Конституційне право на касаційну скаргу: кримінальний і цивільний процес

Цікаві позиції ВСУ щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку за КПК та ЦПК.

Традиційно про нові рішення Верховного Суду України.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у кримінальних справах 11 лютого 2016 року розглядав справу № 5-331кс15 щодо можливості касаційного оскарження ухвал першої та апеляційної інстанцій про застосування амністії.

Так, згідно з цим рішенням ВСУвбачається.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА про застосування до нього амністії у зв'язку з тим, що вона належить до категорії осіб, на яких цей Закон не поширюється. Апеляційний суд ухвалою від 3 березня 2015 року, керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419 КПК, залишив апеляцію ОСОБА без задоволення.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ ухвалою від 30 липня 2015 року відмовила у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА на вищевказану ухвалу апеляційного суду, керуючисьпунктом 1 частини 2 статті 428 КПК, у зв'язку з тим, що касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Отже, ВСУ дійшов такого висновку.

КПК теж не містить норм, які б спеціально регулювали порядок оскарження таких рішень.

Водночас згідно з частиною 2 статті 1 КПК кримінальне процесуальне законодавство України складається не лише з цього Кодексу, але й з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, обов'язкових для України, та інших законів.

Відтак положення частини 2 статті 424 КПК необхідно тлумачити цілісно і питання про те, чи підлягають оскарженню в касаційному порядку судові рішення щодо застосування амністії, слід вирішувати виходячи з положень Конституції України, згідно з пунктом 8 статті 129 якої повнота касаційного перегляду обмеженалише випадками прямого, недвозначного викладення (заборони) на рівні закону.

Оскільки КПК не встановлює прямої заборони на оскарження в касаційному порядку судових рішень щодо застосування амністії, висновок касаційної інстанції у кримінальній справі щодо А. про те, що такого характеру судові рішення не підлягають касаційному оскарженню, суперечить точному змісту норми частини 2 статті 424 КПК.

Детально розглядаючи статтю 424 КПК, яка має назву «Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку», можливо дійти висновку, що стаття містить вичерпний перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню (зокрема, це частини 1 - 3 включно).

Проте частина 4 цієї статті вже містить пряму заборону на касаційне оскарження, а саме «ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають».

Враховуючи пункт 8 статті 129 Конституції України та не беручи до уваги зміст статті 424 КПК, ВСУ дозволив оскарження ухвал про застосування амністії в касаційному порядку.

Проведемо аналогію цього рішення ВСУ з Цивільним процесуальним кодексом України.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».

Отже, ця стаття ЦПК є процесуальним аналогом частини 2 статті 1 КПК.

У статті 324 ЦПК («Право касаційного оскарження»), яка за суттю є аналогічною статті 424 КПК («Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку»), міститься вичерпний перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню (абзаци 2, 3 частини 1). Інші частини цієї статті не містять прямої заборони на оскарження судових рішень у касаційному порядку.

Отже, конструкція статті 324 ЦПК також містить вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, за виключенням посилань на пряму заборону, як це передбачено ч. 4 статті 424 КПК.

Таким чином, стаття 324 ЦПК не містить переліку судових рішень, касаційне оскарження яких прямо заборонено Законом.

Водночас постановою ВСУ від 23.09.2015 року у справі № 6-716цс15 (№ в ЄДРСРУ 52190514) було викладено таку правову позицію.

Стаття 324 ЦПК України містить норму, що визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскарження ухвал апеляційного суду щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України у цій статті (яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку) не передбачено.

Отже, у цьому рішенні ВСУ чомусь не посилається на статтю 129 Конституції України та не враховує відсутність у статті 324 прямої заборони на касаційне оскарження ухвал апеляційного суду щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Більше того, ВСУ посилається на той факт, що саме ця стаття є спеціальною, а отже, стаття 129 Конституції України є вже загальною стосовно статті 324 ЦПК.

Два рішення Конституційного Суду України до уваги не приймаю, оскільки вони приймались в контексті КПК 1960 року.

Таким чином, на мій погляд, вбачається різне застосування різними палатами ВСУ статті 129 Конституції України, яка для кримінальних справ є спеціальною стосовно статті 424 КПК, а у цивільних справах стаття 129 Конституції є загальною стосовно статті 324 ЦПК, яка вже є спеціальною, однак за суттю є процесуальним аналогом статті 424 КПК.

Павло Хомяк,

директор ЮК «Антарес»®, м. Дніпропетровськ