Останній ривок

ВСС обіцяє завершити розпочате й передати свої напрацювання новій інституції

В„–24 (1270) 11.06—17.06.2016

ВІЛЕН ВЕРЕМКО

Судді Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ зібралися на пленум вже наступного дня після прийняття судової реформи. Аншлагу на засіданні не спостерігалося, в іншому захід проходив як звичайно. Доповідачі виступали з промовами, учасники дискутували, приймали рішення. Зрештою, заслухали звіт про роботу пленуму за весь період його діяльності та обрали секретаря. В нинішньому вигляді суду залишилося працювати близько 9 місяців. Та володарі мантій висловлювали впевненість у тому, що їхні знання та навички дозволять здолати конкурс до нового Верховного Суду без проблем.

<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->

«Афект» минувся

Передусім впали в око порожні місця в залі, яких останнім часом на засіданнях пленуму не спостерігалося. Втім, голова суду Борис Гулько заспокоїв: із 89 суддів ВСС на засіданні зареєструвались 61, тому кворум був (відповідно до регламенту засідання пленуму є повноважним за умови присутності на ньому не менш як 2/3 від складу пленуму, тобто 60 суддів).

Можливо, дехто з «прогульників» ще не встиг зорієнтуватись, як сприймати ухвалені напередодні конституційні зміни та новий профільний закон. Рішення парламентарів застало служителів Феміди зненацька. За словами секретаря пленуму Дмитра Луспеника, коли призначалося засідання, ніхто навіть гадки не мав, що незабаром почнеться реформа, а проект профільного закону володарі мантій отримали лише за кілька днів до голосування в сесійній залі.

В роботі пленуму традиційно взяли участь представники Генеральної прокуратури, Національної школи суддів, Верховного Суду тощо. Втім, порожнім лишився стілець працівника Міністерства юстиції. Можливо, в Мін’юсті вже зосередилися на проблемах, пов’язаних зі втіленням реформи в життя. Або просто продемонстрували, що думка інституції, яку, за аналогією із США, можна назвати «кульгава качка», чиновників не цікавить.

Перед початком розгляду питань порядку денного Д.Луспеник звернув увагу, що ВСС продовжує роботу до створення нового органу. «Куди ми всі з вами, сподіваюся, перейдемо», — зауважив він. Отже, до березня—квітня 2017 року суд повинен функціонувати. Також було підкреслено, що ВСС працює для апеляційних і місцевих судів, які чекають роз’яснень. І запропоновано продовжити роботу за планом, «тому що судова система чекає прийняття рішень».

У звичайному режимі

Надалі висвітлювалися питання, включені до розгляду, після їх обговорення приймались рішення. Зокрема, в цілому було прийнято постанову «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна». Деякі уточнення до тексту остаточної редакції запропонував

представник Генеральної прокуратури, свої пропозиції озвучили судді. Поправки було враховано під час голосування за відповідні пункти документа. Представники НШС пообіцяли надати свої пропозиції в письмовій формі до проектів постанов, які ухвалювались у першому читанні. Також затвердили низку правових позицій. Під час обговорення відзначалась їх важливість, оскільки, за чинним законом «Про судоустрій і статус суддів», такі позиції мають затверджуватись на пленумі ВСС (про прийняті рішення більш докладно на стор. 11. — Прим. ред.).

Передостаннім у переліку питань значився звіт про «п’ятирічку» — 2011—2016 рр. Д.Луспеник розповів, що із часу першого засідання пленуму новоствореного ВСС, яке проводилося 24 червня 2011-го, «було покладено всі сили, аби постанови пленуму виконувались та застосовувались». При цьому зазначив, що звітний період був «дуже складним і одночасно цікавим, важливим і відповідальним». Ускладнювали роботу, зокрема, проблеми з розміщенням суду (його розташування у різних приміщеннях), із заповненням кадрами (через це на засіданнях не завжди був кворум). Крім того, постійно змінювалися практика і законодавство, що змушувало пленум оперативно реагувати.

Що вдалося зробити

Загалом пленум ВСС за 5 років прийняв 57 постанов. Серед них — регламентні, організаційні та процедурні, а також 20 постанов, які містять роз’яснення рекомендаційного характеру з питань застосування судами цивільної та кримінальної юрисдикції законодавства під час розгляду відповідних справ, і 18 — про затвердження узагальнень судової практики.

Також були постанови про звернення до ВС щодо направлення подання до Конституційного Суду та звернення до КС. При цьому останній повністю підтвердив позицію ВСС.

