"Здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів буде розпочато лише після прийняття Закону України «Про Вищу раду правосуддя»

Видання: «Судовий вісник»

Номер видання: 10(126)
Автор: Христина ПОШЕЛЮЖНА

Історія має здатність повторюватись. Судова система та юридичний ринок ще, мабуть, не забули як постреволюційним законодавством роботу ключових органів судової системи було заблоковано (Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС) не працювала дев’ять місяців, Вища рада юстиція — понад рік). Черговій етап судової реформи поставив під сумнів безперервність процесу дисциплінарної відповідальності суддів.

Нагадаємо, що за час вимушеного «простою» у ВККС накопились тисячі дисциплінарних справ. Тодішнє законодавство обмежувало строк притягнення до відповідальності суддів одним роком. Наразі не говоритимемо, скільки суддів залишились непокараними за свої дисциплінарні проступки. Тоді Комісія намагалася вийти із ситуації шляхом зазначення у самому рішенні: мовляв, факти, які свідчать про порушення дисципліни, встановлені, однак із закінченням строку притягнення до дисциплінарної відповідальності Комісія справу припинає. Деякі судді через адміністративний суд намагалися добитись скасування саме такого формулювання. Варто зазначити, що декому це вдалося. Однак годі про історію.

Закон у проекті

Відповідно до нової Конституції України, в нашій державі діє Вища рада правосуддя (ВРП). Відповідно до Перехідних положень, до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює Вища рада юстиції (ВРЮ). Вища рада правосуддя утворюється шляхом реорганізації Вищої ради юстиції.

Нова редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів» позбавила дисциплінарних функцій ВККС (раніше вона розглядала скарги на суддів першої та апеляційної інстанцій). Тепер дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону (стаття 108 Закону).

Однак Закон «Про Вищу раду правосуддя» наразі лежить на полицях у парламенті зі статусом «проект»… Президентський проект № 5180 був зареєстрований у парламенті 23 вересня 2016 року (фактично за тиждень до того, як нове законодавство про судоустрій і статус суддів набуде чинності).

Так, проект Закону про ВРП у числі повноважень зазначає утворення органів для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів. Для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів Вища рада правосуддя утворює дисциплінарні палати з числа членів Вищої ради правосуддя. Кількість дисциплінарних палат та кількісний склад кожної палати визначаються рішенням Вищої ради правосуддя з урахуванням вимог цього Закону (до складу кожної палати має входити щонайменше четверо членів ВРП).

Проект передбачає, що рішення Дисциплінарної палати ВРП може бути оскаржено до Вищої ради правосуддя. Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Верховного Суду протягом 30 днів з дня його ухвалення.

Деталі дисциплінарного провадження щодо судді розкриває глава 4 законопроекту. Цікаво, що відповідно до проекту, дисциплінарну справу щодо судді не може бути відкрито, якщо, зокрема, очевидною метою подання скарги є спонукання судді до ухвалення певного судового рішення. Крім того, зазначається, що розгляд дисциплінарних справ здійснюється за участю судді та скаржника (вони можуть брати участь у розгляді справи самостійно та/або через свого представника). У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні дисциплінарної палати суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи. Повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи за його відсутності. Цікаво, що палата може визнати явку судді для участі у засіданні обов’язковою.Неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

Однак не зосереджуватимемося на тексті проекту, який ще не прийнятий.

Надія на парламент

«Як Вища рада юстиції готується до розгляду дисциплінарних справ? Коли цей процес стартує?», — цікавимось у голови Вищої ради юстиції Ігоря Бенедисюка. «Наразі здійснюються заходи, пов’язані з підготовкою до реорганізації Вищої ради юстиції та утворенням Вищої ради правосуддя, — відповідає він. — Підготовка до розгляду дисциплінарних справ є першочерговим завданням, адже відтепер ВРП розглядатиме дисциплінарні провадження стосовно суддів усіх судових інстанцій».

Пан Бенедисюк підкреслив, що протягом останніх кількох місяців у Вищій раді юстиції із залученням міжнародних експертів ведеться робота над регламентом Вищої ради правосуддя, зокрема, значна увага приділяється деталізації дисциплінарних процедур щодо суддів. «Актуальним є питання пошуку додаткових ресурсів, необхідних для належного здійснення дисциплінарних функцій. Сьогодні є потреба у нових висококваліфікованих кадрах, зокрема на посади інспекторів Вищої ради правосуддя, у додатковому приміщенні для залів засідань дисциплінарних палат та розміщення інспекторів ВРП», — коментує керівник Ради. Також він додав, що є потреба у технічному обладнанні для забезпечення фіксації засідань дисциплінарних палат, укомплектування нових робочих місць, впровадження електронного документообігу тощо.

