Землі лісового фонду, відчужені місцевими радами, підлягають поверненню державі

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 3 лютого 2016 розглянув справу № 6-1814цс15 про скасування рішення, визнання договору недійсним, визнання державного акта недійсним та витребування майна - земельної ділянки лісового фонду.

При розгляді була сформована наступна правова позиція. Згідно зі статтею 7 Лісового кодексу ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу.

Відповідно до статті 8 ЛК в державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів, Ради міністрів АР Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Згідно зі статтею 13 Земельного кодексу саме до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Передача у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею понад 1 га, що перебувають у державній власності, належить до повноважень Кабінету Міністрів у сфері лісових відносин (стаття 27 ЛК в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин - 2008 рік) .

Відповідно до частини дев'ятої статті 149 ЗК в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, Кабінет Міністрів вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 га для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Встановивши, що земельні ділянки, в тому числі і спірна земельна ділянка, які були відчужені за рішенням селищної ради, відносяться до земель лісового фонду, що належать до категорії лісів першої групи (ліси населених пунктів, які призначені для виконання рекреаційних, санітарно-гігієнічних і оздоровчих функцій), і на момент прийняття селищною радою рішення про їх відчуження перебували у державній власності і вибули з володіння власника - держави - поза його волею, оскільки відповідно до чинного законодавства право розпорядження ними належало Кабінету Міністрів, однак жодних дій по розпорядженню зазначеними земельними ділянками кабінет Міністрів не скоював, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для витребування спірної земельної ділянки від добросовісного набувача в порядку статті 388 Цивільного кодексу .

У цій справі суд касаційної інстанції правильно застосував до спірних правовідносин статтю 388 ГК, яка підлягала застосуванню, і прийшов до обґрунтованого висновку про витребування спірної земельної ділянки в добросовісного набувача і повернення ділянки в розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів.

Така ж правова позиція була висловлена під час розгляду справ № 6-99цс14 , № 6-65цс15 , № 6-196цс15

Всі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUM , створеної для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ або придбайте VERDICTUM .