Верховний Суд висловився щодо відкликання позовної заяви

Клопотання про відкликання позовної заяви подається до виходу суду в нарадчу кімнату й ухвалення рішення щодо предмета спору. До такого висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 3 лютого 2016 року №817/4248/14, текст якого публікує "Закон і Бізнес".

Верховний Суд України

Іменем України

Постанова

3 лютого 2016 року м.Київ №817/4248/14

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого — Гриціва М.І.,

суддів: Волкова О.Ф., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом державного підприємства «Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», головного управління Державного земельного агентства у Рівненській області до Березнівської районної ради Рівненської області про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року підприємство звернулося до суду з позовом про визнання неправомірними дій та скасування рішення від 12.12.2014 №885, яким райрада скасувала своє рішення «Про затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського

призначення державної власності, розміщених за межами населеного пункту на території Губківської сільської ради» від 18.11.2014 №826.

Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 30.01.2015 у задоволенні позову відмовив.

ГУ Держземагентства та підприємство оскаржили це рішення до суду вищого рівня. Після відкриття апеляційного провадження апелянти подали до Житомирського апеляційного адміністративного суду клопотання, в якому, посилаючись на стст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства, заявили, що відкликають позовну заяву від 29.12.2014 і на підставі стст.155, 203 цього кодексу просять залишити позовну заяву без розгляду, а рішення суду першої інстанції — скасувати.

Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 7.05.2015, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 20.08.2015, з посиланням на п.5 ч.1 ст.155 КАС залишив позовну заяву без розгляду та відповідно до ч.1 ст.203 цього кодексу скасував рішення суду першої інстанції.

Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, райрада подала заяву про її перегляд Верховним Судом з підстави, передбаченої п.2 ч.1 ст.237 КАС, а саме — неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах п.5 ч.1 ст.155 та ч.1 ст.203 цього кодексу.

Як на приклад неоднакового правозастосування посилається на ухвалу ВАС від 10.10.2013 (справа №К/800/39017/13). У цьому рішенні суд касаційної інстанції, посилаючись на п.5 ч.1 ст.155 КАС, зазначив, що, оскільки суд першої інстанції вирішив спір,

позивач не має права на відкликання позовної заяви, а суд апеляційної інстанції — процесуальних підстав для залишення позовної заяви без розгляду з цієї причини.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС перевірила матеріали справи і дійшла виснов-
ку про таке.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи та інтереси.

Право на звернення особи до суду є її абсолютним правом.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість звернутися до суду з адміністративним позовом (п.6 ч.1 ст.3 КАС).

За ст.104 КАС позов пред’являється шляхом подання позовної заяви, яка є процесуальною формою звернення до суду за захистом порушеного права.

У ст.105 КАС містяться вимоги до форми позовної заяви й до формулювання (викладу) змісту порушень права, від яких особа бажає захиститися в суді.

Відповідно до ч.2 ст.107 КАС, якщо відсутні обумовлені процесуальним законом причини для подальшого руху позовної заяви, суддя відкриває провадження в адміністративній справі.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів рівною мірою стосується й права такої особи на відкликання позовної заяви.

За п.5 ч.1 ст.155 КАС, позивач може подати клопотання про відкликання позовної заяви, за умови надходження якого суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду.

У розумінні цієї статті клопотання про відкликання позовної заяви має (може) подаватися на стадії підготовчого провадження чи судового розгляду справи, на яких стверджуване в позовній заяві порушення прав чи інтересів ще не отримало судового розсуду у вигляді судового рішення по суті спору — в постанові або в іншому судовому рішенні — в ухвалі про закриття провадження у справі. Клопотання про відкликання позовної заяви подається до виходу суду в нарадчу кімнату і ухвалення судового рішення щодо предмета спору.

Відповідно до ч.1 ст.203 КАС постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно стст.155 і 157 цього кодексу.

Положення цієї норми закону належить застосувати у взаємозв’язку з положеннями ст.155 КАС, згідно з якими рішення про скасування постанови чи ухвали суду першої інстанції і залишення позовної заяви без розгляду можливе, але тоді, коли підстави для прийняття цих рішень у часі виникли чи існували на стадіях підготовчого провадження чи судового розгляду.

У справі, в якій переглядається оскаржене рішення, позивачі з часу відкриття провадження у справі й до дати постановлення рішення суду першої інстанції клопотання про відкликання позовної заяви не подавали, до виходу суду до нарадчої кімнати наполягали на задоволенні позовних вимог. Після постановлення рішення по суті спору подали апеляційну скаргу, а потім — клопотання про

відкликання позовної заяви.

Отже, виходячи зі змісту фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС уважає за потрібне сформулювати такий правовий висновок.

За змістом ч.1 ст.203 та п.5 ст.155 КАС, рішення суду апеляційної інстанції про скасування постанови чи ухвали суду першої інстанції і ухвалення рішення про залишення позовної заяви без розгляду за клопотанням позивача про відкликання позовної заяви можливе, якщо таке клопотання було заявлено на стадіях підготовчого провадження чи судового розгляду до виходу суду в нарадчу кімнату і ухвалення судового рішення. На стадії апеляційного розгляду скасування постанови чи ухвали суду першої інстанції і ухвалення рішення про залишення позовної заяви без розгляду дозволяється у випадку, коли позивач під час підготовчого провадження чи судового розгляду подав клопотання про відкликання позовної заяви, а суд з якихось причин його не розглянув.

Оскільки у цій справі суди касаційної та апеляційної інстанцій неправильно застосували процесуальний закон, їхні рішення підлягають скасуванню із направленням справи до апеляційного суду для подальшого апеляційного розгляду поданої апеляційної скарги.

Керуючись стст.241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву Березнівської районної ради Рівненської області задовольнити.

Ухвали ВАС від 20.08.2015 та Житомирського апеляційного адміністративного суду від

7.05.2015 скасувати, а справу за позовом державного підприємства «Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», головного управління Державного земельного агентства у Рівненській області до Березнівської районної ради Рівненської області про скасування рішення направити до апеляційного суду для подальшого провадження за апеляційного скаргою позивачів.

Постанова є остаточною й не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого п.3 ч.1 ст.237 КАС.