Підводні камені реформи виконавчого провадження очима судді Окружного адмінсуду Києва Б. Саніна

Нагадаємо, 8 жовтня 2015 року Верховною Радою України прийнято в першому читанні законопроекти№2506 «Про органи і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» і №2507а «Про виконавче провадження». Суміжний законопроект №2508а , що стосується змін податкового законодавства, включений до порядку денного як невідкладний. Ці проекти вже схвалені профільним Комітетом Верховної Ради до другого читання. Їх прийняття парламентом в цілому очікується на найближчих пленарних тижнях.

Своєю позицією в питанні реформи виконавчого провадження з «Судово-юридичної газетою» поділився суддя Окружного адміністративного суду Києва Богдан Санін.

«Судді зацікавлені в тому, щоб інститут примусового виконання судових рішень ефективно запрацював. Одна з категорій справ в ОАСК - це саме справи, пов'язані з виконавчою службою. Деякі рішення роками не виконуються без об'єктивних на те причин. Вже неодноразово говорилося, що Україна - лідер за зверненнями в ЄСПЛ саме через невиконання судових рішень. Можливо, проводячи паралелі з приватними нотаріусами, впровадження приватних виконавців дозволить підняти ефективність виконання судових рішень на якісно новий рівень. Хоча у мене особисто є великі сумніви, що даний інструмент не використовуватиметься для агресивного відбирання активів. Банківські установи вже відкрито говорять, що чекають введення даного інституту з величезним нетерпінням. Але це було в концепції. А перейшовши до положень проектів, я сподівався знайти відповідь на два важливих питання.

По-перше, усунуть чи проекти прогалини, які призводять до того, що громадяни змушені звертатися до судів для захисту свої прав та інтересів від дій, бездіяльності та рішень виконавців? По-друге, чи не будуть створені нові підстави (нові категорії справ) для звернення до судів?

Ми всі знаємо, що тільки в 2016 році ВСУ спробував поставити крапку в розмежуванні підсудності спорів адвокатів з кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури. Без наявності чіткої норми в Законі «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» суди більше трьох років намагалися вирішити це питання. Що ж в новому проекті з приватним виконавцям? На превеликий жаль, я не побачив чіткості в його нормах. Знову процесуальна невизначеність, знову будуть суперечки про підсудність даної категорії справ, про можливості / неможливості оскарження рішень дисциплінарної комісії. А адже додавши в проект лише одну статтю, в цих питаннях можна було б поставити крапку раз і назавжди.

До того ж ми всі розуміємо, що будь-який примусове виконання рішення - це квінтесенція спору між боржником і стягувачем. Якщо боржник не виконував рішення добровільно, то, природно, він буде зацікавлений всіма способами оскаржити будь-яка дія виконавця, що і відбувається сьогодні. Вже зараз багато виконавців не виходять із судів, тому що все з дії оскаржать. Моя особиста думка: потрібно або усувати такі можливості в законі (назва статті залежить від сторони: зловживання або ж стратегія захисту), або приватним виконавцям слід бути готовим до хвилі позовів і необхідності постійно ходити на судові засідання. А з урахуванням того, що передбачено страхування приватних виконавців від шкоди третім особам, то думаю, що ходити їм або їхнім представникам доведеться.

Варто відзначити, що, за словами розробників даних проектів, вони є частиною загальної правової реформи, в рамках якої планується внести зміни до процесуальних кодексів, закон про судоустрій та інші нормативно-правові акти. Причому всі напрацьовані зміни планується ввести одномоментно. У ОАСК вже відпрацьовували проект змін до КАСУ, який був представлений Радою з питань судової реформи. У ньому було чітко вказано, що окружним судам передаються всі справи адміністративної юрисдикції. Але в запропонованих змінах по виконавчій службі ці зміни не враховані - пропонується збільшити кількість справ для загальних судів як адміністративних. Вважаю, що запропонована редакція ст. 4 законопроекту «Про виконавче провадження» «Вимоги до виконавчого листа», як і чинна редакція закону, не дає відповіді на особливості справ в адміністративній юстиції, де стороною не завжди виступає юридична особа або фізична особа. Які дані в такому випадку повинні бути вказані у виконавчому листі? Якщо вже вводити новий інститут, то це потрібно робити якісно і глобально. Поки що всі ці питання можна усунути, щоб подати на голосування проект з мінімальною кількістю прогалин », - підкреслив суддя.

Детальніше про зміни законопроектів при підготовці до другого читання, а також що прогнозують експерти, читайте в статті « Реформа виконавчого провадження: м'яч на поле парламенту » .

Яна Собко