Чого очікувати вітчизняній Феміді наступного року, якщо урядовці та нардепи не прислухаються до її голосу?

В остаточній редакції проекту державного бюджету на 2017 рік судова система не дорахувалася чверті грошей, обіцяних Міністерством фінансів. Спільне звернення із цього приводу до Верховної Ради та Уряду поки що не допомогло. До наступного тижня Кабмін має доопрацювати документ та повернути його на друге читання. Що може в ньому змінитися?

<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->

Хто нардепам цінніший?

Як відомо, нардепи схвалили в першому читанні проект закону «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (№5000). Не без зауважень: одночасно Верхова Рада прийняла висновки та пропозиції до цього документа, які має врахувати Уряд під час його доопрацювання. Серед іншого нардепи потурбувалися про себе, своїх помічників та деякі бюджетні програми.

Наприклад, є пропозиція збільшити утримання законотворців на 114 млн (з 511,4 млн грн.). Крім того, додаткові 15,2 млн грн. нардепи попросили на забезпечення діяльності ВР і 10,3 млн — на власний піар. До речі, з 1.01.2017 посадовий оклад рядового

нардепа мали намір встановити на рівні 25 мінімальних зарплат (40 тис. грн.), а Голови ВР — 30 (48 тис. грн., враховуючи, що «мінімалка» має зрости з 1.12.2016 до 1600 грн.). Та через суспільний резонанс останній пообіцяв переконати нардепів відмовитися від чергового підвищення статків

Майже 640 млн грн. можуть додати Генеральній прокуратурі, якій у проекті виділено понад 4,5 млрд грн. Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі не вистачає, на думку нардепів, ще 14 млн грн. до наявних 105 млн. І тут Уряд навряд чи пручатиметься, адже протистояти боротьбі з корупцією — собі дорожче.

Окремо наведений перелік з 20 пунктів, щодо яких парламент просить «вивчити можливість збільшити фінансування»: від утримання Президента і субвенцій на проведення місцевих виборів до капремонту окремих будівель та розвитку скаутського руху. Ці побажання, швидше за все, орієнтуватимуть урядовців щодо «ціни» остаточного схвалення бюджету, якщо бракуватиме голосів тих коаліціонерів, чиї запити вже задоволені в документі.

Судова система в постанові ВР згадується лише в частині редакційних правок назв програм та класифікації видатків. Тобто за неї в нардепів душа не болить: якось виживе, не вперше. Хоча таке ставлення до вітчизняної Феміди, насамперед з боку Кабміну, який, за логікою та законом, мав би підтримати проголошену судову реформу, є дещо дивним.

Тобто запевнення, які лунали раніше, про повне розуміння у Мінфіні потреб судової системи виявилися дещо перебільшеними. Адже на одну шальку терезів були покладені

«науково обгрунтовані нормативи навантаження на суддів, розроблені з допомогою зарубіжних експертних організацій», а на іншу — реалістичні оцінки доходної частини держскарбниці та потреби самих нардепів.

Один охоронець на півсправи

Незадовго до голосування в парламенті Верховний та вищі спеціалізовані суди, Вища рада юстиції, Рада суддів, Державна судова адміністрація направили до законодавців та урядовців спільний лист, в якому звертали увагу на неприпустиме скорочення видатків на вітчизняну Феміду. Адже замість «оптимальних» майже 11 млрд грн. у проект бюджету-2017 потрапило на 2,63 млрд менше.

І це попри той факт, що представники судової системи, які складали бюджетний запит, спробували піти назустріч Мінфіну та зменшили штатну чисельність людей у мантіях майже на 1000 — до 7459 осіб, а працівників апарату — на 4 тис. (до 27,6 тис.). Як меншою кількістю можна «скоротити середній термін розгляду судової справи з 57 до 47 днів» та одночасно знизити навантаження з 224 до «нормативних» 183 справ (тобто півсправи за календарний день), що зазначено у спільному листі, — питання, напевне, до ДСАУ з РСУ.

Водночас це означає, що у 2017 р. суди розраховують отримати не більш як 1365 тис. справ та матеріалів. Хоча у І півріччі цього року тільки суди першої інстанції розглянули майже 723 тис. цивільних справ. Утім, тут має спрацювати обіцяна допомога у вигляді досудового врегулювання спорів. А може і не спрацювати…

Та й про заповнення вакансій ще дбати й

дбати. Насамперед Вищій кваліфікаційній комісії суддів та Національній школі суддів. Остання, за словами її ректора Миколи Оніщука, здатна підготувати не більш як 150 кандидатів за рік. Навіть якщо буде запроваджений спрощений добір для помічників суддів, усе одно загальне поповнення не перевищить 550 осіб. Тобто відплив кадрів може вже наступного року підвести вітчизняне правосуддя до критичної межі, яку М.Оніщук оцінює у 5000 працюючих законників.

Крім кадрового дефіциту, судова система ризикує залишитися без охорони. Адже Уряд майже повністю (на 827,3 млн грн.) скоротив відповідні асигнування, залишивши якихось 50 млн грн., що, наприклад, удвічі менше, ніж видатки на ВККС (107 млн грн.). Якщо цю суму не переглянуть, суди зможуть найняти в середньому одного охоронця кожен.

Перспективи: гірше не буде

Якщо не брати до уваги непорозуміння з урядовцями щодо фінансування охорони, загалом наступний рік обіцяє бути не гіршим за попередні. Адже заплановані обсяги видатків істотно перевищують поточні. Звісно, основна причина — обіцяне суттєве підвищення  суддівської винагороди, а також зростання майже вдвічі витрат на комунальні послуги.

Наприклад, Вища рада правосуддя отримає на зарплату вп’ятеро більше коштів, ніж цьогоріч. А на новий Верховний Суд передбачено вдесятеро більше, ніж на діяльність нинішнього, хоча не факт, що його чисельність сягне запланованих 200 осіб бодай до кінця року. До речі, наразі за видатками на 2017 рік ВС обходить навіть Верховну Раду.

Щоправда, місцеві та апеляційні суди отримають на зарплату із загального фонду лише у півтора раза більше, але за старими окладами. Окремим рядком передбачено ще майже 1 млрд грн. (як із загального, так і зі спеціального фондів) на виплату збільшеної винагороди. Оскільки «мінімалка» зросте лише на 15%, а нові оклади платитимуть тільки тим, хто пройде кваліфоцінювання, цього начебто має вистачити. Звісно, якщо не втрутиться Конституційний Суд і не заперечить можливість такої градації в оплаті праці.

Отже, резерви є: не всі судді пройдуть кваліфікаційне оцінювання у 2017 р. і зможуть претендувати на збільшення зарплати. Не всі вакансії за цей час вдасться заповнити…

Проте якість судочинства від такої економії точно не покращиться. Тож є ще надія, що у Верховній Раді це зрозуміють і припинять заощаджувати на тому, що самі називають чи не визначальною для суспільства реформою.