Винне навантаження

ВРЮ відмовляється застосовувати санкції до суддів, які порушують строки розгляду справ. Винне навантаження

В„–12 (1258) 19.03—25.03.2016

Спочатку вказавши на підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, які не можуть вчасно розглянути всі справи, Вища рада юстиції все ж змінила свій погляд на цю проблему. В колегіальному органі, схоже, погодились з аргументами суддів, які пояснювали, що фізично не встигають упоратися з навантаженням. Така ж позиція, очевидно, стосуватиметься й інших законників.

<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->

Таймер відповідальності

Розглядаючи питання про відкриття дисциплінарних справ щодо суддів Вищого адміністративного суду, члени Ради стикнулися з подібними проблемами у кількох випадках. Так, скаржники звертали увагу на те, що їхні касаційні скарги розглядаються значно довше місяця, передбаченого у ст.2141 Кодексу адміністративного судочинства.

Зокрема, один з громадян звернув увагу на те, що його справа не призначається до розгляду впродовж 5 місяців після того, як була передана судді ВАС Андрію Логвиненку. Не дочекавшись вердикту, він вирішив звернутися до ВРЮ. Можливо, сподіваючись у такий спосіб змусити законника працювати оперативніше.

Доки скарга чекала своєї черги у ВРЮ, суддя рішення дійсно постановив. Однак Рада, звичайно, мала відреагувати на невдоволення громадянина й дати цій ситуації власну оцінку.

Перший етап розгляду скарги відбувся 15 березня, під час засідання дисциплінарної секції ВРЮ. А.Логвиненко визнав, що не вклався у строк, але причина цього полягає в надмірному навантаженні. Тому ця справа не єдина, розгляд якої вимушено затягнувся. До того ж законник наголошував, що скарга була розглянута у значно менший строк, ніж зазвичай. Хоча таке свідчення, напевно, могло б відіграти й негативну роль у подальшій долі судді.

Як відзначила член Ради Ірина Мамонтова, формально строки дійсно порушені, але умислу в цих діях не вбачається. Тому вона рекомендувала відмовити у відкритті дисциплінарного провадження. Більшість учасників засідання секції цю позицію підтримали.

Набагато складніше членам Ради було визначитися щодо скарги на іншого суддю ВАС — Володимира Бутенка. Як зауважив один з громадян, рішення у своїй справі він отримав через більш ніж 2 роки після того, як звернувся до касаційної інстанції.

Суддя так само пояснював, що тривалий розгляд пов’язаний з навантаженням, яке в період з 2012-го до 2014 р. було найбільшим в установі. Ці аргументи не задовольнили члена Ради Олексія Маловацького, який запропонував порушити дисциплінарну справу. Однак більшість учасників засідання секції з такою позицією не погодилися та рекомендували ВРЮ так само відмовити у відкритті провадження.

Оновлення практики

Такі рішення секції цілком узгоджуються з останньою практикою ВРЮ. Проте лояльне ставлення до строків з’явилось у Раді лише недавно.

Так, під час засідання 18 січня цього року було прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи щодо Тетяни Чумаченко, яка так само працює у ВАС. Скарга на неї була подібна до згаданих: законницю звинувачували в тому, що вона залишала справу без руху впродовж 2 років.

Схожими до наведених були й аргументи судді. Вона вказала на надто велике навантаження, яке не дозволяло вчасно виконувати процесуальні вимоги. Зокрема, у 2013—2014 рр. їй надходило понад 100 справ у місяць. Дещо знизився потік матеріалів лише у 2015 р. — до 85 справ. На тому, що вкладатись у строки не вдається з об’єктивних причин, наголошувало й керівництво ВАС, намагаючись виправдати законницю.

Водночас ВРЮ вирішила відкрити дисциплінарну справу, чим, напевно, змусила занервувати чимало суддів касаційної інстанції. Проте Рада поспішила «підсолодити» свою позицію, зауваживши, що під час проведення перевірки не було виявлено обставин, які свідчили б про умисні дії. Тому мова йшла не про порушення присяги і ризик звільнення, а щонайбільше про догану.

За місяць Рада ще більше пом’якшила свій погляд на проблему. Під час засідання 18 лютого І.Мамонтова зазначила, що розгляд касаційної скарги затягнувся з незалежних від судді обставин. «Дійсно, має місце формальне порушення норм КАС, але воно не дає підстав для висновку про наявність факту умисного

порушення суддею норм права чи неналежне ставлення до службових обов’язків. Враховуючи викладене, підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності не вбачається», — наголосила член Ради і запропонувала припинити провадження. Тим самим Рада фактично визнала, що надмірна кількість справ не є провиною судді і не може ставитись у вину.

Ніхто із членів колегіального органу не заперечив проти цього й не поцікавився, чому за 30 днів позиція доповідача суттєво змінилась. Однак, схоже, ВРЮ дотримуватиметься саме такої практики. Звісно, якщо не буде нового повороту в трактуванні поважності причин порушення строків розгляду.