Санкції у пастці часу

Чи встигне ВРЮ опрацювати всі матеріали, які отримала у спадок від ТСК? Для розгляду залишився менш як рік

В„–19-20 (1265-1266) 14.05—20.05.2016

ЄВГЕН БЕРЕЗОВСЬКИЙ

Хоча Вища рада юстиції й продовжила розгляд скарг на суддів, які слухали справи щодо учасників подій на майдані, навряд чи колегіальний орган зуміє впоратись із ними у визначений законом строк. Адже за нинішніх обставин потрібно буде виносити по кілька десятків рішень щомісяця.

<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->

Робота для кожного

Завершивши розгляд висновків, підготовлених Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, члени ВРЮ майже відразу повідомили, що беруться за матеріали, які цей орган опрацювати не встиг.

Загалом за час своєї річної роботи (хоча й зі значними перервами через відсутність кворуму) ТСК встигла підготувати для Ради 41 висновок щодо порушення присяги 46 суддями. Відразу після складення присяги члени ВРЮ відзначили, що вивчення цих матеріалів стане одним з пріоритетів у їхній роботі. Щоправда, через тривалість процедури останню з таких справ колегіальний орган зумів опрацювати лише минулого місяця.

Паралельно весь час велися переговори із ТСК щодо передання тих скарг, які комісія так і не розглянула. Хоча робити це тимчасовий орган

не поспішав, можливо, сподіваючись, що його діяльність буде подовжено. Відповідний законопроект дійсно було зареєстровано в парламенті, але шанси на його ухвалення оцінювалися в межах статистичної похибки.

Врешті-решт ВРЮ отримала більш як 250 матеріалів, які зберігала комісія. Ці скарги було вирішено розподілити між усіма членами колегіального органу. Як пояснив очільник Ради Ігор Бенедисюк, це має допомогти у забезпеченні розумних строків розгляду.

Разом з тим час, який колегіальний орган має для того, щоб розібратися із цими питаннями, вже добігає кінця. Більшість дій суддів, про які йдеться у документах, вчинені у перші зимові місяці 2014 р., а значить, відтоді вже минуло понад 2 роки. І хоча Раді вдалося відстояти право на трирічний строк притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, цей термін спливе вже на початку 2017 р. Звісно, якщо законники не брали тривалих відпусток, ці дні не враховуватимуться.

Таким чином, якщо ВРЮ все ще сподівається впоратися зі скаргами на «суддів майдану», їй доведеться щомісяця виносити по кілька десятків рішень.

Процедурні моменти

Головна перевага Ради в боротьбі за оперативність — це робота на постійній основі та відсутність проблем із кворумом. Однак це не може зменшити тривалості розгляду справ.

Спершу секція ВРЮ має визначитися, чи варто дисциплінарну справу відкривати. На наступному засіданні за те саме проголосує вже сам колегіальний орган. Згодом секція ухвалить рекомендаційний висновок за результатами розгляду скарги, і, нарешті, його

розгляне ВРЮ. Отже, відбудеться мінімум 4 засідання. Якщо ж суддя з поважної причини не з’явиться на «фінальне» засідання — його доведеться переносити. Таким чином, аби вирішити долю законника, членам колегіального органу доведеться збиратися вже 5 разів. І це не враховуючи часу, необхідного доповідачам для вивчення матеріалів.

Перші засідання секції, на яких слухали питання щодо відкриття дисциплінарних проваджень, відбулися 19 квітня та 11 травня. Щоправда, значну кількість відповідних матеріалів на них розглянути не вдалося. Було вирішено рекомендувати відкрити лише одне дисциплінарне провадження, так само у відкритті одного відмовити й одну скаргу залишити без розгляду. Опрацювання ще кількох питань стосовно «суддів майдану» перенесли.

Контроль за правами

Єдиною законницею, якій не пощастило із відкриттям провадження, стала Інна П’ятничук зі Святошинського райсуду м.Києва. Її звинуватили в тому, що у лютому 2014 р. вона дала дозвіл на тримання під вартою громадянина, якого підозрювали в участі у заворушеннях. За словами судді, розглядаючи подання, вона діяла безсторонньо, об’єктивно та виключно в межах закону, адже була наявна обгрунтована підозра, що підтверджувалася матеріалами кримінальної справи. До того ж законниця була переконана в тому, що громадянин може переховуватися від слідства або продовжить вчиняти протиправні дії.

Водночас, за словами члена Ради Ірини Мамонтової, суддя допустила порушення прав затриманого. Зокрема, відповідно до ст.260

Кримінального процесуального кодексу, якщо особа заявляє про застосування до неї насильства, слідчий суддя має зафіксувати цю заяву, забезпечити негайне проведення судово-медичного обстеження та доручити органу досудового розслідування провести перевірку цієї інформації. Як повідомила І.Мамонтова, згідно із записом у журналі засідання громадянин говорив про заподіяння йому тілесних ушкоджень. Однак законниця не вжила заходів, передбачених у кодексі. «Допущене суддею грубе порушення законодавства свідчить про порушення присяги», — наголосила член Ради.

До того ж, за її словами, біографія затриманого підтверджує те, що він навряд чи переховуватиметься від слідства. Адже він позитивно характеризувався, мав сім’ю, виховував дітей.

Як пояснювала в інтерв’ю нашому виданню секретар дисциплінарної секції Алла Лесько, ВРЮ досить уважно ставиться до випадків порушення прав затриманих. А тому відкриття дисциплінарного провадження у цій справі несподіванкою не стало.

Разом з тим відкрите провадження ще потрібно довести до завершального етапу. І якщо раніше захисники суддів наголошували, що строк притягнення до відповідальності обмежується роком, то тепер, очевидно, шукатимуть шляхи, аби будь-яким чином затягнути розгляд.