Збільшення кількості об’єктів обслуговування не стане проблемою для територіальних управлінь ДСАУ

Нині для журналістів, політиків, суспільства загалом однією з ключових тем стала судова реформа. Звісно, обговорюють її і представники судової системи. Окремі очільники господарських та адміністративних судів висловили думку, що у зв’язку з нововведеннями можуть виникнути питання щодо належного і своєчасного забезпечення цих судів необхідними для процесуальної діяльності речами. Але погодитися з такою думкою неможна.

<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->

Розподіл повноважень

Відповідно до ч.2 ст.19 Основного Закону органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами. Ця імперативна норма прямої дії є обов’язковою, у тому числі для суддів і працівників апарату суду. Разом з тим надзвичайно важливою в судовій системі є діяльність двох посадових осіб — голови суду та керівника апарату щодо реалізації їхніх повноважень.

В попередні роки організаційне забезпечення суду було прерогативою голови, і в переважній більшості випадків його рівень визначався

авторитетністю очільника. Сьогодні ж на підставі нового закону «Про судоустрій і статус суддів» законодавець чітко розмежовує функції голови суду та керівника апарату.

Так, відповідно до ст.24 закону до повноважень очільника суду віднесено представницькі функції, контроль за роботою апарату, виконання рішень зборів суддів, організацію ведення статистики тощо. Також він здійснює правосуддя у визначеному законом порядку, контролює надходження рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень, у рамках повноважень видає накази, погоджує штатні розписи.

Тобто голова суду та його заступник мають виконувати функції адміністративно-процесуального характеру, а організаційне забезпечення діяльності установи (фінансове, кадрове, матеріально-технічне тощо) не належить до їхніх повноважень. Адже це прямі обов’язки керівника апарату, що випливає зі змісту ст.155 закону.

Крім того, керівник апарату несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та процесу, функціонування Єдиної судової інформаційної системи. З питань організаційного забезпечення діяльності суду керівник апарату координує свою роботу з відповідним територіальним управлінням.

Більше того, згідно з нормами стст.154 та 155 згаданого акта начальник ТУ за погодженням голови місцевого суду призначає керівника апарату та його заступника на конкурсних засадах, а отже, координує роботу апарату місцевого суду.

Керівник апарату відповідно до закону та

положення про апарат суду призначає та звільняє своїми наказами працівників апарату, застосовує до них заходи заохочення та дисциплінарного впливу. Тобто згідно з вимогами трудового законодавства роботодавцем для працівника апарату виступає керівник апарату суду.

З огляду на вищевикладене вважаю, що ефективній організації роботи суду сприятимуть чітке дотримання головою суду та керівником апарату законодавчо визначених повноважень, взаємоповага та взаємодопомога, подвійний контроль з боку керівництва установи та ТУ.

Нині розпорядниками бюджетних коштів, передбачених для забезпечення діяльності місцевих загальних судів, є територіальні управління Державної судової адміністрації. Крім того, відповідно до п.4 ст.148 закону «Про судоустрій і статус суддів» такі функції ТУ здійснюватимуть і стосовно місцевих адміністративних та господарських судів.

З огляду на досвід та практику організаційного забезпечення місцевих загальних судів (зокрема, у Вінницькій області — 29 судів, з яких один нараховує штатну чисельність —43 судді) зазначу, що проблем у зв’язку зі збільшенням об’єктів обслуговування у ТУ не буде. Щоправда, слід пропор-ційно збільшити штатну чисельність працівників апарату управління. Проте останніх буде значно менше, ніж працівників у апаратах судів, які здійснюють фінансове забезпечення місцевого адміністративного та господарського судів.

Тому реалізація норми щодо фінансового забезпечення місцевих судів приведе до скорочення кількості розпорядників бюджетних коштів, а відтак — об’єктів

контролю, дозволить зменшити штатну чисельність працівників судової системи й зекономити бюджетні кошти. Проведення централізованих закупівель товарно-матеріальних цінностей за оптовими цінами так само дозволить витрачати менше грошей на ці потреби. Ще однією позитивною зміною стане формування єдиного модельного підходу до фінансового забезпечення судів.

Власний досвід

Належне організаційне забезпечення діяльності суду залежить від двох чинників — достатності коштів та ефективного менеджменту. Крім того, важливими елементами у цьому процесі є планування, контроль та налагоджена комунікація між територіальними управліннями та місцевими судами.

У своїй роботі ТУ ДСА у Вінницькій області дотримується принципів відкритості та рівності щодо всіх місцевих загальних судів регіону, максимальної прозорості при проведенні державних закупівель.

Налагоджено логістику забезпечення місцевих судів товарно-матеріальними цінностями за письмовими заявками керівників апарату судів. У кожній установі створено резерв необхідних речей (паперу, марок, конвертів, витратних матеріалів для копіювальної техніки, CD-дисків, канцелярського приладдя тощо). Наприкінці бюджетного року створюється резерв на І квартал наступного року або на період, необхідний для проведення державних закупівель, відповідно до нових кошторисних призначень.

Пріоритетними завданнями було визначено забезпечення судів належними для здійснення

правосуддя приміщеннями та інформаційно-технічне забезпечення. Як результат, усі суди отримали приміщення, де на одного суддю за штатною чисельністю припадає в середньому 131,6 м² загальної площі. На окремих об’єктах проводяться поточні та капітальні ремонти.

Рівень забезпеченості комп’ю-терною технікою — 100% (5 одиниць на одну штатну посаду судді). В судах немає старих моніторів з променевою трубкою, їх ще 3 роки тому замінено на монітори типу TFT. Усі зали судових засідань укомплектовано системами звукозапису. Також немає проблем із серверним обладнанням. У поточному році для кожного суду придбано ноутбуки із системами фіксування судових процесів. Вся комп’ютерна техніка відповідає визначеним ДСАУ параметрам та має ліцензійне програмне забезпечення. Суди на 100% укомплектовано ксероксами і принтерами, вирішено питання щодо оперативної заправки та ремонту картриджів. У всіх судах та установах пенітенціарної системи встановлено системи відеоконференцзв’язку. Усі судді та працівники апарату судів мають вільний доступ до Інтернету, баз законодавства.

Приділяється увага й безпеці в судах. Так, усі установи обладнано камерами схову речей для відвідувачів, на всіх об’єктах облаштовано тривожну сигналізацію та виведено на пульт державної служби охорони. Систематично проводяться спільні наради з відповідними органами щодо підвищення рівня охоронної та пожежної безпеки в приміщеннях місцевих загальних судів.

У 2015 році були прийняті управлінські рішення щодо оптимізації та визначено співвідношення суддів до штатної чисельності

працівників апарату — 1 до 4,3. При цьому було враховане реальне навантаження на суддю та застосовані коригувальні показники.

Управління досягло позитивних результатів і в інших напрямах своєї діяльності, що, безсумнівно, вплинуло на доступ до правосуддя, скорочення строків розгляду справ і матеріалів, оперативність та ефективність правосуддя в цілому.

Варто зазначити, що сьогодні фінансування судової влади покращилося. Ефективність реалізації проектів щодо організаційного забезпечення діяльності судів залежить від того, чи націлена команда на результат. Його можна досягти лише завдяки професійності кадрів у територіальних управліннях, в апараті установ та підтримці керівництва судів.

Сьогодні суддя не має думати про забезпечення папером, марками, конвертами тощо. Це пряме завдання територіального управління та апарату. Суддя має підвищувати свій професійний рівень, якісно і своєчасно здійснювати правосуддя. Переконаний, що лише при повному симбіозі дій усіх органів судової влади можливе досягнення європейського рівня правосуддя.