Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк: Хіба великі доходи членів cім’ї судді є злочином?

Судова реформа, що стартувала 30 вересня, передбачає в тому числі переформатування Вищої ради юстиції (ВРЮ) у Вищу раду правосуддя (ВРП). Йдеться не лише про нову назву, а й про більші повноваження щодо призначення та звільнення суддів, інші правила формування цього органу. Проте парламент досі не спромігся ухвалити закон «Про Вищу раду правосуддя», тож зараз рада зависла в перехідному стані. На додачу до того, що зараз в органі неповний комплект членів, а у тих, що є, виникають проблеми. Так, у відпустку був змушений піти Павло Гречківський, якого Генпрокуратура підозрює у вимаганні хабара. А Вадима Нежуру журналісти спіймали на недекларуванні розкішного маєтку в Борисполі. ВРЮ горою стоїть за своїх членів – відмовилась усунути Гречківського на період розслідування, а щодо Нежури оперативно поширила заяву, що він ні в чому не винний.

Щодо нинішнього складу Вищої ради юстиції багато нарікань, зокрема в тому, що він формувався не дуже прозоро через кулуарні домовленості і наразі перебуває під пильною увагою заступника голови Адміністрації президента Олексія Філатова. Власне, сам голова ВРЮ Ігор Бенедисюк – президентська креатура, втім, не вбачає в цьому загрози ангажованості очолюваного ним органа: «Коли мені ставлять це запитання, я завжди відповідаю: скажіть, а хто обирав президента?»

Бенедисюк розповідає, як його орган виходитиме з нинішньої «напівпозиції», чому масово звільняються судді, та пояснює, чому ВРЮ з таким скрипом виносить рішення щодо найсуперечливіших персон у суддівських мантіях.

«З вересня до сьогодні надійшло понад 500 заяв від суддів щодо звільнення»

Нещодавно набули чинності зміни Конституції щодо правосуддя. Але законопроект про Вищу раду правосуддя, в яку має трансформуватись Вища рада юстиції, досі не прийнято парламентом. Хоча рада з питань судової реформи, до якої ви входите, схвалила його ще на початку вересня. В чому, на вашу думку, причина затримки і як виходити з цієї ситуації?

Як юрист не люблю оперувати припущеннями, бо це завжди привід для маніпуляцій. Зараз можу лише сказати, як діятиме Вища рада юстиції, доки не прийнято закону «Про Вищу раду правосуддя». Ми очікували, що закон буде прийнято у перші дні жовтня. Нагадаю, що закон «Про судоустрій і статус суддів» критикували саме за те, що його було прийнято разом зі змінами до Конституції України, і склалася ситуація, коли Конституція ще не надавала повноважень, а закон уже їх передбачав. Тож планувалося, що закон про ВРП буде ухвалено після того, як наберуть чинності конституційні зміни. Наразі в мене немає інформації, коли закон буде розглянуто.

Конституція є законом прямої дії, а фактично єдиною перешкодою для виконання нами передбачених нею функцій є відсутність способу і порядку прийняття відповідних рішень, який передбачався би законом про ВРП. Тож ми прийняли зміни до регламенту ВРЮ, які дозволять нам до появи цього закону виконувати частину функцій, передбачених Конституцією, зокрема щодо призначення суддів, не обраних парламентом безстроково. Крім того, лише з вересня до сьогодні надійшло понад 500 заяв від суддів щодо звільнення.

Хіба ви не можете керуватись старими нормативами до прийняття закону?

Конституція наділила Вищу раду юстиції новими повноваженнями. Наприклад, раніше ВРЮ вносила подання про звільнення судді органу, який його призначив чи обрав (президентові чи до Верховної Ради). Тепер звільняти суддів буде безпосередньо ВРЮ, а після реорганізації – ВРП. Ще одне нове повноваження Вищої ради правосуддя – надавати згоду на затримання судді, утримання його під вартою. Раніше це міг робити тільки парламент. Ми впорядкували і відобразили в регламенті порядок вирішення цих питань.

