Судова реформа: високі ставки для всіх

Поки що цілі реформи декларуються найрізноманітніші: «звільнити всіх старих суддів і призначити нових», підвищити авторитет судової влади, спростити доступ до правосуддя і т. Д. Політичні сили і громадські активісти, обігруючи ці гасла, заробляють дивіденди, будь то підтримка громадян або донорська допомога. Разом з тим, судова реформа - це дуже складний механізм, який включає масу процесів, залежних один від одного, як ланки ланцюга. Варто одному процесу піти не так, як може розвалитися вся задумка. Таким чином, проект цей має високі ризики. Він може як бути дуже успішним, так і виявитися провалом для української влади. І в умовах високих ставок швидкість реалізації реформи є надзвичайно важливою.

Два ключових органу

Верховний Суд і Вища рада правосуддя повинні стати «дзеркалом» судової реформи. Від того, як вони запрацюють, буде залежати 50% її успіху, якщо не більше. Навколо цих органів передрікає велика боротьба, яка вже фактично розпочато, судячи з останніх подій навколо одного з членів ВРЮ.

Згідно зі змінами до Конституції, Вища рада правосуддя складається з 21 члена, з яких 10 вибирає з'їзд суддів з числа суддів або суддів у відставці, 2 призначає Президент, 2 вибирає Верховна Рада і ще по 2 обирають з'їзд адвокатів, всеукраїнська конференція прокурорів, з'їзд представників юридичних вузів і наукових установ. Глава ВС входить в ВСП за посадою. Однак, оскільки ВСП формується на базі Вищої ради юстиції, його члени продовжать здійснювати свої повноваження максимум до 30 квітня 2019 р

На даний момент в Раді 15 осіб: 3 призначені Президентом, 2 - Верховною Радою, 3 - від з'їзду суддів і по 2 - від адвокатів, вченого і прокурорського співтовариства. І 15 - це гранична цифра, при якій ВСП є повноважним, т. Е. В разі вибуття однієї людини робота органу може бути заблокована.

Згідно зі змінами до Конституції, з'їзд суддів України обирає 3 членів Вищої ради правосуддя не пізніше 3 місяців після вступу в силу закону, що регулює діяльність ВСП. Однак відповідний законопроект  №5180  був зареєстрований в парламенті тільки 26 вересня, коли пленарний тиждень вже закінчилася. Ухвалення ж нового закону очікується не раніше середини жовтня і, швидше за все, буде супроводжуватися політичними баталіями, оскільки повноваження ВСП надзвичайно широкі.

Саме ВСП призначатиме, звільняти, переводити суддів, залучати їх до дисциплінарної відповідальності, знімати з них недоторканність і відстоювати інтереси судової влади у відносинах з іншими гілками влади.Зокрема, Рада буде виконувати абсолютно нові функції: затверджувати за поданням Державної судової адміністрації нормативи фінансового, кадрового матеріально-технічного забезпечення судів і погоджувати перерозподіл коштів між ними, що, як правило, викликає у самих судів чимало суперечок.

Ризикує ВСП зіткнутися і з організаційними проблемами. Наприклад, Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), раніше відповідала не тільки за добір суддів, а й за залучення їх до дисциплінарної відповідальності, з 30 вересня таку функцію втрачає. Це означає, що 13 тис. Нерозглянутих скарг, які скупчилися в ВККС, тепер будуть передані в ВСП, де вже лежать нерозглянутими кілька тисяч своїх скарг, що надійшли до ВРЮ. Чи зможе ВСП обробити такий масив скарг до закінчення терміну їх давності, велике питання. Тим більше, що зараз така робота виявилася заблокованою. Так, ВККС зможе «дорозглянути» тільки ті скарги, провадження в яких відкрито до 30 вересня. Нові повинен обробляти ВСП, але оскільки закон не прийнятий, відсутній і відповідний механізм. Втім, у народних депутатів є пропозиція збільшити термін для притягнення суддів до відповідальності, що може стати виходом, але, знову-таки, породити суперечки.

