ВСУ зробив висновок про іпотеку житла дитини

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у гражданскмі справах 10 лютого 2016 розглянув справу № 6-1793цс15 про визнання недійсним договору іпотеки.

При розгляді була сформована наступна правова позиція.

Статтею 2 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією , законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

За змістом зазначених норм матеріального права при встановленні місця проживання батьків (усиновлювачів) або одного з них, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце їх проживання, а відсутність або наявність факту реєстрації по цьому місцю проживання саме по собі не впливає на реалізацію права на свободу вибору місця проживання.

Статтею 12 Закону «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»передбачено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів щодо житлових приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Згідно зі статтею 9 Закону «Про іпотеку» іпотекодавець обмежується в розпорядженні предметом іпотеки, проте має право володіти і користуватися предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При цьому Цивільний кодекс, як і спеціальний Закон «Про іпотеку», не містять норм, які б зменшували або обмежували право членів сім'ї власника житла на користування житловим приміщенням у разі передачі його в іпотеку.

Тому договір іпотеки, досконалий власниками щодо нерухомого майна, право користування яким мають діти, при відсутності обов'язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування може бути визнаний судом недійсним (частина шоста статті 203, частина перша статті 215 ЦК) за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин суперечить правам та інтересам дитини, - звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та / або порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує або обмежує права і інтереси дитини щодо житлового приміщення, порушує гарантії збереження права дитини на житло. Сам по собі факт відсутності обов'язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення оспорюваного правочину не є безумовною підставою для визнання його недійсним.

Нагадаємо, під час розгляду справи № 6-396ц15 ВСУ дійшов висновку , що відсутність попередньої згоди органу опіки та піклування на вчинення будь-якої угоди щодо нерухомого майна, право власності або користування яким мають діти, є підставою для визнання такого правочину недійсним. Відсутність реєстрації дитини не є підставою для відмови в позові.

Всі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUM , створеної для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ або придбайте VERDICTUM .