От нещодавно було затримано ще одного суддю в Дніпропетровську, і суд визначив йому запобіжний захід у вигляді застави. Швидше за все, це було пов’язано якраз із тим, що не було згоди ВРЮ на затримання цього судді і ми це питання не могли ще розглядати, а парламент уже не міг надавати згоду на затримання. Попри те, що законопроект про ВРП, який мав би визначити ці процедури, ще у вересні було внесено главою держави до парламенту як невідкладний, схвалено Радою з питань судової реформи, народні депутати й досі його не розглянули.

Якщо його досі не прийняли, вочевидь, депутати хочуть внести до нього певні зміни?

Це прерогатива парламенту – вдосконалювати закони. Але нерідко буває, коли парламентарі, намагаючись щось удосконалити на свій розсуд, порушують системність документа, його узгодженість з іншими нормативно-правовими актами. Водночас у «Прикінцевих та перехідних положеннях» законопроекту про ВРП передбачено важливі механізми опрацювання матеріалів, які залишились від Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції (ТСК), матеріали щодо суддів-п’ятирічок (закінчився п’ятирічний термін повноважень. – «Главком»), стосовно яких Верховна Рада України не прийняла рішення про обрання. Також пояснюється, яким чином нам закінчити дисциплінарні процедури, розпочаті до 30 вересня. Якщо ці питання вирішувати в якомусь точковому порядку, це може лише нашкодити.  

Цей склад ВРЮ залишиться працювати до кінця свого терміну, навіть коли її буде трансформовано в ВРП. Але ж суть нового органа якраз у тому, що він має формуватись за новими правилами, зокрема, більшість у ньому становитимуть судді, обрані самими ж суддями. Тож чи не логічно було б раду перезавантажити повністю, якщо вже вона отримує нові повноваження? Хтось з нинішнього складу може лишитися працювати і в ВРП, когось буде змінено.

Перехідні положення Конституції передбачають, що члени Вищої ради юстиції зберігають свої повноваження до закінчення терміну, на який були обрані. Зверніть увагу, що законом «Про забезпечення права на справедливий суд» у цьому органі вже було передбачено більшість членів-суддів. Саме таким чином обиралися члени Вищої ради юстиції – хоча й обиралися не лише суддями, а зокрема парламентом, президентом тощо. Тому я не бачу в цьому особливої проблеми. Навпаки – з’їзд суддів ще мав би обрати членів ради, яких не вистачає в її складі, щоб у нас був кворум. Але це можна зробити тільки в тримісячний термін з моменту набрання чинності законом про ВРП – доки немає цього закону, не можна дообрати цих членів. Тож у цьому контексті в мене більше питань до необхідності прийняття закону, ніж до переформатування складу Ради.

Але ходять чутки, що нинішній склад ВРЮ формувався непрозоро, з «договорняками», перебуває під впливом Адміністрації президента, зокрема заступника голови АП – пана Філатова. Чи вам не здається, що це перезавантаження мало б принаймні символічний характер?

Думаю, ці питання до нашого складу пов’язані не з тим, що ми формувалися непрозоро, а з тим, що наша діяльність протягом уже більше року показала, що на неї не можуть впливати. І ті, хто хоче формувати новий склад ради, якраз хочуть це зробити таким чином, аби мати свої квоти.

Передбачається, що ВРЮ прийматиме рішення про призначення суддів і вноситиме такі подання президентові на підставі конкурсу, який проводитиме Вища кваліфікаційна комісія суддів. Чи можете ви не погоджуватись з її рішенням?

