Спадковий статус

Те, в яких випадках особа може стати учасником ТОВ без згоди інших власників, визначить КС

В„–23 (1269) 04.06—10.06.2016

ОЛЕКСІЙ ПИСАРЕВ

Судова практика пішла різними шляхами в питанні встановлення права особи на участь у товаристві з обмеженою відповідальністю, якщо таке право передається у спадок. В одних випадках уважається, що для цього потрібна згода інших учасників, а в інших вказується: можна обійтися й без цього. Тому визначити єдину правову позицію попросили Конституційний Суд.

<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->

Частка чи участь?

Необхідність звернутися до єдиного органу конституційної юрисдикції виникла в громадянина після того, як, отримавши частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, він спробував домогтися змін у складі учасників. Суд першої інстанції таку вимогу підтримав. Зокрема, вказав на таке: статутом ТОВ не передбачено отримання для цього згоди інших учасників, а тому набуття спадкоємцем таких прав не залежить від їхньої позиції. «Отже, частка учасника товариства переходить до спадкоємців на підставі документів, що посвідчують право на спадщину».

Водночас апеляційна та касаційна інстанції дійшли інших висновків. «Особисте немайнове право участі в товаристві припиняється в разі

смерті фізичної особи — учасника, а спадкоємцем спадкується не право на участь у товаристві, а лише право на частку в статутному капіталі», — йдеться у постанові Вищого господарського суду від 18.11.2015 №53732746. Також у касаційній інстанції вказали: після набуття права власності на частку в статутному капіталі у спадкоємців виникає переважне право вступу до товариства, що передбачено ст.55 закону «Про господарські товариства», але про автоматичне набуття права участі не йдеться.

Касаційна альтернатива

Разом з тим, як зазначається в конституційному зверненні, ВГС не завжди дотримувався такої точки зору. Так, у постанові від 27.03.2013 №30330379 вищий спецсуд наголосив: якщо статутом ТОВ не встановлено, що перехід частки в статутному капіталі до спадкоємців допускається лише за згодою інших учасників товариства, то особа разом із часткою отримує й право на участь у товаристві. Що ж стосується приписів ст.55 закону «Про господарські товариства», які визначають, що обов’язковою умовою вступу до складу учасників товариства є надання на це згоди загальних зборів, то вони застосовуються у випадку, коли правонаступництво відбулося до набрання чинності Цивільним кодексом, оскільки ч.5 ст.147 кодексу розширила можливості спадкування частки в статутному капіталі ТОВ, або в разі наявності в статуті товариства відповідного обмеження.

Та й в апеляційній інстанції в деяких випадках дотримувалися подібної точки зору. Зокрема, в рішенні від 22.01.2013 №28943651 Львівський апеляційний господарський суд указував: відповідно до аналізу ч.5 ст.147 ЦК

учасники ТОВ мають можливість передбачити у статуті обмеження щодо спадкування участі у товаристві. А значить, якщо вони цього не зробили заздалегідь, то згодом ніяких обмежень застосовуватися вже не повинно. Тому на підставі різних вердиктів у зверненні до КС наголошується на неоднаковій практиці вирішення подібних спорів. Крім цього, на переконання громадянина, нинішня ситуація не тільки обмежує можливість судового захисту, а й не дозволяє захистити право на вільне користування майном, що передбачено ст.41 Конституції.

Разом з тим існує ризик того, що КС відмовиться від розгляду подання. Так, цей громадянин вже звертався на вул.Жилянську з проханням розтлумачити застосування згаданих норм законодавства. Однак єдиний орган конституційної юрисдикції тоді відмовився відкривати провадження, мотивуючи це тим, що не було конкретизовано положення законів, які потребують роз’яснення. У новому поданні цю помилку виправлено, але виникає ризик, що Суд розцінить повторне звернення як зловживання правом. Хоча сам громадянин наголошує, що таке трактування буде помилковим, адже цього разу було виправлено попередні помилки.