Підприємства із зони АТО не відповідають за затримку розрахунку при звільненні

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 23 березня 2016 розглянув справу № 6-365цс16 за позовом до донецького підприємства про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

При розгляді була підтвердженаправова позиція щодо впливу форс-мажорних обтоятельств на зобов'язання роботодавця.

Відповідно до частини першої статті 117КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, відповідно до положень статті 117 КЗпП обов'язковою умовою для покладання на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

Згідно зі статтею 4 КЗпП законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Частина перша статті 9 ЦК передбачає застосування цього Кодексу до врегулювання, зокрема, трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Оскільки трудовим законодавством не врегульовано відносини з приводу відшкодування майнової та моральної шкоди , положення цивільного законодавства можуть поширюватися на ці відносини.

З огляду на позовні вимоги в цій справі, зокрема, виплати компенсації в зв'язку з несвоєчасною виплатою належних працівникові сум, тобто свого роду відшкодування заподіяної майнової шкоди, що регулюється главою 82 ГК, застосуванню підлягають положення цивільного законодавства.

Статтею 617 ЦК передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання , якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК наведені ознаки непереборної сили як надзвичайна або невідворотна за даних умов події. Отже, непереборною силою є надзвичайна або невідворотна зовнішня подія, яка повністю звільняє від відповідальності особа, яка порушила зобов'язання, за умови, що останнє не могло його передбачити або передбачив, але не могло запобігти, і це подія завдала збитків.

Відповідно до статті 141 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислова палата України та уповноважені ним регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) і видають сертифікат про таких обставин протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини, які виділяють об'єктивно неможливим виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди і т.д.), обов'язків щодо законодавчих та інших нормативних актів, а саме загроза війни, озброєний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, обурення, акти тероризму, диверсії, піратства, заворушення і таке інше.

Згідно сертифікату Торгово-промислової палати України від 28 серпня 2014 за № 2644 встановлено, що за інформацією Служби безпеки України (лист від 13 червня 2014 № 33/2117) прийнято рішення про проведення в Донецькій області АТО. На підставі наданих документів торгово-промислова палата засвідчила настання обставин непереборної сили с 2 липня 2014 роки для ОКП «Донецьктеплокомуненерго» (відповідач) при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області і дотриманні законодавства, що стосується справляння та сплати податків і обов'язкових платежів; на момент видачі сертифіката обставини непереборної сили тривають і дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

У переглядається справі суди попередніх інстанцій помилково дійшли висновку про те, що затримка виплати позивачці належних сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, сталася з вини відповідача.

Всі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUM , створеної для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ або придбайте VERDICTUM .