Щодо призначення судді є дві підстави, за якими ми можемо не погодитись із рішенням комісії: якщо відбулося порушення процедури призначення судді і якщо ми вбачаємо обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності чи професійної етики або інші обставини, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової системи. Ця норма дає нам певний карт-бланш, але й зобов’язує конкретно мотивувати своє рішення. До речі, до цього часу ми відмовляли у призначенні суддів не так багато разів, але це було, коли бачили порушення процедури. Наприклад, коли кандидат на момент звернення до кваліфікаційної комісії не мав відповідного трирічного стажу роботи. Або була ситуація, коли кандидат використовував плагіат у рефераті – і хоч цей реферат вже не був обов’язковим, сам факт використання чужої праці ставив під сумнів його доброчесність і моральні якості як майбутнього законника. Ми не рекомендували призначення такої людини, хоча суди потім не погодились із нашою позицією і скасували наше рішення з тих самих формальних підстав, що реферат не є обов’язковим.

«Ми констатували порушення присяги у діях близько 340 суддів»

Однією з ідей судової реформи було те, щоб численні суди не дублювали один одного і не виносили протилежних рішень. Тож вищі спеціалізовані суди скасовуються, втім, кардинально оновлюється Верховний Суд.  Які є підстави сподіватись, що новий ВСУ буде кращим за колишній?

Побачимо, але в нього однозначно є шанс стати кращим – реформа дає такі можливості. Перш за все це піде на користь єдності судової практики. Наприклад, до 2014 року були випадки, коли, зокрема, спори з антимонопольного законодавства розглядали й адміністративні, й господарські суди – і з кожним з них погоджувався Верховний Суд.

Чи вважаєте ви нормальною ситуацію, коли Верховний Суд оскаржує судову реформу в Конституційному Суді?

По-перше, я вважаю нормальним для демократичного суспільства, коли певні особи чи органи мають механізми захисту від, умовно кажучи, свавілля. Відповідну процедуру передбачено законом, і її може використовувати, в тому числі, Верховний Суд. Що ж до оцінки цього процесу, в мене є власна думка, але я її залишу при собі.

Дайте власну оцінку – наскільки після 2014 року судова система очистилася від суддів-корупціонерів? Люстрація відбулася?

Очищення судової влади і оновлення судового корпусу триває. На мою думку, цифри тут менш важливі. Оцінки, які Вища рада юстиції дала діям певних суддів під час прийняття ними судового рішення, призвели до зміни ставлення представників судової системи до сприйняття своєї відповідальності за свій вердикт. Мені здається, що це головне досягнення ВРЮ за цей період.

Чи багато суддів, за вашими спостереженнями, звільнилися саме через те, що не захотіли світити свої статки і майно в деклараціях?

Певні висновки можна зробити, оцінивши перші результати кваліфікаційного оцінювання. Наприклад, з 17 лютого по 4 липня 2016 року Вища кваліфікаційна комісія суддів здійснила процедуру первинного оцінювання 381 судді. Першою групою суддів, які проходили оцінювання, стали судді – претенденти на обрання безстроково. Одразу після цього комісія розпочала оцінювання суддів апеляційних судів міста Києва та Київської області. Приблизно 20% суддів подали у відставку до початку процедури оцінювання або не з’явилися на оцінювання. Судді звільняються з різних мотивів: не змогли пояснити джерела своїх статків, деякі не витримують шаленої, часом несправедливої і огульної критики суддів у суспільстві, решта втомилися працювати і готові піти у відставку, щойно дістали таке право за законом.

Звісно, під час оцінювання було виявлено й окремі кричущі факти, коли суддя не міг відповісти на запитання, наприклад, звідки в нього корпоративні права на якийсь завод чи земельні ділянки. Понад те, коли зараз на посади суддів Верховного Суду почнуть претендувати науковці та адвокати, які повинні будуть підтвердити легальність походження майна і доходів хоча б за останніх десять років, думаю, якраз до суддів буде менше питань. Бо вони вже більше десяти років подають декларації. Мені здається, що на цю тему є багато спекуляцій, що негативно позначається на судовій владі, а через огульну критику із системи йдуть найкращі, найдосвідченіші судді.

