Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Відповідно до статті 54 Кодексу законів про працю України (КЗпП) при роботі у нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (пункт 2 частини першої і частина третя статті 51 КЗпП).
Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною у тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема, у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.
Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.
При роботі у нічний час може скорочуватися лише тривалість зміни, а тижнева норма годин робочого часу не скорочується. Тобто, в одну ніч тривалість роботи може бути скорочена на одну годину, а через декілька днів на цей же час має бути продовжена тривалість роботи у денний час. Тому скорочення тривалості роботи у нічний час провадиться у межах встановленого режиму робочого часу для працівника. Графіки змінності мають забезпечити відпрацювання 40-годинного робочого тижня.
Тривалість роботи не скорочується у разі, коли працівник прийнятий для роботи лише у нічні зміни.
Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною у тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.
Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 № 489. У табелі обліку використання робочого часу робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, у тому числі надурочні, вечірні, нічні години роботи, а також години роботи у святкові та неробочі дні тощо.
За роботу у нічний час працівники отримують підвищену оплату. Підвищена оплата за роботу у нічний час належить до державних норм з оплати праці, які є обов’язковими для застосування підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та фізичними особами, які використовують найману працю.
Відповідно до статті 108 КЗпП, робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановленому генеральною галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.
Розмір доплати за роботу у нічний час слід визначати самостійно, але він повинен бути не нижчим 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у цей час.