ВСУ зробив висновок щодо права прокурора ініціювати касацію

Прокурор (сторона кримінального провадження) має право подати касаційну скаргу на судові рішення, зазначені у статті 424 Кримінального процесуального Кодексу, з підстави порушення права засудженого (обвинуваченого) на захист, тобто право ініціювати відкриття такого касаційного провадження.

<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->

До такого висновку дійшов Верховний Суд України на засіданні Судової палати у кримінальних справах 21 січня 2015 року, розглядаючи справу № 5-332кс 15 щодо права прокурора ініціювати відкриття касаційного провадження в інтересах засудженого.

Як пояснили "ЗіБ" у ВСУ,  підтримання державного обвинувачення є лише частиною законодавчо визначених функцій діяльності прокуратури, спрямованої на захист прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. Від належного виконання прокурором покладених на нього обов’язків в значній мірі залежить, чи будуть досягнуті завдання кримінального провадження, визначені в статті 2 КПК, зокрема, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура та прийнято законне рішення, як під час розслідування справи, так і за результатами її судового розгляду.

Відповідно до пункту 20 частини другої статті 36 КПК прокурора наділено правом оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 425 КПК прокурор наділений правом на касаційне оскарження судових рішень у кримінальних справах. Зазначена норма права не містить процесуальних обмежень обсягу прав прокурора на касаційне оскарження, на відміну від встановлених нормами цієї ж статті обмежень таких прав для інших учасників кримінального провадження.

Обмеження щодо можливості оскарження прокурором судових рішень в касаційному порядку встановлено лише пунктом 3 частини третьої статті 424 КПК, відповідно до якого вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку і рішення апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені прокурором виключно з підстав:

а) призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди;

б) затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У всіх інших випадках норми цього Кодексу не містять обмежень права прокурора на касаційне оскарження судового рішення.

Однією з конституційних засад судочинства в Україні є забезпечення касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України). Право на оскарження судових рішень та їх перегляд судом вищої інстанції є одним із засобів забезпечення правильності застосування закону, відновлення законних прав і свобод учасників судового провадження. Обмеження цього права можуть бути встановлені лише законом.

Законодавством України не встановлено обмежень для оскарження прокурором судових рішень щодо забезпечення дотримання прав засудженого (обвинуваченого); не містять таких обмежень і норми пункту 20 частини другої статті 36, пункті 6 частини першої статті 425 КПК.