Закон і Бізнес N 16 (1262). Анонс публікацій

Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» N 16 (1262). 16 - 22 квітня 2016 р.

<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->

Судова влада

Половину будівель судів узагалі ніхто не охороняє. При цьому під пильним цілодобовим оком вартових перебуває всього-на-всього 19% приміщень. Ситуація може змінитися після реєстрації в Міністерстві юстиції тимчасового порядку охорони судів або ж виділення коштів на забезпечення діяльності відомчої воєнізованої охорони Державної судової адміністрації. Проте урядовці поки що не наважилися на жоден із цих кроків. Як наслідок, почастішали випадки протиправних дій щодо законників та втручання в здійснення правосуддя. Деталі -"На сторожі без порядку".

Перш ніж розголошувати конфлікти, суддям варто задуматися, до яких наслідків це може призвести. Адже, як показує приклад Херсона, не маючи змоги розібратись у всіх перипетіях протистояння та дослухаючись до думки Ради суддів, Вища кваліфікаційна комісія суддів навіть поза межами дисциплінарного провадження може застосувати певні санкції до всіх сторін. Однак, на жаль, ужиття таких заходів не приводить до примирення, а тільки породжує інші конфлікти. Докладніше -"Конфлікт конфліктом не вибивають".

 Становлення незалежної судової системи в Україні неможливе без довіри громадян до

судових процесів і рішень, без підтримки громадськості, що сприятиме виробленню ефективного зворотного зв’язку між державою та суспільством. Тож суддя повинен не лише здійснювати правосуддя як основну функцію, покладену на нього законом, але й зобов’язаний також вживати розумні заходи для збереження та розширення своїх знань, вдосконалення практичного досвіду та особистих якостей, необхідних для належного виконання обов’язків.

Над цим питання у статті "Засоби ефективної взаємодії" роздумує Сергій Стасюк, заступник голови Господарського суду м. Києва, к.ю.н.

Реалізація завдань та виконання обов’язків, покладених на працівників апарату суду, прямо пропорційно залежать від гідної оплати праці з метою заохочення до роботи висококваліфікованих фахівців. З 26 жовтня 2014 року за працівниками апарату було визнано право на посадові оклади у нових (підвищених) розмірах. Однак до кінця 2015-го зарплати, передбаченої законом, вони так і не побачили, що зумовило їх звернення по захист своїх прав до суду. 

Про це читайте у статті "Діти судів" Анни Волкової, помічника судді Харківського окружного адміністративного суду.

Як відомо, рік тому Рада суддів схвалила рекомендації міжнародної конференції «Зміцнення довіри до судової гілки влади через покращення комунікації», яка радила обрати в кожному суді одного суддю-спікера. Як же відбувається впровадження цієї новели для вітчизняної Феміди? Детальніше -"Говорить Феміда".

Процес

 Кримінальні право та процес залишаються одними з найбільш обговорюваних в адвокатському середовищі тем. Особливо з урахуванням тенденції до посилення юридичними компаніями відповідних практик. Про те, як почуваються кримінальні адвокати, захищаючи бізнес від зазіхань податківців, а також про поточний стан кримінального процесу «ЗіБ» розповів радник, адвокат, керівник практики кримінального права АО «Спенсер і Кауфманн» Ігор Степанов.

 Проект нового Господарського процесуального кодексу передбачає, що докази можна буде подавати лише разом з позовною заявою або запереченнями до неї. Пізніше — у виняткових випадках і з дозволу суду. Зате тепер господарські суди отримають можливість допитувати свідків. Судді, юристи, науковці вже зараз аналізують ризики зловживань новими правами та обмеженнями. Про це читайте у статті "Реформа в процесі".

Частина 12 ст.290 Кримінального процесуального кодексу встановлює: якщо сторона кримінального провадження не відкриває матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права приймати відомості, що містяться в них, як докази. В більшості випадків суди вказують на те, що невідкриті матеріали є недопустимими доказами. Чи правильно це?

Більше про у матеріалі "Які ваші докази?"Дениса Пономаренка, адвоката, м.Одеса.

З 1 травня 2016 року набирає чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів», метою якого, крім іншого, є посилення захисту прав міноритарних акціонерів в Україні. Одне

із принципових нововведень — надання можливості учасникам (акціонерам) звертатися до суду з похідним позовом до його посадових осіб про відшкодування завданих збитків господарському товариству. Позитивна ініціатива щодо запровадження інституту похідних позовів в окремих випадках містить деякі неузгодженості з іншими законодавчими актами, що при практичній реалізації може мати наслідком різний підхід до вирішення судових спорів.

Докладніше про це у статті "Стягнути недоотримане" Олексія Колтока, юриста практики вирішення судових спорів Sayenko Kharenko.

Адвокатура

 Час іде, змінюються локації для зустрічей та їх учасники, а проблеми в адвокатів залишаються ті ж самі. Вони знову й знову констатують: займатись адвокатською практикою в Україні стало небезпечно, і не тільки для захисників у кримінальних справах. Вихід із ситуації, на перший погляд, досить простий — змусити себе поважати, забезпечивши тим самим спокійне виконання професійних обов’язків. Про це у матеріалі "Щоб усі боялися...".

Практика

За своєю правовою природою суди адміністративної юрисдикції не тільки розглядають та вирішують публічно-правові спори, а й забезпечують судовий контроль за суб’єктами владних повноважень при реалізації ними своїх повноважень. Яким чином повинен здійснюватися такий контроль і що вважати ефективним захистом порушених прав, наприклад, у сфері реєстрації прав та ведення містобудівної діяльності?

Це питання у статті "Захист не має альтернативи" аналізує Олен Анісімов, суддя-спікер Чернівецького окружного адміністративного суду.

Бізнес

Недавно на сайті Мінекономрозвитку оприлюднили проект закону про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю. Розробник, яким є міністерство, стверджує, що документ приводить законодавство у відповідність з нормами Європейського Союзу. Які ж новели закладено в цій ініціативі?

Про це читайте у статті "Товариство нової відповідальності" Ірини Павич, юриста АО «Нацина Рачук».

Підготовлений Мінекономрозвитку проект закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не можна назвати досконалим. Він не відповідає потребам бізнес-товариства, не зменшує ризиків виникнення законодавчих колізій.

Детальніше у статті "Довільний кворум"Поліни Ганчевої, юриста юридичної компанії CLS, м.Одеса.

Закон і Бізнес