Про тих, хто йде, зрозуміло. Скільки суддів цей склад ВРЮ подав на звільнення саме за порушення присяги?

Ми констатували порушення присяги у діях близько 340 суддів. З них десь 290 – це судді з Криму, Донеччини, Луганщини, які, перебуваючи у статусі судді України, почали співпрацювати із так званими судовими органами на непідконтрольних українському уряду територіях. Ми розглянули всі висновки (41 щодо 46 суддів) Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції і внесли подання щодо звільнення 29 суддів з посад, стосовно 8 суддів – передали матеріали до Вищої кваліфікаційної комісії суддів для накладення іншого дисциплінарного стягнення. Як відомо, ТСК більшість матеріалів (щодо більше 300 суддів) не встигла розглянути і передала їх нам лише у квітні цього року. Частину з них ми вже розглянули, і наразі відкрито понад 40 дисциплінарних справ. Розгляд декількох справ завершено. Саме за цими матеріалами було прийнято рішення щодо звільнення з посади судді Печерського райсуду Києва Царевич, судді Шевченківського райсуду Києва Волокітіної. Ми внесли подання про звільнення за порушення присяги судді щодо трьох суддів вищих судів.

Чи не замало, якщо враховувати суспільний запит після Майдану на очищення суддівської системи?

Я намагаюсь з гасел перейти на конкретику. Наприклад, коли кажуть, що всі журналісти – негідники, тому що працюють за гроші, чи це справедливо щодо професії, вас особисто? Коли ми говоримо взагалі і ні про когось конкретно, то створюємо уявлення негативної ситуації, але це лише уявлення. Завдання ВРЮ – дати оцінку діям кожного судді, щодо якого надійшла скарга. Трохи більше, ніж за рік роботи нового складу ВРЮ було внесено подання щодо звільнення понад 1730 суддів з посад за загальними обставинами (у відставку, за власним бажанням, за станом здоров’я тощо). І думаю, що серед них є й ті, які не захотіли показувати своє майно або які розуміють, що краще піти з посади, доки їхніх помилок не видно. І це теж спосіб очищення судової влади. Але сказати, що всі такі, я не можу. Наприклад, частина суддів просто не хоче працювати в умовах, коли суди не охороняються і будь-яка особа може зайти на судове засідання і його зірвати.

До речі, хто і як має реагувати на такі випадки? ВРЮ?

Належної охорони потребує вся система правосуддя. За даними Державної судової адміністрації (ДСАУ), 53% апеляційних та місцевих судів не охороняються взагалі, 27% охороняються тільки вдень, деякі – лише вночі. Цілодобовою охороною підрозділами Національної поліції забезпечується лише 19% від загальної кількості – 154 приміщення. До обов’язку ВРП, відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів», належить затвердження положення про Службу судової охорони, яка має забезпечувати безпеку судового процесу. Разом із ДСАУ ми плануємо, що з нового року буде запроваджено таку власну судову охорону, яка фінансуватимуться з держбюджету, буде належним чином організована і не підпорядковуватиметься ані Нацполіції, ані Нацгвардії.

Ще однією важливою і новою функцією ВРП стане забезпечення незалежності як суддів, так і судів узагалі – певний порядок дій ради в цій сфері передбачено проектом закону «Про Вищу раду правосуддя». На жаль, досі судді не мали належного захисту своєї незалежності. Правоохоронні органи не завжди своєчасно та належним чином реагують на повідомлення суддів про вплив на суд, часто-густо не реєструють повідомлення про вплив у реєстрі кримінальних правопорушень, не надають їм відповідної оцінки і не здійснюють ретельної перевірки повідомлень та викладених у них фактів. Безкарність осіб, які здійснюють вплив на суд, так само підриває довіру до судової влади, частиною якої найближчим часом може стати і прокуратура, та довіру до держави, яка неспроможна убезпечити професійну діяльність суддів від стороннього втручання.