У доповіді також наголошувалося, що за 5 років пленум прийняв багато рекомендаційних постанов щодо застосування норм права. Серед них такі, що мають фундаментальне значення і визначають певні напрями судової практики. Зокрема, були відзначені постанови, що стосуються спорів про розкриття банками банківської таємниці, про вирішення спорів, які виникають з кредитно-іпотечних правовідносин, про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод, про компенсацію шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Також говорилося про важливість постанов «Про застосування міжнародних договорів при здійсненні правосуддя» та «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення».

Крім того, пославшись на статистичні дані за весь період роботи, доповідач відзначив покращення якості та ефективності роботи судів, що пов’язано, зокрема, з практичною та методичною допомогою, яку судді ВСС систематично надають місцевим інстанціям. «Уважаю, що з урахуванням тих організаційних проблем, які в нас існували і, на жаль, зберігаються, це була належна допомога судам у здійсненні правосуддя, і ВСС виконав повноваження, передбачені законом», — зауважив Д.Луспеник.

У звіті було приділено увагу й діяльності науково-консультативної ради при ВСС, яка брала активну участь в обговоренні всіх питань, що виникали при підготовці до засідань пленуму, організації пленарних засідань, засідань секцій ради, робочих груп з доопрацювання постанов пленуму. Члени НКР надали понад 200 наукових висновків, у тому числі з окремих актуальних питань правозастосування, поінформував секретар пленуму ВСС.

Є плани

Сьогодні лунає чимало прогнозів з приводу того, що прийняття судової реформи паралізує роботу вищих спецсудів, адже багато хто із законників піде у відставку. Інші ж, зважаючи на перспективу проходження кваліфоцінювання та конкурсу до нового ВС, навряд чи матимуть велике бажання зараз «горіти» на роботі.

Причому на цьому тижні в парламенті зареєстрований проект постанови «Про звільнення суддів» (№4697-1), який містить прізвища 6 суддів ВСС. У зв’язку з поданням заяви про відставку пропонується звільнити Олексія Касьяна, Тетяну Дербенцеву, Миколу Наумчука, Павла Гвоздика, В’ячеслава Амеліна, Володимира Мартинюка. Зважаючи на ситуацію, ймовірно, вже незабаром відповідний проект може бути поставлений на голосування у Верховній Раді. Та й, очевидно, це не останній такий документ.

Утім, за словами Д.Луспеника, у ВСС мають затверджений план на 2016—2017 рр. і збираються провести «значну роботу» до березня наступного року та передати свої напрацювання до нової інституції. Є наміри щонайменше прийняти в цілому постанови, які вже розглянуті в першому читанні.

В планах пленуму приділити увагу напрацюванням судової палати ВСС у кримінальних справах. Від палати у цивільних справах очікується проект постанови щодо оскарження нотаріальних дій. Також має бути прийнята постанова стосовно права власності на житловий будинок тощо.

Заспокоїтись і працювати

Останнім у порядку денному засідання стояло питання щодо обрання нового секретаря пленуму ВСС. Адже у Д.Луспеника сплив 5-річний термін перебування на цій посаді. Враховуючи необхідність закінчити розпочате до ліквідації суду, голова ВСС уніс кандидатуру Д.Луспеника. Заперечень не було, й учасники проголосували. «А можна обрати безстроково?» — пролунала із зали пропозиція, яка отримала схвалення. Хоча, звичайно, це жарт, проте він може свідчити про настрій законників, котрі зібрались у залі.

Новий-старий секретар подякував за довіру й пообіцяв надалі ефективно виконувати свою роботу. «Треба заспокоїтись і працювати», — сказав він.

Уже незабаром побачимо, чи справдяться прогнози скептиків щодо ускладнень у роботі ВСС та інших спецсудів через відплив кадрів. Адже ті, хто піде у відставку перший, нічого не втратять, навпаки, отримають більше можливостей для нового працевлаштування. Натомість законники, які залишатимуться до останнього, матимуть дедалі більше навантаження.

До того ж не можна виключати, що володарі мантій, які планують залишитися у системі, завжди пам’ятатимуть про перспективу проходження оцінювання й конкурсу. Отже, намагатимуться не дратувати політиків та представників влади, аби їхні прізвища не згадувалися на шпальтах газет чи з різноманітних трибун.

Тож випромінювати залізний спокій суддям ВСС навряд чи вдасться. Але спробувати можна...