За його словами, ВРЮ докладає всіх необхідних зусиль, щоб мінімізувати перерву в розгляді дисциплінарних проваджень. «Проте треба відзначити наявність факторів, які не залежать від Вищої ради юстиції та безпосередньо впливають на можливість початку роботи Вищої ради правосуддя. Йдеться, зокрема, про прийняття Закону України «Про Вищу раду правосуддя», який до цього часу не розглянуто парламентом», — підкреслює пан Бенедисюк.

«Без прийнятого Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Рада зможе приступити до розгляду дисциплінарних справ суддів першої та апеляційної інстанцій?», — продовжуємо цікавитись. «Щоб Вища рада правосуддя могла приступити до виконання своїх конституційних повноважень, необхідним є встановлений механізм їх реалізації. Саме у Законі України «Про Вищу раду правосуддя» мають бути виписані відповідні процедури», — відповідає голова ВРЮ.

Ігор Михайлович сподівається, що Верховна Рада України найближчим часом прийме цей Закон. Разом із тим у Раді готуються до різних варіантів розвитку подій: «Якщо тривалий час Закон України «Про Вищу раду правосуддя» не прийматиметься, ми будемо вирішувати це питання шляхом прийняття тимчасового регламенту Ради, та розпочнемо роботу на підставі повноважень Вищої ради правосуддя, закріплених на рівні Конституції».

«Однак здійснення дисциплінарних проваджень буде розпочато лише після прийняття Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки це пов’язано з необхідністю створення дисциплінарних органів, порядок створення і діяльності яких згідно з Конституцією України має бути передбачений вказаним законом», — звертає увагу коментатор.

Пан Бенедисюк зауважив, що до ВРЮ вже надходять скарги на дії суддів місцевих та апеляційних судів, у тому числі Вища кваліфікаційна комісія суддів України передає нам скарги, що надходять на її адресу після 30 вересня 2016 року.

Ми дізналися, про які саме цифри йдеться. Так, секретар дисциплінарної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Михайло Макарчук прокоментував, що після 29 вересня 2016 року до Комісії надійшло 270 заяв (скарг) щодо дисциплінарної відповідальності суддів.

Михайло Андрійович підкреслив, що до Вищої ради юстиції буде передано 12 422 заяви (скарги), які не розглянуті ВККС. Натомість 73 дисциплінарних справи залишаються у провадженні Комісії.

«У провадженні ВККС з грудня 2014 року по вересень 2016 року перебувало 26 948 заяв (скарг) щодо дисциплінарної відповідальності суддів місцевих та апеляційних судів. 4 792 заяви були визнані неприйнятними і повернуті без розгляду, а 9 661 заяву (скаргу) Комісією розглянуто по суті, — згадує МихайлоМакарчук. — За результатами розгляду дисциплінарних справ Комісією застосовано дисциплінарні стягнення щодо 411 суддів. У зв’язку із закінченням строку, протягом якого на суддю можна було накласти дисциплінарне стягнення, ВККС було відмовлено у відкритті дисциплінарної справи у 186 провадженнях, з цих же підстав було припинено 105 дисциплінарних справ».

Варто зазначити, що у Вищій раді юстиції свідомі того, наскільки вимушена пауза може нашкодити всій судовій системі. «Звісно, зволікання з прийняттям Закону «Про Вищу раду правосуддя» та вимушена перерва в роботі Ради матиме негативний вплив на судову систему України», — прокоментував Ігор Бенедисюк.— І йдеться не лише про здійснення дисциплінарного провадження. Адже деталізації потребує також процедура прийняття рішень про призначення суддів на посади, розгляду справ щодо несумісності, надання згоди на затримання судді чи утримання його під вартою, тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя та інших рішень на виконання нових повноважень Вищої ради правосуддя. У прикінцевих та перехідних положеннях профільного Закону «Про Вищу раду правосуддя» мають бути деталізовані ті питання перехідного періоду, які не були вирішені в Законі «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та у новому Законі «Про судоустрій і статус суддів».

Отже, питання «розблокування» дисциплінарного процесу (як і інших процесів у судовій системі) — в руках Верховної Ради України. Сподіваємось, парламент засвоїв свої ж уроки дворічної давнини.