ВККС у дзеркалі декларацій

 Які факти криються у фінансово-майнових звітах «кваліфікаційників», уповноважених перевіряти суддів на антикорупційність

В„–19-20 (1265-1266) 14.05—20.05.2016

ОЛЕНА КОВАЛЕНКО

Під час проведення первинного кваліфікаційного оцінювання чи не найбільшу увагу члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів приділяють питанню відповідності володарів мантій антикорупційному критерію. Екзаменатори ретельно перевіряють кожен рядок суддівських декларацій та часто просять пояснити, за які кошти придбаний автомобіль чи квартира. Очевидно, для забезпечення кваліфоцінювального балансу інтересів доречно було б просканувати й статки, які нажили «фінансові інспектори». «ЗіБ» зазирнув у декларації членів ВККС і з’ясував, хто серед них найбільш багатий та… везучий.

<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->

Один критерій для всіх

Якби Раді суддів удалося відстояти пропозицію, щоб «кваліфікаційники»—володарі мантій першими пройшли оцінювання, то принаймні половина членів ВККС мала б скласти іспит до того, як перевіряти інших законників. Комісія не підтримала такої ідеї. В інтерв’ю «ЗіБ» секретар кваліфікаційної палати ВККС

Станіслав Щотка зауважив: «Для мене особисто та, думаю, й для інших членів комісії не є надзвичайною проблемою пройти кваліфоцінювання» (див. №5/2016).

Утім, співрозмовник нашого видання був переконаний: неможливо забезпечити рівні умови оцінювання працюючих володарів мантій та тих, хто відряджений до ВККС. До того ж, на думку С.Щотки, навіть якби «кваліфікаційники»-судді пройшли перевірку, питання: «Хто оцінюватиме весь суддівський корпус?» — не зникло б. Бо в складі комісії залишилися б, так би мовити, «неперевірені» члени.

Та все ж таки є один критерій, за яким можна оцінити всіх без винятку членів комісії, — антикорупційний. Тож проінспектуємо, які факти криються в деклараціях осіб, котрі уповноважені, крім іншого, перевіряти відповідність витрат володарів мантій задекларованим доходам.

Грошові лідери

У трійці найзаможніших «кваліфікаційників» опинилися очільник ВККС Сергій Козьяков та її члени Павло Луцюк і Валентина Устименко. Задекларовані головою комісії минулорічні доходи становлять 1,129 млн грн. Щоправда, більшу частину (800,5 тис. грн.) заробили члени його сім’ї.

П.Луцюк та його родина в 2015-му стали багатшими на 1,4 млн грн. Прикметно, що його бюджет також активно поповнювали члени сім’ї (827 тис. грн.). Та ще якийсь добродій, котрий подарував йому авто за 251 тис. грн., що, звісно, має вказуватися в декларації як дохід.

Незважаючи на те що доходи П.Луцюка трохи більші, ніж у С.Козьякова, переможцем у номінації «Статки, зароблені власною працею» став керманич комісії. Адже П.Луцюк разом з дружиною отримав у 2015 році зарплату в розмірі лише 272,7 тис. грн. Тоді як родина С.Козьякова розбагатіла на більш ніж мільйон гривень за рахунок зарплати та доходу від «викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської діяльності зі спорту»: у першій позиції — 395 тис. грн., у другій — 734,3 тис. грн. Швидше за все, найбільшим «незарплатним» доходом — 710,6 тис. грн. — сімейний бюджет поповнила дочка С.Козьякова. За інформацією «ЗіБ», у 2012-му вона отримала грант від Уряду в рамках бюджетної програми Міністерства освіти і науки, молоді та спорту на навчання у Великій Британії — університеті «Імперіал Коледж оф Лондон». Очільник ВККС зазначив у декларації як назву цієї інституції, так й інформацію про одержані членами його сім’ї доходи за межами України (у Великій Британії) — 710, 6 тис. грн. Тому, очевидно, таку суму заробила саме дочка С.Козьякова.

У свою чергу В.Устименко трохи не дотягнула до статусу мільйонерки. В минулому році вона отримала 952,5 тис. грн. (у графі «Члени сім’ї декларанта» поставлений прочерк), з яких 609,5 тис. грн.— за рахунок продажу майна. При цьому в неї залишилося ще три квартири площею 77, 112,5 і 25,84 м². Найменшу з них вона орендує і робить це, якщо вірити даним декларації, безкоштовно: такі витрати у відповідній графі фінансового документа не вказані.

Банкам вірять не всі

Найбільше коштів власними силами (без допомоги родини чи без продажу майна) вдалося заробити С.Щотці — 565,9 тис. грн. З них: зарплата — 287,6 тис. грн., довічне утримання (у 2010-му пішов у відставку з посади судді Верховного Суду) — 278,3 тис. грн. Тоді як дохід членів його сім’ї сягнув майже 125 тис. грн. Незважаючи на суму отриманих у минулому році коштів, родина С.Щотки займає перше місце в позиції «Рахунки в банках». Так, у запасах у сім’ї секретаря кваліфпалати ВККС — 628,7 тис. грн., у самого С.Щотки на рахунку майже 150 тис. грн.

