СПРАВА «ЧУМАК ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF «CHUMAK v. UKRAINE»)
Заява № 60790/12
Стислий виклад рішення від 19 травня 2016 року
13 листопада 2003 року дружина заявника загинула у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), спричиненої паном В., чий автомобіль, в якому вона їхала, зіткнувся із гужовою повозкою. Через декілька днів Шосткинським MB УМВС України в Сумській області за фактом ДТП було порушено кримінальну справу, яку невдовзі було закрито у зв’язку з неможливістю встановити винну особу. У період з лютого 2004 року до березня 2011 року кримінальна справа щодо пана В. неодноразово закривалась та відновлювалась.
Заявника було визнано потерпілим та цивільним позивачем у кримінальній справі, а згодом він подав цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в кримінальному провадженні.
12 березня 2011 року Шосткинський міськрайонний суд призначив панові В. покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 3 роки, а також присудив заявникові та іншим потерпілим (ще двоє осіб отримали поранення в результаті ДТП) відшкодування матеріальної та моральної шкоди. У липні цього ж року пана В. було амністовано. Суд також залишив цивільні позови без розгляду, зазначивши, що вони можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства.
29 серпня 2011 року заявник подав окремий цивільний позов до пана В. У 2013 році Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ залишив без змін рішення апеляційного суду Сумської області, яким було задоволено цивільний позов заявника та присуджено відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв’язку зі смертю його дружини. У зв’язку з неплатоспроможністю пана В. це рішення було виконано лише частково.
До Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) заявник скаржився за статтею 2, п.1 статті 6 та статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) на те, що розслідування обставин смерті його дружини було тривалим та неефективним, а також на тривалість розгляду його цивільного позову. Європейський суд вирішив розглядати скаргу заявника за статтями 2 та 6 Конвенції.
Розглянувши скаргу заявника на неефективність розслідування обставин смерті його дружини, Європейський суд зазначив, що розслідування тривало 8 років і 5 місяців. Крім цього, Європейський суд звернув увагу на те, що у цій справі розслідування характеризувалося неодноразовим закриттям та відновленням справи внаслідок невжиття слідчими достатніх заходів, а також поступовим погіршенням доказів. У зв’язку з цим, а також зважаючи на свою усталену практику у справах щодо України, Європейський суд дійшов висновку, що кримінальне провадження у цій справі було неефективним і встановив порушення статті 2 Конвенції.
Розглянувши скаргу заявника на тривалість розгляду його цивільного позову та надані йому документи, Європейський суд також посилаючись на свою усталену практику, дійшов висновку, що тривалість розгляду цивільного позову заявника була надмірною і не відповідала вимозі «розумного строку», у зв’язку з чим констатував порушення п. 1 статті 6 Конвенції.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
«1. Оголошує прийнятними скарги за статтею 2 та пунктом 1 статті 6 Конвенції щодо тривалості та ефективності розслідування смерті дружини заявника та тривалості розгляду його цивільного позову;
2. Постановляє, що було порушення статті 2 Конвенції;
3. Постановляє, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції;
4. Постановляє, що
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику такі суми, що мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу:
(i) 6 000 (шість тисяч) євро відшкодування моральної шкоди та додатково будь-який податок, що може нараховуватись;
(ii) 3 (три) євро компенсації витрат на поштові відправлення;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток {simpleinterest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти;
5. Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.»
_03_03.png)
