Люстрацію скасують через ЄСПЛ

Відповідне звернення І.Проценка, який на момент звільнення обіймав посаду заступника прокурора Київської області, було прийняте секретаріатом ЄСПЛ і буде розглянуте судом. Лист-відповідь ЄСПЛ оприлюднив на своїй сторінці екс-перший заступник глави Адміністрації Президента Андрій Портнов.

«У перемозі заявника переконаний, - написав А.Портнов. - Рішення ЄСПЛ стане юридичним фундаментом для скасування люстрації, масових судових рішень всередині країни про відновлення службовців, виплати їм компенсацій та майбутнього притягнення  осіб, причетних до впровадження люстрації, до кримінальної відповідальності».

 За наявною інформацією, у ЄСПЛ знаходиться близько 10 подібних заяв, що очікують на розгляд.

На думку експертів, процес люстрації як комплекс заходів, спрямованих на обмеження доступу до публічної служби та перебування на ній, повинен відповідати рівним можливостям доступу до державної служби, закріпленим у ст.38 Конституції, та нормам міжнародного права.

Аналіз приписів Закону про очищення влади свідчить, що звільнення осіб, до яких застосовується заборона займати певні посади в органах державної влади, пов’язується із самим лише фактом зайняття ними сукупно понад рік різного роду посад у період з 25.02.2010 до 22.02.2014. Це є неприпустимим з огляду на положення ст.25 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права 1996 року, котрим визначено, що кожен громадянин без будь-якої дискримінації повинен мати доступ до державної служби на загальних умовах.

Венеціанська комісія у висновку від 16.12.2014 наголошувала, що, за законом «Про очищення влади», особи, котрі підпадають під люстрацію, не мають можливості довести, що вони не брали участі в порушеннях і не вживали або не підтримували антидемократичних заходів, що вступає в конфлікт з принципом індивідуальності відповідальності.

Аналогічну позицію викладено і в остаточному висновку ВК від 19.06.2015. В ньому наголошується, що ст.21 Загальної декларації прав людини визначає: «Кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників» (ч.1) та «Кожна людина має право рівного доступу до державної служби у своїй країні» (ч.2). Хоча декларація не є юридично зобов’язальною, більшість її положень уважаються такими, що відображають норми міжнародного звичаєвого права.

У свою чергу ст.25(с) Міжнародного пакту ООН про громадянські та політичні права надає кожному громадянину право та можливість без будь-якої дискримінації щодо раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи іншого статусу і без необгрунтованих обмежень для допуску до державної служби на загальних умовах рівності у своїй країні.

Таким чином, є підстави вважати, що приписами закону «Про очищення влади» створюються передумови для порушення рівності можливостей у реалізації права на доступ до державної служби. Адже в його положеннях простежується дискримінаційний підхід до підстав та порядку звільнення з посад осіб, котрі підлягають люстрації, обмеження в правах за ознакою обіймання посади в певний проміжок часу.