flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

ВАСУ vs ВРЮ: чиї аргументи сильніше?

17 березня 2016, 11:41

Видання: «Судово-юридична газета» 

Номер видання: № 10 (328) Автор: В'ячеслав Хрипун

Конфлікт навколо рішень Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) щодо скасування подань Вищої ради юстиції (ВРЮ) про звільнення суддів, які виносили рішення щодо учасників масових акцій протесту в 2013-2014 рр., Перейшов у публічну площину. Сторони вже обмінялися низкою різких заяв, поставивши під сумнів легітимність винесених рішень. У ВАСУ вважають, що члени ВРЮ пропустили терміни, відведені для звільнення суддів за порушення присяги, а в ВРЮ наполягають, що Рада діяв правомірно, і «судді Майдану» повинні бути звільнені. Крапку в суперечці сторін вже скоро повинна поставити адміністративна палата Верховного Суду України (ВСУ). Ціна його рішення буде надзвичайно висока, оскільки тільки від нього залежить, чи будуть звільнені з посад судді, які допустили порушення законності під час подій Майдану, або вони знову одягнуть суддівські мантії і будуть вершити правосуддя.

Суд вирішив інакше

Уявлення ВРЮ про звільнення суддів, які приймали рішення про заборону зібрань і мітингів, арешт і позбавлення водійських прав учасників масових акцій протесту в 2013-2014 рр., ВАСУ почав скасовувати з початку лютого. Станом на 5 березня він скасував вже 6 таких подань з 22. За інших випадків ВАСУ визнав незаконними ще 2 подання ВРЮ, зокрема у справі судді ВГСУ  Станіслава Мірошниченко , який в 2012 р, на думку ВРЮ, кілька разів необгрунтовано повернув позивачеві касаційні скарги. 13 позовів «суддів Майдану» в даний час ще знаходяться в стадії розгляду в ВАСУ. Остання вистава Ради по «суддям Майдану» суд визнав незаконним 29 лютого, коли скасував рішення ВРЮ про звільнення судді Червонозаводського райсуду Харкова  Олени Васильєвої .

Ще 17 листопада 2015 року Рада прийшов до висновку, що суддя Є. Васильєва порушила присягу при розгляді справ про адміністративний арешт двох осіб, затриманих в ході зіткнень в Харкові 19 лютого 2014 р Члени ВРЮ визнали, що суддя допустила ряд порушень законодавства, в зокрема розглядала справи затриманих в нічний часом 20 лютого 2014 р що заборонено Кодексом про адміністративні правопорушення. Е. Васильєва з таким рішенням не погодилася і звернулася, як і інші судді, з позовом до ВАСУ. Втім, вже в січні вона була звільнена з посади указом Президента.

Як у випадку зі справою Е. Васильєвої, так і в попередніх рішеннях ВАСУ визнав, що ВРЮ у своєму рішенні чітко не кваліфікував дії суддів і взагалі не довів, що вони порушили присягу, а не просто зробили дисциплінарні проступки. Навіть розгляд суддею Е. Васильєвої адміністративної справи в нічний час, на думку ВАСУ, не є порушенням присяги, оскільки самі затримані просили суд про те, щоб їх справа була розглянута негайно. Суд визнав, що в даному випадку дії судді узгоджуються зі ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою затриманий повинен негайно постати перед судом, і йому має бути забезпечено розгляд його справи упродовж розумного строку. ВАСУ визнав, що суддя, розглянувши справи в ніч з 19 на 20 лютого 2014 р дійсно допустила порушення правил внутрішнього розпорядку суду, проте це ніяк не можна вважати порушенням присяги. Як приклад ВАСУ зазначив, що чинна Конституція України теж приймалася вночі, т. Е. В неробочий час парламенту.

Більш того, як випливає з ряду рішень ВАСУ по «суддям Майдану», раніше ВРЮ перевищив свої повноваження, оскільки фактично переглянув або дав оцінку доказам у справах, які розглядали судді, що входить в компетенцію суду апеляційної інстанції, але не Ради юстиції. Звернув увагу ВАСУ і на давню проблему заяв, які надходили ще в ТСК з перевірки суддів в 2014 р не від самих потерпілих, а від якихось третіх осіб. Суд наголосив на неприпустимості відкриття дисциплінарних справ, якщо неможливо встановити особу заявника, а також у випадках, якщо особи, які постраждали від дій судді, самі не мають до нього претензій.