Тож на засіданні ВРЮ 20 жовтня ми внесли зміни до регламенту, передбачивши порядок розгляду заяв суддів щодо впливу на них, керуючись Конституцією України як законом прямої дії, і будемо реагувати на випадки тиску на суд. Вплив на судову систему можливий не лише криками на вулиці чи через телефонний дзвінок, а якраз через ухвалення законів, які нівелюватимуть певні механізми незалежності судової системи. Тому важливо, що законопроект про ВРП пропонує надати нам чи не найважливіше повноваження – давати обов’язкові висновки щодо законопроектів, які стосуються судової системи. Я свого часу пропонував це включити до Конституції.

Є інше побоювання: якщо судді самі формуватимуть суддівський корпус, самі даватимуть згоду на арешт колег, то це зробить систему ще більш закритою і клановою.

Є певні запобіжники щодо цього, зокрема в плані формування ВРП, у ній же будуть не лише судді, а й представники інших гілок влади.

Але більшість планується віддати саме суддям.

На мою думку, законодавство містить низку запобіжників цьому. Склад ВРП формуватимуть представники різних юридичних професій, інших гілок влади. Вони зможуть контролювати цей орган зсередини і у випадку узурпації влади інформувати про це суспільство. Ті, хто обрав своїх представників ради, також можуть дати їм оцінку на предмет порушення присяги і відкликати з посад. Крім того, ВРЮ зараз веде свою діяльність безпрецедентно прозоро. І шанс створити незалежний суд, який би був позбавлений впливу, у нас з’являється.

Ви думаєте, влада не знайде можливостей маніпулювати рішеннями з’їздів адвокатів, конференцій прокурорів, які нібито незалежно задіяні в процесі?

Це залежатиме від самих суддів, від того, чи відмовляться вони самі від свого незалежного статусу. Якщо судді готові до незалежності, то є реальний механізм, який цю незалежність – не від суспільства, а в плані прийняття рішень – дає змогу відстояти.

«Для прокуратури є тільки один запобіжний захід – утримання під вартою»

Якщо послухати багатьох можновладців, і вас у тому числі, всі скаржаться, що багато обов’язків, але не вистачає повноважень. Це такий період притирання? Коли він завершиться?

Одразу створити ідеальний механізм неможливо. Перехідний період буде, його не минути. Ті самі процеси переживає поліція: є і сплеск злочинності, і звільнення професіоналів, і втрата якості оперативної роботи. Адже це все складається не за один день.

А в судах зараз немає кадрового дефіциту?

На сьогодні в Україні не функціонує вже вісім судів, бо у них немає жодного судді, який мав би право здійснювати правосуддя. Близько тисячі суддів втратили повноваження, оскільки у них закінчився п’ятирічний термін перебування на посаді, а безстроково їх призначено не було. Ще раз нагадаю, що ВРЮ внесла подання щодо звільнення з різних підстав понад 2070 суддів. Одночасно заповнити цю кількість вакансій швидко буде дуже важко, бо існують певні процедури, передбачені законом, тривалість яких – близько півтора року. Кандидат на посаду судді першої інстанції повинен скласти іспити, пройти перевірку майнового стану, доброчесності, пройти навчання у Національній школі суддів і так далі.

Крім того, працюють і механізми перевірки суддів. Проводиться первинне кваліфікаційне оцінювання, яке повинен пройти кожен суддя: потрібно скласти іспит, підготувати рішення, підтвердити майнові статки. Це одноразова процедура, але без її проходження суддя не зможе пройти конкурс на посаду. Саме через ці механізми судову систему буде оновлено належним чином і без дискримінаційної складової. Тож у найближчих два роки судова система працюватиме із значним навантаженням. Я вже передбачаю, що суддів критикуватимуть за порушення строків розгляду справ. Хоча за цей період треба спитати якраз тих, хто кричав, що слід звільнити всіх суддів.

