N 44 (1290). Анонс публікацій

Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» N 44 (1290). 29 жовтня - 4 листопада 2016 року.

<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->

Судова влада

 У 2017-му територіальним управлінням Державної судової адміністрації додасться роботи: вони опікуватимуться фінансовим забезпеченням не тільки місцевих загальних, а й адміністративних та господарських установ. Як ТУ ДСАУ вдається розв’язувати проблеми та, незважаючи на нестачу коштів, необхідних для якісного та ефективного функціонування судової системи, займатися реалізацією прогресивних проектів? Цими секретами з нашим виданням поділився начальник ТУ ДСАУ в Одеській області Володимир Куценко.

Вища рада юстиції вирішила не чекати прийняття закону «Про Вищу раду правосуддя» й самостійно врегулювала питання поточної діяльності, підправивши свій регламент під нові повноваження. Утім, намагання таким чином усунути законодавчу прогалину не можна назвати розв’язанням проблеми. Адже зазначена самодіяльність не узгоджується ні з Конституцією, ні з практикою Європейського суду з прав людини. Більше про це у статті "Запаморочення від повноважень".

За дві вакансії у Вищій кваліфікаційній комісії суддів змагалися майже 20 осіб. Здебільшого вони обгрунтовували своє бажання працювати в органі наміром відновити довіру до Феміди та втілити в життя новели судової реформи. Дехто навіть давав поради, як у самій ВККС уникнути корпоративності володарів мантій. До речі, жоден суддя у відставці участі в конкурсі не брав. Хоча й мав на це право. Деталі у матеріалі "Приваблені ВККС".

Вища кваліфікаційна комісія суддів визначила, що тільки 9 організацій із 41 мають право взяти участь у зборах для формування Громадської ради доброчесності. Фактично вже відомий і склад органу. Деякі громадські організації, які обиратимуть членів ради, вже навіть розробили проекти положень щодо її діяльності. Однак експерти виявили в документах згадку про повноваження ГРД, не передбачені законом, та сподіваються, що цей орган не отримає статус карального. Про це читайте у статті  "Обмежені доброчесністю".

Одним із негативних трендів останніх років стали погрози та нецензурна лайка, що лунають у бік суддів та працівників апарату в різних регіонах України. Причому не лише від так званих активістів, а й від політиків. Про найзухваліші прояви неповаги до вітчизняної Феміди йдеться в третій частині узагальнення, проведеного Одеським апеляційним господарським судом, яке «ЗіБ» пропонує вашій увазі (попередні частини див. у №№42 та 43 «ЗіБ»). Докладніше — "Тиск на рівні зневаги".

Майже 300 суддів можуть розраховувати на несподіваний подарунок від авторів реформи — із цього місяця вони повинні отримувати значно більші зарплати. Щоправда — лише до початку нового року. Або до того часу, як законодавець виправить свій недогляд. Більше про це у статті "Зарплатний стрибок".

В остаточній редакції проекту державного бюджету на 2017 рік судова система не дорахувалася чверті грошей, обіцяних

Міністерством фінансів. Спільне звернення із цього приводу до Верховної Ради та Уряду поки що не допомогло. До наступного тижня Кабмін має доопрацювати документ та повернути його на друге читання. Що може в ньому змінитися? Докладніше про це у статті "Вимагати більшого".

Юридичний ринок

Проблема подолання наслідків фінансової кризи в Україні потребує уваги не тільки банківського та корпоративного секторів, а і юридичної спільноти. Тим більше в умовах реформ, які тривають уже не перший рік, і невідомо скільки ще продовжуватимуться. Тим часом для адвокатів настає час спробувати себе в нових практиках. Детальніше про це у матеріалі "Клієнтів непочатий край".

Бізнес

У травні цього року група народних депутатів у парламенті зареєструвала проект закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (№4666). Одним з його співавторів виступила партнер ЮФ Aequo, голова комітету Асоціації правників України з корпоративного права та фондового ринку Анна БАБИЧ. «ЗіБ» вирішив розпитати у фахівця про основні новели документа та про очікувані результати від його прийняття.

Усуваючи деякі прогалини в процедурі реєстрації прав на нерухоме майно, законодавець убезпечив власників тільки від технічних помилок ведення реєстраційних справ. Водночас, на думку правників, це не допоможе в разі цілеспрямованих посягань на чуже майно. Докладніше про це у статті "Довели до абсурду".

Держава

Повноцінний запуск електронного декларування доходів чиновників в Україні ніяк не може набрати обертів. Сам процес супроводжується постійними скандалами, і навіть співробітники однієї зі структур, для яких ця система створювалася, — Національного антикорупційного бюро — відмовилися заповнювати декларації. Чому довкола системи е-декларування вже зламано стільки списів та чи можливо її «обійти»? Про це та інше «ЗіБ» запитав у керуючого партнера юридичної фірми Pravovest Гліба СЕГИДИ.

Судова практика

Протягом останніх років у судовій практиці почастішали спори щодо витребування майна з чужого незаконного володіння. Зокрема, у покупців, який є добросовісними набувачами. Згідно з позицією Верховного Суду останні можуть добиватися компенсації від продавця за вилучене майно. Втім, донедавна така практика не була поширеною, тож питання застосування відповідних положень ст.661 Цивільного кодексу в таких спорах є цікавим та неоднозначним. Детальніше про це у статті "Хто знав, той і винен" Романа Крупника, судді Господарського суду Львівської області.