Головоломка з термінами

Однак найбільш значущі претензії ВАСУ до ВРЮ стосуються порушення Радою юстиції термінів притягнення суддів до відповідальності. У справі судді Є. Васильєвої суд визнав, що оскільки проступок був допущений суддею 20 лютого 2014 р а рішення направити подання на звільнення судді ВРЮ прийняв 17 листопада 2015 року, до цієї дати протягом року, встановлений для притягнення судді до відповідальності, вже минув. При цьому суд повністю відкинув доводи ВРЮ про те, що до 2015 р, т. Е. До Закону «Про забезпечення права на справедливий суд» в Україні не існувало встановленого законом строку притягнення судді до відповідальності.Подібну думку суду прямо назвав «надуманим». «Оскільки законодавець не встановив безпосередній нормою спеціальний термін притягнення до дисциплінарної відповідальності на підставі порушення присяги судді, відповідним суб'єктам необхідно застосовувати загальний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності», - йдеться в рішення ВАСУ за позовом судді Є. Васильєвої. Оскільки з моменту вчинення проступків до рішень ВРЮ, як правило, пройшло більше року, виходить, що згідно з усталеною практикою ВАСУ може відновити практично всіх звільнених суддів.

Рішення ВАСУ викликали широкий громадський резонанс, справа дійшла навіть до звинувачень в «зриві люстрації суддів». Не менш різкою була реакція і з боку ВРЮ, який без зволікання оскаржив всі рішення ВАСУ на користь звільнених суддів до Верховного Суду. 4 березня голова ВРЮ  Ігор Бенедисюк  навіть зазначив, що склалася ситуація, коли один орган «перекреслює роботу іншого». У такій ситуації керівництво ВАСУ вирішив публічно повідомити про причини резонансних рішень. Глава ВАСУ  Олександр Нечитайло та його заступник Михайло Цуркан  поскаржилися, що вся проблема виникла через недосконалість законодавства, а саме Закону «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 р

Справа в тому, що ст. 32 даного закону передбачає, що провадження щодо судді за порушення присяги має проводитися за правилами і в строки, передбачені для дисциплінарного провадження. Однак перехідні положення закону містили норму, згідно з якою це положення вступало в силу вже на наступний день після публікації тексту закону - 27 лютий 2015 року, тоді як весь закон вступав в силу тільки 29 березня 2015 р

Це означало, що з 27 лютого до 29 березня 2015 р можливий термін для звільнення суддів з посади за порушення присяги становив лише рік з моменту вчинення ними проступку і півроку з моменту відкриття провадження у дисциплінарній справі. Тільки з 29 березня 2015 року, коли в силу вступили всі норми Закону «Про забезпечення права на справедливий суд», стало можливим звільняти суддів за порушення присяги протягом 3 років.

«Ми не знаємо, ляп це в законі чи ні», - натякнули судді на можливий початковий злий умисел законодавця.Дісталося і ВРЮ, який А. Нечитайло закликав «бути стриманим і поважати рішення ВАСУ». До речі, в ВАСУ зазначили неоднаковий підхід у практиці ВРЮ і ВККС, коли в одних випадках ці дисциплінарні органи приходять до висновку про необхідність звільнення судді, а в інших дуже схожих справи закриваються.

ВРЮ не залишився в стороні

Реакція Вищої ради юстиції на заяву керівництва ВАСУ не змусила себе чекати. «Чомусь останнім часом протиріччя з теоретичної площини перейшли в суспільне. Ми не можемо більше уникати дискусії. Якщо системно тлумачити законодавство, то виходить, що терміни пропущені нами не були », - заявив глава ВРЮ І. Бенедисюк. За його словами, в ВАСУ невірно підійшли до трактування норм законів, а порушення термінів Радою допущені не були, оскільки на момент скоєння суддями проступків ніякі обмеження у вигляді можливості звільнення за порушення присяги протягом року не діяли. Більш того, тільки робота ТСК з перевірки суддів була запланована протягом року. На думку І. Бенедисюка, крапку в суперечці поставить ВСУ, після рішення якого і стане ясно, що робити зі справами більше 300 «суддів Майдану», матеріали на яких ще не розглянуті Радою.

