати справу з незвичними негативними явищами. Зокрема, з безпідставним звинуваченням людей у мантіях майже в усіх бідах, які трапляються в державі. Тому чимало суддів, відпрацювавши десятки років у системі, подають у відставку.

На противагу колегам М.Червинська була налаштована більш оптимістично. Вона вірить, що проблеми судової влади будуть розв’язуватися й ситуація покращиться вже найближчим часом. «Дуже сподіваюсь, що до кінця 2016 року в нас буде повний склад судової палати у цивільних справах», — зауважила вона.

Чи зміняться тенденції останнього часу на позитивні, буде відомо через рік. Однак уже зараз зрозуміло, що судова система працює на межі витривалості.