За новими правилами у суддів будуть зарплати більше, ніж у президента. Мабуть, це заохотить майбутніх кандидатів на цю професію.

Давайте діждемось, коли ці зарплати будуть. Я вже пережив десь три періоди, коли з суддями таким чином загравали, аби просто зберегти кваліфіковані кадри. В 2005-му та 2010 роках обіцяли поетапне підвищення окладів, але цього не відбулося.

Ідею впровадження суду присяжних остаточно поховано?

З судами присяжних досить складне питання. Коли ми дивимось американські фільми і уявляємо собі певні образи – це одне. А коли в наших реаліях навіть суддю можна елементарно залякати, то уявіть, наскільки простіше залякати особу, яка прийматиме рішення у суді присяжних.

В інших країнах присяжних дуже обмежують у спілкуванні з оточуючим світом на період розгляду справи.

Щоб це запрацювало, треба дуже багато механізмів. Зокрема, щоб суспільство саме було готове до цього кроку. Бо сьогодні критикують суддю, який, на чиюсь думку, прийняв неправильне рішення, а завтра звичайні присяжні можуть випустити якогось бандита на свободу. Але для судді це – професійне питання і відповідальність, а присяжний завтра повернеться до свого звичного життя.

Тобто справа в тому, що суддя відповідатиме за рішення, а присяжні – ні?

Суддя не має відповідати за неправильне рішення, але має відповідати за дії, зроблені не відповідно до закону. В нас же часто суддів критикують за те, що вони вчинили за законом, наприклад, не обрали такий запобіжний захід, який вимагала прокуратура, для якої є тільки один захід – утримання під вартою. Але ж якщо в законі передбачено й інші запобіжні заходи, то вони ж навіщось там містяться.

Генпрокуратура часто звинувачує суди, що вони відпускають злочинців, деякі потім тікають з-під домашнього арешту.

Якщо є звинувачення у конкретній справі, то ми маємо інформувати, чому саме таке рішення було прийнято. Люди мають зрозуміти: якщо санкція статті передбачає максимум один рік позбавлення волі, то суддя не може дати десять років. Так само при обранні запобіжних заходів. Не слід забувати й про те, що якщо серед суддів є не найкращі професіонали, так і серед прокурорів такі є. Якщо прокуратура не зібрала достатніх доказів, то не суддя винен, що хтось не потрапив на лаву підсудних. Думаю, після проходження певного перезавантаження судового корпусу кількість голослівних звинувачень на адресу суддів зменшиться.

Якщо у Генпрокуратури імідж приблизно такий самий, як у судів, то є обласканий усіма новий орган – НАБУ. Від нього суди вже чули претензії?

Будь-який орган зацікавлений у тому, щоб його діяльність була найбільш ефективною і результативною. Мені здається, коли НАБУ пропрацює років десять, його працівникам буде простіше, оскільки в них уже будуть певні напрацювання. Коли ми під час розгляду дисциплінарних справ щодо суддів, які виносили рішення стосовно активістів Майдану, виявили проблеми у діяльності слідчих суддів, то в першу чергу разом з НАБУ організували спільний навчальний семінар. Треба сісти всім за один стіл і не через ЗМІ звинувачувати один одного, а шукати, як краще організувати роботу.

«ГПУ досі не направила нам жодних документів щодо Гречківського»

Давайте пройдемось по конкретних суддях. Чому так довго виносилось рішення щодо звільнення скандальної Царевич?

Нерозглянуті матеріали щодо Царевич ТСК передала нам у квітні цього року, а у вересні її вже було звільнено. Говорили ж про це два роки. Чому громадська комісія так довго подавала матеріали, чому не розглянула цю резонансну справу в першу чергу – це питання не до мене, а до членів ТСК.

Чи ви знаєте, де зараз перебуває Родіон Кірєєв?