стара проблема

Поточний конфлікт наочно продемонстрував застарілі вади судової системи, зокрема проблему з незалежністю судових органів країни. Виходить, що ВАСУ розглядає подання ВРЮ, хоча дисциплінарні провадження щодо суддів вищих судів знаходяться в прямій компетенції ВРЮ. Як відзначили співрозмовники  «Судово-юридичної газети»  в ВАСУ, може скластися ситуація, при якій справи суддів, отменявших уявлення ВРЮ, будуть розглядатися на засіданнях Ради, що може поставити під сумнів об'єктивність такого розгляду. Непроста для ВАСУ і ситуація з ВККС, висновки який він також розглядає. «Конфлікт в такій ситуації може бути, адже ВРЮ привертає суддів до відповідальності, а ВККС ще буде проводити первинне оцінювання суддів ВАСУ», - поскаржився А. Нечитайло.

Також в ВАСУ вважають неправильним, що наступною інстанцією у справах з ВРЮ виступає Верховний Суд.«Необхідно, щоб справи, де сторонами виступають ВККС і ВРЮ, розглядав як перша інстанція Київський апеляційний адміністративний суд», - зазначив глава ВАСУ.

Не дуже задоволені ситуацією, що склалася і в ВРЮ. «Розгляд в ВАСУ має стосуватися не оцінки фактів, а порушень процедури. Інакше, по суті, відбувається підміна роботи органу. Виходить, що один орган перекреслює роботу іншого », - вважає І. Бенедисюк. Втім, до законодавчого вирішення цих проблем ще далеко.


КОМЕНТАРІ ЕКСКЛЮЗИВ

Ігор Бенедисюк , голова Вищої ради юстиції

- Раніше не існувало певного порядку притягнення суддів до відповідальності за порушення присяги, як не було і термінів для нього. Суддю могли притягнути до відповідальності навіть через 10 років. Ця позиція була розкритикована ЄСПЛ у справі «Волков проти України» в 2013 р У рішенні Суду було зазначено, що повинні бути конкретні терміни для притягнення судді до відповідальності. Але ЄСПЛ не дає якихось конкретних вказівок, як діяти на національному рівні. Закон «Про відновлення довіри до судової влади» 2014 р а потім Закон «Про забезпечення права на справедливий суд» 2015 р віднесли до дисциплінарних правопорушень і порушення присяги, встановивши 3-річний термін для притягнення до відповідальності. У перехідних положеннях до закону було зазначено, що ВРЮ, розглядаючи такі питання, повинен діяти згідно з правилами, передбаченими для дисциплінарних правопорушень. У 2010 р був прийнятий Закон «Про судоустрій і статус суддів», де встановлювався термін для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності в 1 рік.Порушення присяги тоді до такої відповідальності не ставилося. Але зараз для ВАСУ цей факт став підставою для визнання незаконними уявлень ВРЮ, виходячи з нібито одного допустимого року для залучення до відповідальності.

Є дискусія, чи є порушення присяги видом дисциплінарної відповідальності. Ще в минулому році нам доводили, що це окремий конституційний вид відповідальності, але більшість членів ВРЮ таку точку зору не підтримують.Європейські експерти теж вважають, що це все ж вид дисциплінарної відповідальності. Порушення присяги - це порушення суддею своїх зобов'язань, коли вже неможлива робота на посаді судді.

Коли парламент створив ТСК, в профільному законі були розписані етапи створення та роботи цієї комісії.Працювати вона повинна була протягом року. Якби законодавець тоді вважав, що термін відповідальності для суддів всього рік, ніякого сенсу в створенні ТСК просто не було б.

