flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Судовий дайджест: позиції ВСУ

19 квітня 2016, 16:18

 ЮРЛІГА традиційно пропонує читачам ознайомитися з короткою підбіркою останніх подій судового світу

 

 

ПРАВОВІ ИЗВЕСТИЯ

Верховний Суд України

Рішення про наявність чи відсутність підстав для задоволення регресної вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної ДТП, повинно ґрунтуватися на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, тому такі спори повинні вирішуватися в загальному порядку відшкодування збитків

При розгляді справи № 6-2598цс15 Судроз'яснив , що страхувальник, який одержав майнову шкоду в деліктному правовідносинах, придбав право вимоги виплаченого страхового відшкодування до заподіювача і термін такого вимоги починає перебіг з моменту заподіяння шкоди. Крім того, рішення про наявність чи відсутність підстав для задоволення регресної вимоги повинно ґрунтуватися на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, тому такі спори повинні вирішуватися в загальному порядку відшкодування збитків.

Працівник, звільнений по факту не на тій підставі, зазначеному в наказі, підлягає відновленню

Розглянувши справу № 6-2748цс15 , Суд роз'яснив , що про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та ін. - Працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не можуть бути збережені, а працівник не згоден на продовження роботи на нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 Кодексу законів про працю. Таким чином, зміна істотних умов праці може бути визнано законним тільки в тому випадку, якщо буде доведено наявність змін в організації виробництва і праці. Зміна істотних умов праці, передбачений частиною третьою статті 32 КЗпП, за своїм змістом не тотожне звільненню у зв'язку зі зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю , кваліфікації або посади, але за нових умов праці. При звільненні працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП у зв'язку зі змінами в організації праці, в тому числі скороченням штату працівників, необхідно дотримуватися гарантії, передбачені статтею 49-2 КЗпП.

На приміщення, отримані в користування, поширюється право орендарів на переважну купівлю

При розгляді справи № 6-107цс16 Суд роз'яснив , що за своєю правовою природою договір позики в силу безоплатного характеру не є договором оренди, але до нього застосовуються положення ЦК про найм (оренду), в тому числі положення статті 777 ЦК. Частина друга статті 777 ЦК передбачає наявність переважного права наймача, належним чином виконує свої обов'язки за договором найму, перед іншими особами на придбання речі, в разі її продажу. Крім того, згідно з частиною четвертою статті 778 ЦК, якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником.Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. На підставі частини першої статті 362 ЦК у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах.

Для вирішення спору про стягнення на предмет іпотеки, суд повинен встановити ряд обставин

Розглянувши справу № 6-1851цс15 про звернення стягнення на предмет іпотеки , Суд роз'яснив , що при вирішенні даної категорії справ судам слід встановити наявність або відсутність згоди іпотекодавця на позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на нього в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, а також здійснення виконавчого напису нотаріусом, як правова підстава для реєстрації права власності іпотекодержателя, якщо такі умови передбачені умовами договору іпотеки. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ГК передбачає тільки в статтях 335 і 376. У всіх інших випадках право власності набувається на іншим не забороненим законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК). Стаття 392 ЦК, в якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявну у позивача право власності, придбане раніше на законних підставах, в тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне у позивача право власності, а також в випадку втрати позивачем документа, що посвідчує право власності.

Неузгоджена іпотека майна подружжя визнається недійсною тільки якщо сторони діяли недобросовісно

При розгляді справи № 6-533цс16 було роз'яснено , що висновок одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому випадку, якщо судом буде встановлено, що той з подружжя, хто уклав договір щодо спільного майна, і третя особа - контрагент за таким договором, діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і той з подружжя , який укладає договір, не отримав згоди другого з подружжя.

Майно подружжя залишається у спільній частковій власності, якщо ціна виділеної частки не внесено на депозит суду

Розглянувши справу № 6-2811цс15 про поділ майна подружжя, Суд роз'яснив , що якщо один з подружжя не вчинив передбачених частиною п'ятою статті 71 СК дій щодо попереднього внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між сторонами в відповідно до їхніх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

За неповернення депозиту моральну шкоду не відшкодовується

При розгляді справи № 6-1790цс15 за позовом вкадчіка до банку (співробітником якого був викрадений депозит) про відшкодування моральної шкоди, Суд роз'яснив , що у банку не виникає обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної працівником при виконанні ним трудових обов'язків. Будь-які неправомірні дії щодо грошових коштів, що знаходяться у банку на депозитних рахунках фізичних осіб є неправомірними діями щодо коштів банку і тягнуть відповідальність за неправомірні дії щодо майна юридичної особи.

Іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису до реєстру

Розглянувши справу № 6-232цс16 про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення, Суд роз'яснив , що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису до Державного реєстру іпотек.Зазначений висновок узгоджується і з положеннями статті 204 ЦК, яка закріплює презумпцію правомірності правочину - досконала угода вважається правомірною, такий, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки, поки ця презумпція НЕ буде спростована. У разі неопроверженія презумпції правомірності договору всі права, придбані сторонами угоди по ньому, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Договір іпотеки, укладений без згоди власника майнових прав, є недійсним

Розглянувши справу № 6-3129цс15 про визнання частково недійсним іпотечного договору та визнання майнових прав на об'єкт нерухомого майна, Суд роз'яснив , що договір іпотеки укладений без згоди позивача, якому належали майнові права на нежитлові приміщення, що були предметом довгострокового інвестиційного договору, порушує законодавство і права позивача. За правилами статті 392 ЦК позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але його право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, що засвідчує його право власності. У переглядається справі позивач отримав лише право на придбання права власності, а не саме право власності на нерухоме майно. Отже, підстав для визнання за ним майнових прав на об'єкт інвестування на підставі статей 331, 392 ЦК немає.

Держакт на землю з покладами мінеральної води, виданий для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд без погодження з територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду визнається недійсним

Розглянувши справу № 6-427цс15 за позовом санаторію «Укрпрофоздоровниці» до спадкоємця землі, розташованої в межах площ залягання корисних копалин Голубинського родовища мінеральних вод, сільраді про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку (виданий на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21 грудня 2002 року), Суд дійшов висновку про незаконність державного акта, оскільки відповідно до цього акту відповідач оформив право власності на земельну ділянку без будь-якого погодження з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду, що прямо суперечить вимогам закону. Позивач відповідно до ліцензії на користування надрами має право експлуатації родовища вуглекислих мінеральних вод Голубинського родовища. Згідно ч. 4 ст. 24 Кодексу про надра користувач надр, який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами та гірничий відвід, має виключне право здійснювати в його межах користування надрами відповідно до цього спеціального дозволу. Право на користування надрами Голубинського родовища і відповідно право захисту своїх законних інтересів як користувача надр, від передчасного забруднення Голубинського родовища у позивача виникло в силу вимог ч. 4 ст. 24 Кон з моменту отримання ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами, отже видачею оспорюваного державного акту на землю були порушені права позивача.

Прокурор, який звернувся до суду за витребуванням комунальної землі в інтересах Держсільгоспінспекції, повинен довести, що її право було порушено і коли

При розгляді справи № 6-2407цс15 Суд зробив висновок про вид позову про витребування землі і строк її пред'явлення. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. У переглядається справі, враховуючи, що прокурором пред'явлено позов в інтересах держави в особі Держсільгоспінспекції, суди не з'ясували, коли саме Держсільгоспінспекція довідалася або могла довідатися про порушення права, тобто, коли почалося перебіг позовної давності. Також ВСУ зазначив, що прокурор не обґрунтував правових підстав для захисту інтересів Держсільгоспінспекції, незважаючи на те, що власником спірної земельної ділянки було відповідна міська рада. Помилковим є висновок про початок перебігу позовної давності з дня виявлення прокурором порушень земельного та містобудівного законодавства під час здійснення перевірки. Одночасне пред'явлення позову про витребування майна з чужого незаконного володіння (так як віндикація - це позов необладающего власника про витребування майна від володіє невласника) і про визнання недійсною угоди з застосуванням реституції (оскільки негаторний позов - це позов про захист права власності від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння), тобто одночасне застосування статей 216 та 388 ЦК є помилковим, адже віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними.

Всі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUM , створеної для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ або придбайте VERDICTUM .