Повноважні роз’яснити

 Поки закон, який визначатиме повноваження Конституційного Суду, все ще «шліфується» в Адміністрації Президента, експерти припускають, як нові повноваження єдиного органу конституційної юрисдикції здійснюватимуться на практиці. А також намагаються розібратись, хто тепер виконуватиме функції тлумачення законів.

<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->

Наслідки та ризики

Однією з нещодавніх змін до Конституції є скасування такої функції КС, як офіційне тлумачення законів. Також скоротився перелік суб’єктів, які мають право звертатись по офіційне тлумачення норм Основного Закону. Якщо в попередній редакції не прописувалось, хто може ініціювати таке клопотання, то тепер чітко визначено, що це можуть робити Президент, 45 народних депутатів, Верховний Суд, уповноважений з прав людини та Верховна рада АР Крим.

Наслідки та ризики таких новацій експерти обговорили під час організованого Асоціацією правників України круглого столу на тему «Реформа конституційної юрисдикції в Україні: сучасний стан та перспективи».

За словами судді КС у відставці Віктора Шишкіна, таку ситуацію можна вважати обмеженням прав громадян. Він нагадав, що відповідно до ст.157 Конституції акт найвищої юридичної сили не може змінюватись, якщо це обмежує чи скасовує ті права людини, які раніше їй були надані.

«Раніше було таке право? Було. Його забрали? Забрали. Це в межах ч.1 ст.157 Конституції? Виходячи з «печерного позитивізму», вважаю, що не в межах», — сказав В.Шишкін.

Разом з тим, якщо замість втрачених прав громадяни та юридичні особи отримали можливість звернення з конституційною скаргою, то, наприклад, Кабмін та органи місцевого самоврядування більше не зможуть направляти звернення на вул. Жилянську. Так само це право втратили Нацбанк, місцеві суди, прокуратура.

Ситуація видається ще більш неоднозначною, зважаючи на те, що відповідно до запланованих конституційних змін у частині децентралізації Президент має право запускати механізм розпуску місцевих рад за ухвалення неконституційного рішення.  І хоча сам глава держави запевняє, що механізм потрібен для виняткових випадків, проблеми це повністю не усуває.

Повернення до цивілізації

Ще в більш незручну ситуацію потрапили особи, які звернулися до КС по тлумачення законів, і Суд навіть відкрив відповідне провадження. Адже ухвалити рішення єдиний орган конституційної юрисдикції вже не зможе.

Разом з тим у самому Суді перетворення сприймають досить спокійно. «В цивілізованій частині нашої планети проблеми тлумачення законів не існувало, оскільки такого повноваження конституційні суди просто не

мали», — відзначив суддя КС Ігор Сіденко.

Проте функція офіційного тлумачення Конституції хоч і не надто популярна у світі, але більш поширена. Зокрема, такий обов’язок має КС Німеччини. Щоправда, це пов’язано у першу чергу з федеративним устроєм цієї держави, і завдяки цим повноваженням місцеві органи можуть переконатись, що, ухвалюючи внутрішні акти, не порушують загальних правил.

До української ж Конституції відповідна норма потрапила тому, що за основу при її розробленні нардепи взяли саме німецький взірець, повідомив І.Сіденко. Але додали й тлумачення законів: теоретичні напрацювання щодо цих повноважень з’явилися ще в СРСР. Отже, переконаний суддя КС, у тому, що тепер таких функцій не буде, немає жодної проблеми.

За словами І.Сіденка, у цивілізованому світі застосовується інший підхід до тлумачення законів. «Якщо норма для суддів незрозуміла, то роз’ясненням займається вища судова інстанція. Якщо норму ніхто не може роз’яснити, то парламент її змінює», — пояснив він. Таким чином, зазначив представник КС, функція тлумачення законів перейде до Верховного Суду.

Такої ж думки дотримується і В.Шишкін, який наголосив, що виконувати такі обов’язки ВС зможе, розглядаючи конкретні справи. «Суд може викласти свою думку щодо норми закону. Це фактично й буде трактування», — зауважив він.

Разом з тим з огляду на те, що досі судовій системі далеко не завжди вдавалося формувати єдину практику і навіть рішення ВС могли суперечити одне одному, важко сказати, як цю неофіційну функцію зможе виконувати перебудований ВС, структура якого суттєво ускладниться.

Загроза різночитання

Не виключено, що різна практика почне формуватись і внаслідок звернень безпосередньо до КС. Так, наше видання публікувало статтю адвоката Руслана Чернолуцького (див. «ЗіБ» №42), який попереджав, що наявність процедури офіційного тлумачення Основного Закону разом з конституційною скаргою може призвести до колізій у правозахисній та правозастосовній практиці. «Немає відповідей щодо того, як процедура розрізнятиме компетенцію тлумачення Основного Закону від розгляду конституційної скарги», — підкреслив адвокат.

На певні ризики звертають увагу й на вул.Жилянській. За словами І.Сіденка, цілком імовірно, що, наприклад, омбудсмен звертатиметься до КС з приводу конституційності тих же ж норм, що й громадяни. При цьому передбачається, що такі звернення розглядатимуться за різною процедурою і різною кількістю суддів КС. Як наслідок, єдиний орган конституційної юрисдикції може ухвалювати рішення, які принципово не узгоджуватимуться між собою.

Можливо, ці труднощі розуміють і в Адміністрації Президента і саме тому тривалий час не оприлюднюють законопроект «Про Конституційний Суд України». Хоча ще у вересні оголосили, що ініціатива майже готова. Та й Президент говорив, що готовий якнайшвидше внести документ до парламенту. Тільки після того, як проект буде доступний для всіх, вдасться зрозуміти, чи змогли його автори уникнути «підводних каменів». Хоча не виключено, що з’являтимуться нові, про які експерти ще навіть не здогадуються.