У питанні відповідальності за перевитрату пального ВСУ радить застосовувати постанову ЦК КПРС

Суди повинні встановити наявність чи відсутність вини та умисного заподіяння працівником майнової шкоди підприємству, що є обов’язковою складовою відповідальності працівників автомобільного транспорту за перевитрату пального. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 7.09.2016 у справі №6-1267цс16.

<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->

Згідно з роз’ясненнями, викладеними у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29.12.92 №14, матеріальна відповідальність у повному розмірі на підставі п.6 ст.134 Кодексу законів про працю покладається на працівника у випадках, передбачених окремими законодавчими актами. За чинним законодавством, така відповідальність може бути покладена, зокрема, за шкоду, заподіяну перевитратою пального на автомобільному транспорті.

Відповідно до постанови Верховної Ради «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.91 №1545-XII, у зв’язку з прийняттям постанови ВР «Про проголошення незалежності України» від 24.08.91 №1427-12 та ухваленням Акта проголошення незалежності України встановлено, що до прийняття відповідних документів на території республіки застосовуються акти

законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Так, відповідно до пп.«в» п.14 постанови ЦК КПРС, Ради міністрів СРСР «Про підвищення ефективності використання автотранспортних засобів у народному господарстві, посилення боротьби з приписками при перевезенні вантажів автомобільним транспортом та забезпечення цілості паливно-мастильних матеріалів» від 5.08.83 №759, яка є чинною, за перевитрату пального понад затверджених норм з вини працівників автомобільного транспорту з них утримується 100% вартості перевитрат.

Згідно з п.6.7 Інструкції з обліку надходження і витрачання пально-мастильних матеріалів і єдиних талонів на відпуск нафтопродуктів на підприємствах, в організаціях, колгоспах і радгоспах №01/21-8-72, затвердженої 3.02.84 держкомітетом СРСР із забезпечення нафтопродуктами, яка є чинною, на підставі прийнятого керівником підприємства рішення вартість перевитраченого пального понад затверджені норми підлягає стягненню з водіїв транспортних засобів.