Чесно, не знаю. На жаль, у нас немає оперативних служб, які б надавали цю інформацію. За необхідності отримання таких даних ми звертаємось до СБУ, якщо нас цікавлять фінансові питання перевірки суддів, можемо звернутись до НАБУ.

Якщо Кірєєва було звільнено за його «творчі рішення» у процесі Тимошенко, то чому не було вжито жодних заходів щодо суддів, які залишали ці рішення чинними в апеляції та касації?

Кірєєва було притягнуто до відповідальності через те, що ЄСПЛ виявив, що взяття Тимошенко під варту відбувалося з порушенням. А не через безпосередню відповідальність, бо з 2011 року всі строки притягнення до дисциплінарної відповідальності спливли. Крім того, 4 серпня ВРЮ відмовила у відкритті дисциплінарної справи за нерозглянутими ТСК заявами щодо суддів апеляції та касаційної інстанції, що переглядали відповідний вирок Печерського райсуду. Дослідивши матеріали перевірки, ВРЮ дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи слід відмовити, оскільки порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, констатовані ЄСПЛ у рішенні 30 квітня 2013 року, стосуються обрання Тимошенко запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а не змісту вироку Печерського суду від 11 жовтня 2011 року та судових рішень, ухвалених судами апеляційної та касаційної інстанцій за результатами його перегляду. Згадка у рішенні ЄСПЛ про наявність ухвал Апеляційного суду міста Києва та Вищого спеціалізованого суду не надає жодних оцінок вказаним ухвалам, як і оцінок діям суддів при їх постановленні. Тобто в рішенні ЄСПЛ не було встановленого умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків з боку вказаних вами суддів.

Лунали думки, що сумнозвісного суддю Чауса можна було звільнити за порушення присяги до того, як він утік, з огляду на його поведінку на процесі над Корбаном. Чи розглядала ВРЮ таку можливість?

Щодо Чауса ми розглядали висновок ТСК, який стосувався рішення в одній адміністративній справі стосовно учасника Автомайдану. Все решта стосувалося галасу в засіданні, а не конкретних справ, які могли бути розглянуті ВРЮ. Ми ж не можемо розглядати всі крики і звинувачення: до нас має надійти скарга в певній формі, яка має бути належним чином відпрацьована і розглянута. Ні щодо справи Корбана, ні щодо поведінки Чауса в інших судових засіданнях до нас ніхто не звертався.

Хоча комісія ВРЮ здійснила перевірку в суді, оскільки під час розгляду справи судді Чауса було виявлено існування двох протоколів судового засідання щодо притягнення до адміністративної відповідальності заявника, один з яких (без підпису судді) було долучено до матеріалів справи ТСК з перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Існує і дві постанови суду про звільнення заявника від відповідальності з різними датами ухвалення. Члени Вищої ради юстиції виїжджали до суду для з’ясування цих обставин. Втім, не вдалося встановити, що ці порушення – наслідок дії судді, тому було направлено відповідне звернення до правоохоронних органів. Але що стосується долі судді Чауса, то більшість членів Ради підтримала рішення про відмову у внесенні подання щодо звільнення за порушення присяги. Водночас рішення не було прийнято одностайно – думки членів ВРЮ розділились, дії судді дістали публічну і досить критичну оцінку частини складу ради в окремій думці. Її викладено на сайті ВРЮ.

Свого часу щодо судді Вищого господарського суду Ємельянова ВРЮ визнала факт порушення присяги, але його не звільнили, тому що минув трирічний термін притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Зараз Генпрокуратура оголосила Ємельянову та його колезі Татькову про підозру в незаконному впливі на роботу суддів. Якими будуть ваші дії?

Рішення про внесення подання про звільнення Татькова з посади судді ВГСУ було прийнято ВРЮ ще 24 грудня 2015 року за результатом розгляду звернення Міністерства юстиції про порушення вимог щодо несумісності, визначених законом України «Про очищення влади». Парламент реалізував це подання 29 вересня цього року, майже через рік.