Новий Верховний Суд повинен бути сформований до березня 2017 г. Але залишається питанням, наскільки реально запустити його роботу до цього терміну, оскільки саме по собі кадрове наповнення - тільки один з аспектів. Ключовим етапом в цьому плані є внесення змін до процесуального законодавства, де повинен бути визначений механізм передачі справ і т. Д. Нагадаємо, в п. 6 «Перехідних положень» нового Закону «Про судоустрій і статус суддів» значиться, що касаційні суди діють в межах їх повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду в складі, визначеному законом, і до вступу в силу відповідного процесуального законодавства, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом в складі не менше 65 суддів. Іншими словами, від того, наскільки швидко будуть прийняті зміни до процесуального законодавства, залежить реалізація судової реформи в цілому.

Концептуально основи створення ВС виписані в новому Законі «Про судоустрій і статус суддів». Втім, для того, щоб запустити механізм відбору в новий ВС, Вищої кваліфікаційної комісії суддів необхідно прийняти не менше 30 локальних нормативних актів. Як відзначають в Комісії, процес по підготовці до конкурсу в ЗС йде повним ходом. На сьогодні вже проведено ряд робочих зустрічей з донорами та за їх підсумками створений комітет донорів. Працюють тестологи. «Навіть сьогодні в стінах Комісії проводиться тренінг з розробниками тестів. Є стратегія, як вони будуть ревізуватися. Це робиться для того, щоб тести не ходили з рук в руки, ними не торгували зацікавлені особи. Тестів буде достатня кількість, вони будуть опубліковані на сайті Комісії та доступні для ознайомлення », - зазначив в коментарі нашому кореспонденту секретар кваліфікаційної палати ВККС Станіслав Щотка . Також експерти працюють над ще однією складовою іспиту - практичними завданнями.

ВККС провела 4 відеоконференції з представниками Португалії, Хорватії, Польщі та ін., Щоб узагальнити особливості створення верховних судів та касаційних інстанцій в інших європейських країнах. Донори надали матеріали про концепцію відбору суддів. Обов'язковими будуть психологічні тести та тести на виявлення загальних знань і розвитку, вже відібрана інституція, яка буде забезпечувати функції по такого тестування.

Крім того, Комісія вже напрацювала новий регламент своєї роботи, який буде затверджений найближчим часом, розроблені декларація родинних зв'язків і декларація сумлінності.

Концептуально визначено, як буде формуватися Громадська рада сумлінності. Оголошення про його створення може бути опубліковано вже на поточному тижні, і очікується, що до середини листопада відбудуться збори з обрання ОСД.

Незважаючи на виконану роботу, з боку експертів, зокрема РПР продовжує лунати критика. Наприклад, експерт  Михайло Жернаков  вважає, що на сьогодні у громадськості немає інформації для чіткого розуміння, скільки людей відразу будуть відбиратися в ВС: 65 або 200, чи буде усна частина іспиту, за яким принципом комісія приймає рішення: за рівнем заборонених балів або за яким -то іншому.

дефіцит кадрів

Ключовим питанням залишається нестача кадрів в судах в умовах масового звільнення суддів. Нагадаємо, кожен із суддів, у кого закінчується 5-річний термін повноважень, повинен брати участь в конкурсі на свою ж посаду.

До початку 2016 року в країні було 7,4 тис. Суддів. З них до кінця вересня звільнилися або очікують звільнення майже 2 тис. При цьому в серпні-вересні масштаби звільнення суддів прийняли загрозливий характер.Поступово порожніють цілі суди, особливо апеляційної і касаційної інстанцій. Наприклад, в складному кадровому становищі опинилися палата з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Києва і весь Вищий адміністративний суд (ВАСУ), в якому при штатній чисельності суддів 97 осіб зараз реально працюють лише 49. Як правило, з судів йдуть досить досвідчені судді. Треба врахувати і те, що зараз у майже 900 суддів, раніше призначених на 5-річний термін, вже закінчилися повноваження. За даними ВККС, відповідальної за відбір суддів, зараз в судах першої інстанції різної спеціалізації некомплект суддів становить в середньому 10-12%, а в апеляційній - 40%. Причому є 2 районні суди, де взагалі не залишилося суддів з повноваженнями, а значить, в цілих районах не здійснюється правосуддя.

У ВККС ж пріоритетними завданнями на найближчий час є формування Верховного Суду, кваліфікаційне оцінювання суддів апеляційних інстанцій і конкурси на вакансії, які там відкриваються. Т. е. До якогось районного суду, де не вистачає суддів, справа може дійти лише через півтора-два.