Навіть якщо буде незадовільний для нас рішення Верховного Суду, ми все одно повинні розглянути всі висновки ТСК. До того ж, зараз ТСК передає нам матеріали і без висновків. Якщо буде рішення ВСУ, яке підтверджує рішення ВАСУ, ми будемо відмовляти у відкритті дисциплінарних проваджень, хоча в суддівських досьє вся ця інформація буде. В цілому це питання дуже важливе для того, щоб зрозуміти, наскільки судова система здатна до самоочищення. Людям треба знати, чи понесуть відповідальність ті судді, які в період масових акцій протесту фактично не підтримали народ, порушили присягу судді. Рішення судів під час Майдану показали, хто є хто.

Михайло Цуркан , заступник голови Вищого адміністративного суду України

- Незалежність суддів - це не привілей, а спосіб забезпечити громадянам право на справедливий суд. Якщо аналізувати положення чинної редакції Конституції, ми побачимо, що в ній чітко визначені обставини для звільнення суддів з займаних посад. Одним з таких обставин є порушення присяги. Багато вчених така підстава для звільнення розглядають як вигляд не дисциплінарної, а конституційної відповідальності. Склалася практика, згідно з якою звільнення судді за порушення присяги дійсно є особливим підставою для припинення його роботи, яке не тотожне звільненню, наприклад, за порушення дисципліни. За дисциплінарне правопорушення передбачалися чіткі терміни для притягнення судді до відповідальності. Закон «Про судоустрій і статус суддів» 2010 передбачав, що суддя може бути притягнутий до такої відповідальності протягом 6 місяців, але не пізніше року з моменту вчинення проступку.

Що стосується звільнення судді за порушення присяги, то його строки законодавством раніше передбачені не були. Судова практика виходила з того, що порушення присяги - це таке невиконання суддею своїх обов'язків або вимог законодавства, яке просто несумісно з ним посадою. Вважалося, що при розгляді таких проступків не треба звертати уваги на терміни давності. Все змінилося з рішенням ЄСПЛ «Волков проти України» в 2013 р Європейський суд зазначив, що не може бути допустимою ситуація, коли термін для притягнення судді до відповідальності не має чітких меж. Рішення ЄСПЛ для нас є джерелом права, хоча у нас це питання не було тоді врегульовано, і законодавець довгий час не встановлював якихось тимчасових рамок. Тільки Закон «Про забезпечення права на справедливий суд» 2015 встановив, що притягнення судді до дисциплінарної відповідальності і його звільнення за порушення присяги має відбуватися з дотриманням 3-річного терміну. Але при цьому законодавець зробив один відступ, вказавши в перехідних положеннях, що сам закон вступає в силу через 30 днів після його публікації, а п. 6 і 8 розділу 1 і п. 3 і 4 того ж розділу - на наступний день. Це означає, що з дня опублікування закону до 29 березня 2015 г. Був встановлений порядок, згідно з яким дисциплінарні справи щодо суддів розглядаються відповідно до тих норм, які були встановлені старим законом «Про судоустрій і статус суддів» 2010, де для притягнення суддів до відповідальності за порушення присяги було встановлено 1 рік.

З 27 лютого до 29 березня 2015 діяв саме такий порядок. Тільки з 29 березня 2015 року набули чинності положення Закону, згідно з якими термін для притягнення до відповідальності став вже 3 роки. У зв'язку з цим у суддів виникло питання, як застосовувати строки притягнення до дисциплінарної відповідальності для звільнення за порушення присяги. Як свідчить практика наших суддів, вони вважають за необхідне враховувати термін саме в 1 рік. Ми розуміємо, що питання дуже складне, і чекаємо рішення ВСУ.

Олександр Нечитайло , голова Вищого адміністративного суду України

- На адресу адміністративної юстиції зараз звучать негативні висловлювання. Але судді виходили виключно з норм закону. Союзників в цьому питанні у нас не буде, зате критики буде багато. Члени ВРЮ можуть висловлювати свої думки, але рішення суду треба поважати. Прийняті судом рішення - це позиція ВАСУ.

Джерело: www.vru.gov.ua