Член комісії Микола Мішин найбільше довіряє банкам, адже зберігає там 779,4 тис. грн. Прикметно, що в 2015-му він разом із сім’єю заробив майже півмільйона гривень. Якщо М.Мішин покладається на вітчизняні банки, то родина С.Козьякова — на закордонні. Голова ВККС узагалі не має ні рахунків, ні платіжних карток в українських фінустановах (за винятком, можливо, зарплатних), натомість члени його сім’ї зберігають у банках 590 тис. грн. При цьому 71% цієї суми — в закордонних інституціях.

Загалом із 14 членів ВККС тільки в п’яти немає рахунків у банках (ні особистих, ні «сімейних»): у Миколи Патрюка, Володимира Бутенка, Тетяни Весельської, Сергія Прилипка та Тетяни Шилової. В.Устименко довірила фінустанові всього-на-всього 18 грн.

Авто, квартири і дача на додачу

Минулий рік став вдалим на вигідні покупки для П.Луцюка. «Кваліфікаційнику» пощастило придбати майже новий (2014 року випуску) Mercedes Е200 лише за 247 тис. грн., що нині не дотягує і до $10 тис. Такий новий автомобіль коштує понад мільйон гривень. Окрім цього, П.Луцюк обзавівся ще одним транспортним засобом — Toyota Prado 2005 року випуску. Його вартість лише 251 тис. грн. До речі, така ж сума була вказана членом ВККС у графі доходів як подарунки, призи і виграші. У зв’язку із цим можна припустити, що, швидше за все, позашляховик «кваліфікаційнику» хтось подарував.

До речі, в «гаражі» у пана Луцюка (слово вживаємо в переносному значенні, оскільки відповідно до декларації гаражів ні в нього, ні в його сім’ї немає) є ще 3 авто: Mercedes Е200 2009 року, ВАЗ 2103 1980-го і ВАЗ 2101 (легендарна «копійка») 1976 року випуску. Ще одним транспортним засобом — KIA Cerato 2009-го — володіє його дружина. Тож на двох у них аж 6 машин, дві з яких родом ще із СРСР.

Окрім цього, П.Луцюку вдалося нарешті купити квартиру для себе та для родини площею 65,2 м² всього за 635 тис. грн. («квадрат» обійшовся менш ніж у 10 тис. грн.). У декларації він завбачливо зробив примітку: житло придбане до роботи у ВККС (П.Луцюк став членом комісії 3.07.2015).

«Квартирним лідером» став С.Прилипко: загальна площа трьох квартир (одна належить «кваліфікаційнику», інші — членам сім’ї) становить 247,8 м². А родина Юрія Тітова найбагатша на «будинкові (житлові та садові) квадратні метри»: загальна площа чотирьох помешкань сягає 632,5 м² (серед них — дача площею 98 м²). Щоправда, як можна зрозуміти з примітки в декларації, два з них (площею 478,4 м²) він отримав у спадщину і вони ще не прийняті в експлуатацію.

Двоє представників постійно діючого органу — Т.Шилова та М.Мішин — заповнили декларації таким чином, що неможливо визначити, хто є власником квартир: сам член комісії чи хтось з рідні. Так, вони записали однакові «квадрати» у двох різних графах фіндокумента: особисті квартири та квартири, які перебувають у власності членів сім’ї. Очевидно, це одне й те ж житло. А от кому саме воно належить — залишається таємницею.

Між іншим, серед усіх «кваліфікаційників» С.Козьяков єдиний, хто не має власного помешкання. В його власності тільки два автомобілі: Lexus — 2001 та 2007 років випуску. До речі, один із журналістів цікавився, за які кошти очільник ВККС придбав транспортний засіб (зокрема той, на якому він їздить на роботу, — Lexus 2007-го). Як пояснив С.Козьяков, авто він купив у 2008-му. І на той час його адвокатський стаж становив уже майже 20 років. Тож таку покупку він міг собі дозволити.

А от секретар кваліфпалати ВККС добирається до роботи на VW Touareg 2011 року. С.Щотка пояснював представникові ЗМІ, що придбав транспортний засіб на кошти від вихідної суддівської допомоги.

І «клаптик» землі

Найбільшим «латифундистом» у ВККС є секретар дисциплінарної палати Михайло Макарчук. У власності його сім’ї перебувають майже 12,5 га землі. Щоправда, будинок на цих землях більш ніж скромний — всього 49,9 м². Можливо, це компенсується двома квартирами — 51,8 і 87,6 м². До речі, минулорічна сума витрат на «оренду чи інше право користування» останньої лише 8,2 тис. грн.

А от найбільш невдалим «бізнесменом» у ВККС можна вважати Андрія Василенка. Його внески до статутних капіталів підприємств — 1,4 млн грн. (найбільший показник з усіх членів комісії; найближчий «бізнесмен» за цими цифрами С.Козьяков — має лише 61,5 тис. грн.). Проте за рівнем особистих доходів у 2015 р. А.Василенко посів останнє місце з усіх членів ВККС із сумою 204,5 тис. грн. Члени його сім’ї заробили ще 132 тис., але це несуттєво позначилося на загальному положенні в рейтингу доходів. Прикметно, що сім’я Василенків узагалі не має ні землі, ні будинків, тільки дві квартири загальною площею 97 м².

***

Декларації членів ВККС «віддзеркалюють» той факт, що навіть деякі «кваліфікаційники», які виступають у ролі інспекторів суддівських фінансово-майнових звітів, можуть допустити помилки під час заповнення таких документів. То чи доречно звинувачувати в таких «гріхах» володарів мантій, які проходять кваліфоцінювання? 

Зведені показники декларацій членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів за 2015 рік можливо переглянути тут.