Такий дисбаланс тягне колосальне навантаження на суддів, які ще працюють, оскільки на них, крім вступників нових справ, перерозподіляються і всі справи звільнених колег. Наприклад, в 2015 р на кожного суддю звичайного районного суду доводилося в середньому 60 справ різної складності в місяць, а зараз реальне навантаження на решти суддів ще вище. Ситуації, коли розгляд справ призначається на дату, яка настане тільки через кілька місяців, давно стала нормою.

Втім, як відзначають в ВККС, є надія, що тепер справи підуть швидше. Призначати суддів тепер буде не парламент, а Вища рада правосуддя, який повинен професійно підходити до кадрового питання. Цілком ймовірно, що з 800 претендентів (подання про обрання яких «зависли» в ВР на роки) отримати призначення від ВСП зможуть більше половини суддів, до яких немає особливих питань.

Ще одним варіантом вирішення кадрового питання є можливість проявити себе для діючих помічників суддів, які після спеціальної підготовки зможуть претендувати на посади суддів. Так, Національною школою суддів була розроблена Програма спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, які мають стаж роботи на посаді помічника мінімум 3 роки. «В ході реалізації судової реформи на сьогоднішній день дійсно вкрай гостро стоїть проблема кадрового забезпечення суддівського корпусу. З метою вирішення цієї проблеми, а також для того, щоб відкрити шлях до посади судді тим, хто має досвід і розуміння роботи в суді, законодавець передбачив можливість відбору кандидатів, які мають стаж роботи на посаді помічника судді не менше 3 років.Законодавством, зокрема, встановлено, що особливості відбору таких претендентів буде визначати ВККС.Зараз Національна школа суддів активно працює над тим, щоб відповідна норма закону могла бути реалізована - вже підготовлені відповідні рекомендації, проекти нормативних документів, програми спеціальної підготовки, навчальний план », - зазначає проректор Національної школи суддів України, суддя Верховного Суду України у відставці  Володимир Мазурок .

Ті помічники, які будуть відповідати вимогам до кандидатів на посади суддів, пройдуть відбірковий іспит. Потім кандидати, які підтвердили належний рівень знань, будуть спрямовані для проходження спеціальної підготовки.Таким чином, якщо все пройде вдало, протягом 2017 р ВККС розраховує поступово ліквідувати кадровий голод в судах.

Поки суть та діло ...

Ставлення судової системи до реформи в основному нейтрально-негативний. З одного боку, суди вважають, що реформа необхідна, з іншого - не підтримують механізм, за допомогою якого вона буде реалізуватися.

Схоже, найбільше незадоволені проведеної судової реформою судді Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду. На що проходив 29 вересня Пленумі ВАСУ керівництво суду не стримувало себе в оцінках того, що відбувається. «На жаль, високопоставлені чиновники не розуміють, що не можна підвищити авторитет правосуддя тільки зміною персоналій. Про це прекрасно свідчить досвід поліції і прокуратури », - заявив голова Вищого адміністративного суду  Олександр Нечитайло . А секретар Пленуму ВАСУ  Михайло Смокович  прямо назвав базовий для судової системи Закон «Про судоустрій і статус суддів» прийнятим у неконституційний спосіб. «Закон був прийнятий ще до того, як були прийняті зміни до Конституції. Т. е. Фактично судова система базується на політичних домовленостях, а не так, як вимагає Конституція », - розповів М. Смокович.

Очевидно, що підстави для невдоволення судовою реформою у ВАСУ є. Ідея створення Верховного адміністративного суду, що не має над собою Верховного Суду, владою підтримане була, незважаючи на рекомендації ряду міжнародних експертів.

Свій привід для невдоволення, природно, є і у Верховного Суду, судді якого фактично були поставлені перед дилемою: або звільнитися, або йти на конкурс в новий Верховний Суд. На сьогодні ВСУ вже підготував звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо конституційності окремих положень п. 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розд. ХII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 02.06.2016 «Про судоустрій і статус суддів». Ці пункти стосуються порядку реорганізації ЗСУ до Верховного Суду, звільнення суддів-«п'ятирічок», порядку отримання суддівської винагороди, а також щомісячного довічного грошового утримання.

Втім, і сам КСУ повинен бути перетворений згідно з реформою. Так, вже готується проект нової редакції Закону «Про Конституційний Суд України», який зараз напрацьовується робочою групою Ради з питань судової реформи на чолі з ректором Національної школи суддів  Миколою Оніщуком .

Наталія Мамченко