Щодо судді Ємельянова ВРЮ визнала дисциплінарні порушення. Йшлося про одну ухвалу, якою було відмовлено стороні в поновленні строку на касаційне оскарження. Ми дійшли висновку, що в цій ситуації немає підстав саме для звільнення, тобто найсуворішого покарання за цей вчинок. Він підлягав притягненню до дисциплінарної відповідальності, але оскільки строк для цього сплив (до речі, він стоновить рік, а не три як для порушення присяги), ми констатували факт порушення і відмовили в притягненні до відповідальності. Слід зазначити, що дисциплінарні і кримінальні провадження стосовно судді – це окремі і не пов’язані між собою процедури.

У Раді є ініціативи підвищити терміни притягнення суддів до відповідальності. Не бажаєте їх підтримати?

Раніше для притягнення судді до відповідальності за порушення присяги (якого вже за Конституцією немає) строку давності не існувало. Саме за це Європейський суд з прав людини критикував Україну у справі «Волков проти України» і через це законом «Про забезпечення права на справедливий суд» 2015 року було передбачено трирічний строк притягнення судді до відповідальності. При цьому, з огляду на певний перехідний період набуття законом чинності, в законодавстві залишався строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в один рік. Закон містив певний порядок розгляду скарг на дії суддів, що надійшли до набуття ним чинності. ВАСУ трактував закон по-своєму і скасовував наші рішення, в яких ми обґрунтовували застосування трирічного строку притягнення до відповідальності за порушення присяги. Нашу позицію підтримав Верховний Суд і зараз судова практика досить усталена – у дисциплінарних справах застосовується трирічний строк давності. Ця проблема різного трактування строків, думаю, зникне разом із завершенням нерозглянутих справ ТСК.

ВРЮ відмовилась усувати свого члена Гречківського, якого звинувачують у хабарництві і пов’язують з тим самим Ємельяновим. Ви досі вважаєте докази його провини, що має ГПУ, слабкими? Чи ви свого часу не звернули увагу на занадто великі доходи його сім’ї в декларації?

А хіба великі доходи є злочином? Я думаю, що в цій ситуації громадськості варто було б слідкувати за якістю дій правоохоронних органів. Якщо є серйозні підозри у скоєнні злочину суддею чи адвокатом, чи членом ВРЮ, чому такі розслідування не доводяться до кінця, а то й взагалі не проводяться вчасно?

ВРЮ одразу ж розглянула звернення генпрокурора щодо прийняття рішення про внесення до органа, який призначив Гречківського, подання щодо припинення його повноважень як члена ВРЮ. Під час обговорення представник ГПУ погодилася, що законодавство не містить механізму усунення члена ВРЮ на період розслідування. Відповідно до статті 18 закону України «Про Вищу раду юстиції», рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції у випадку порушення присяги членом ВРЮ приймається не радою, а саме органом, що призначив члена Вищої ради юстиції, тобто з’їздом адвокатів України. ВРЮ може своїм рішенням внести до органа, що його призначив, подання стосовно припинення повноважень відповідного члена Ради, але лише встановивши порушення присяги у його діях. З дня внесення подання такий член Вищої ради юстиції відсторонюється від посади, а його повноваження зупиняються до прийняття рішення відповідним органом.

Саме для цього Вища рада юстиції ухвалила провести перевірку фактів, викладених у листі генерального прокурора, та звернулася до Генпрокуратури з проханням надати докази, що свідчать про порушення Гречківським присяги члена Вищої ради юстиції. Через відсутність у законі механізму відсторонення Павло Гречківський прийняв рішення не брати участі у засіданнях ВРЮ та пішов у відпустку, аби не ставити під сумнів рішення Ради. Проте ГПУ досі не направила нам жодних документів.

Павло Вуєць, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»