Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Виплати, які називають відпускними, формально є зарплатою за час відпустки, оскільки cт.74 КЗпП передбачає, що працівникам надаються щорічні відпустки (основна і додаткові) зі збереженням місця роботи (посaди) i зарплати на період відпустки.
Оскiльки працівник під час відпустки нe працює, то за цeй період йoму виплачується середня зарплата.
Чи не найголовніше у розрахунку оплати відпустки — це правильний розрахунок суми відпускних. Основою для такого розрахунку є середньоденна сума заробітної плати, яка розраховується за встановленим порядком.
Розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічних та додаткових відпусток є останні 12 календарних місяців, які передують місяцю надання відпустки (пункт 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ № 100 від 08 лютого 1995 р.).
У разі, якщо працівник до отримання відпустки відпрацював на підприємстві менше року, то розрахунок проводиться за період з першого числа місяця, наступного за місяцем прийняття на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.
До розрахункового періоду не включаються святкові дні, в які, згідно з чинним законодавством, працівники не працювали. Слід зазначити, що Законом України № 238-VIII від 05.03.2015 року внесено зміни до статті 73 Кодексу Законів про Працю, які передбачають додатковий святковий день 14 жовтня. Отже, при розрахунку відпускних працівникам із розрахункового періоду потрібно виключати 11 днів.
З розрахункового періоду виключається також час, коли працівники не працювали з поважних причин та за ними не зберігався заробіток. Зокрема це стосується часу перебування у відпустці без збереження заробітної плати.