Помічникам суддів необхідно надати процесуальний статус - Я.Романюк, Голова ВСУ

Під час брифінгу, який відбувся 25 квітня 2016 року у Верховному Суді України, представникам засобів масової інформації Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк та судді-спікери Верховного Суду України повідомили про рішення Верховного Суду України у справах, що розглядалися упродовж березня – квітня 2016 року у Судових палатах в адміністративних, господарських, кримінальних і цивільних справах.

Ярослав Романюк поінформував представників ЗМІ про підсумки засідання Пленуму Верховного Суду України, яке відбулося 18 квітня 2016 року. Судді Верховного Суду України розглянули питання стосовно звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням у рамках розгляду справи № 21-6090а15 за позовом Мосійчука Ігоря Володимировича до Верховної Ради України, треті особи: Ляшко Олег Валерійович, Генеральний прокурор України, про визнання дій неправомірними, визнання незаконною і скасування Постанови Верховної Ради України від 17 вересня 2015 року № 706-VІІ «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України Мосійчука І.В.».

Суддя Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України Олександр Прокопенко ознайомив із інформацією про строки давності притягнення до відповідальності суддів, які виносили рішення у справах активістів Майдану, зокрема озвучив позицію ВСУ у справі судді Шевченківського районного суду м. Києва Дмитра Кравця. Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що наявність у діях судді порушення присяги або її відсутність, має визначатися виходячи з трирічного строку давності, на відміну від позиції Вищого адміністративного суду України, який у своєму рішенні від 1 лютого 2016 року вказав, що строк притягнення суддів до відповідальності, які виносили рішення під час подій на Майдані, складає один рік.

Також Олександр Прокопенко зазначив, що Верховний Суд України у цій справі не розглядав питання наявності або відсутності в діях судді фактів порушення присяги – справа стосувалася лише строків притягнення до відповідальності. Тому, згідно із процесуальним законом, встановлювати було чи ні в діях судді порушення присяги, має суд першої інстанції, у цьому випадку – Вищий адміністративний суд України.

Із питаннями, що належать до кримінальної юрисдикції, виступила суддя Верховного Суду України Галина Канигіната повідомила про можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої судом було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

А також Галина Канигіна детально розповіла про положення, які міститься у статті 69¹ КК України про призначення покарання за наявності обставин, що пом'якшують покарання. Неоднакове застосування цих норм полягає у різному трактуванні законних підстав призначення покарання, яке не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України у кримінальних провадженнях, коли збитки або шкоду злочином заподіяно не було.

Суддя Верховного Суду України Анатолій Ємець поінформував присутніх про правові позиції Верховного Суду України у справах, які були розглянуті Судовою палатою у господарських справах та на спільних засіданнях із Судовою палатою у цивільних справах. Зокрема у справі, де стороною виступила Регіональна торгово-промислова палата Миколаївської області, судді висловилися щодо юрисдикції суду. Оскільки вказаний суб’єкт не є комерційною прибутковою організацією, то справу мають розглядати адміністративні суди.

Анатолій Ємець також пояснив позицію Верховного Суду України у справі, де інтереси основного кредитора порушувалися шляхом укладення договорів про уступку права вимоги з іншими кредиторами, таким чином основний кредитор був позбавлений можливості повернути кредит.