Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Зараз процес первинного оцінювання суддів запущений.Але, не дивлячись на те, що деяка напруга в суддівському співтоваристві щодо самої процедури знято, не всі судді вірять в справедливість цього процесу. До того ж, як відомо, Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» впроваджується система регулярного оцінювання суддів різними суб'єктами, в т.ч.представниками громадських об'єднань. Чи буде такий моніторинг об'єктивним, і які складнощі можуть виникнути на практиці? На ці питання намагалися відповісти експерти в ході «круглого столу» на тему: «Регулярне оцінювання суддів в Україні, як спосіб виявлення індивідуальних потреб судді щодо вдосконалення, стимулювання його до підтримки кваліфікації на належному рівні і професійному зростанню», який нещодавно пройшов у Києві.
Міжнародні експерти, покликані стежити за проходженням в Україні судової реформи, стверджують, що в цьому сенсі індивідуальне оцінювання може, в принципі, допомогти в удосконаленні якості судочинства і тим самим гарантувати належний рівень відповідальності судової системи перед громадськістю. Але зауваження, які надійшли в ході «круглого столу» від суддів, також були цілком резонні.
Стосувалися вони, перш за все, основного, на погляд суддів, правила, де йшлося, що в процесі проведення атестації має зберігатися повну повагу до незалежності судової системи.
Саме тому багато хто відзначає, що якщо індивідуальне оцінювання матиме вплив на кар'єру, заробітну плату і пенсійне забезпечення судді або зможе привести до зняття його з посади, то судова система піддасться на певний ризик. Адже суддя, який знає, що йому треба буде пройти оцінювання, буде приймати рішення не на підставі свого внутрішнього переконання і законодавства, а таким чином, щоб догодити оцінювачам. Це, на думку суддів, ставить під загрозу їх незалежність. Чи всі так страшно, або Феміда знову, прикриваючись статусом «незалежна», хоче уникнути відповідальності? На це питання можна знайти відповідь, вивчаючи міжнародний досвід.
Обговорюючи проблему, експерти вивчали дані, зібрані Європейською мережею судових рад (ЕССС).Відповідно до проведених досліджень, розрізняються країни, де використовують «формальні» і «неформальні» системи оцінювання.
У більшості випадків проведення формального оцінювання регулюється первинним законодавством та підзаконними актами. Під час неформального оцінювання не використовуються формалізовані норми або критерії. Ця оцінка, як правило, не має прямих наслідків для судді, який проходить оцінювання.
Неформальне оцінювання може проводитися у вигляді обговорення, яке дозволяє судді вирішити проблеми, проявити свої здібності і узгодити кар'єрні цілі.
В ході заходу учасників ознайомили з досвідом держав, які є членами Консультативної ради європейських суддів.
У дев'яти з них (Чеська Республіка, Данія, Фінляндія, Ісландія, Люксембург, Норвегія, Швеція, Швейцарія, Великобританія) індивідуальне оцінювання проводиться за принципом неформального спілкування.
Хоча, було відзначено, що практика Швеції, наприклад, показує, що результати такого оцінювання є таким собі інструментом для визначення частини заробітної плати судді відповідно до його продуктивністю.
Фінляндія і Швейцарія враховують дані, отримані в результаті оцінювання, при підготовці до обговорення кар'єрного зростання судді, а в Великобританії оцінювання проводиться тільки тоді, коли розглядається заява судді про просування по службі.
Таким чином, очевидно, що мета країн, які проводять такі неформальні оцінки, - поліпшення якості роботи суддів, сприяння їх просуванню по службі, а також вплив результату оцінювання на оплату праці і дисципліну.
Детальніше про процедурах первинного і регулярного оцінювання читайте в статті « Оцінювання суддів зі знаком плюс » «Судово-юридичної газети» .
Анна Шульгіна
Джерело: sud.ua
_03_03.png)
