Інстинкт самоохорони

Чому працівники апарату змушені ходити на нічні чергування та хто «запатентував» новий спосіб тиску на Феміду

В„–46 (1292) 12.11—18.11.2016

МАРИНА ЗАКАБЛУК

Представники суддівської спільноти сподівалися, що тимчасово, поки не запрацює Служба судової охорони, обов’язки вартових храмів Феміди візьмуть на себе підрозділи Національної поліції та Національної гвардії. Тим більше що відповідна норма з’явилася в новій редакції закону «Про судоустрій і статус суддів». Це мало б стати гарантією того, що інституції будуть надійно захищені. Однак деякі суди не тільки не отримали тимчасових сторожів, а й змушені покладатися на інстинкт самоохорони.

<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->

Ніхто не почув

Місяць тому Рада суддів прийняла рішення щодо неналежної охорони приміщень, рекомендувавши служителям Феміди у випадку загрози життю, здоров’ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату та самих законників приймати рішення про тимчасове зупинення розгляду аж до усунення «форс-мажорних обставин» (див.№№42, 45 «ЗіБ»).

У такий спосіб Рада відреагувала на хвилю подій, яка прокотилася по всій країні через відсутність належної охорони: блокування

роботи установ невідомими особами, психологічний та фізичний тиск на володарів мантій, зникнення печатки в одній з інституцій. Останньою краплею стало припинення роботи Одеського апеляційного господарського суду та Господарського суду Одеської області, які не змогли здійснювати правосуддя через протиправні дії громадських активістів.

Разом з тим члени РСУ звернулися до очільників низки органів, у тому числі Служби безпеки України, Національної поліції, Міністерства внутрішніх справ, щодо забезпечення належної охорони храмів Феміди та виконання положень п.39 «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про судоустрій і статус суддів», у яких ідеться про те, що тимчасово, на період до початку виконання в повному обсязі повноважень Служби судової охорони, роль вартових судів мають виконувати підрозділи Нацполіції та Нацгвардії.

Однак представників органу суддівського самоврядування не почули, а ситуація ще більше загострилася.

«Помста» за рішення

Не так давно в опалу до правоохоронців потрапили суди Кіровоградщини. Так, на сайті Апеляційного суду Кіровоградської області з’явилося повідомлення: з 30 жовтня храми Феміди регіону залишилися без нагляду. Річ у тім, що головне управління Нацполіції в Кіровоградській області в односторонньому порядку припинило забезпечення публічного порядку та безпеки в приміщеннях судових установ регіону.

«Згідно з листом ГУ Національної поліції в Кіровоградській області єдиною підставою для припинення охорони судів області є реформування органів та підрозділів Національної поліції. Однак вказана причина є досить сумнівною, оскільки реформування відбувається в масштабі країни, а охорону приміщень судів припинено лише в Кіровоградській області», — йдеться у зверненні начальника територіального управління ДСА згаданого регіону Григорія Дрока до голови судової адміністрації Зеновія Холоднюка.

Втім, у теруправління ДСАУ є власні пояснення, чому виникла така ситуація: зняття охорони із судів — своєрідна «помста» МВС та Нацполіції храмам Феміди Кіровоградської області за прийняття рішень, які стосуються роботи поліцейських патрульної служби.

Системний характер

Історія, кінцівка якої, на думку представників ТУ ДСАУ, не сподобалася правоохоронцям, розпочалася ще влітку. Тоді щодо одного з володарів мантій Кіровського районного суду м.Кіровограда поліція склала 3 адміністративні протоколи за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. Об’єднана справа перебувала в провадженні Кіровоградського райсуду Кіровоградської області: законника було визнано винним у вчиненні двох адмінправопорушень (провадження у справі щодо невиконання водієм вимог зупинки суд закрив).

У свою чергу Апеляційний суд Кіровоградської області у вересні скасував постанову райсуду про визнання володаря мантії винним у вчиненні адмінправопорушень. Після цих подій засоби масової інформації ополчилися проти законників регіону. Підклав дров до багаття й той факт, що за заявою служителя Феміди з Кіровського районного суду м.Кіровограда щодо заподіяння йому тілесних ушкоджень під час затримання поліцейськими було порушене кримінальне провадження.

Саме у зв’язку із цим, вважають у ТУ ДСА в Кіровоградській області, у судах регіону нині неспокійно, а випадки відвертого тиску на законників при розгляді справ (погрози фізичної розправи, блокування приміщень, повідомлення про їх мінування) набули системного характеру.

Останній випадок стався 1 листопада: ввечері невідомі особи розбили нижню частину вхідних центральних дверей у будівлі Ленінського райсуду м.Кіровограда.

Охоронці від безвиході

Оскільки на допомогу правоохоронців храми Феміди Кіровоградщини поки що не можуть розраховувати, вони намагаються самотужки розв’язати проблему. Хоча б тимчасово. «Спільними зусиллями керівництва судів уживаються заходи для підтримання охорони та правопорядку в адміністративних будівлях. Така охорона здійснюється звичайними працівниками апарату судів, які в робочий час виконують свої службові обов’язки, а в нічний — охороняють приміщення суду, при цьому не маючи ні фізичної, ні спеціальної підготовки», — повідомляється в листі начальника ТУ ДСАУ.

На думку експертів, це кричуща ситуація, адже неприпустимо, щоб у демократичній та правовій державі функції вартових судів виконували працівники апарату. А особисті амбіції керівників правоохоронних органів не повинні призводити до того, що установи залишилися без нагляду.

«Це створило ризики безперешкодного пронесення до приміщень судів легкозаймистих, вибухонебезпечних, радіоактивних, отруйних речовин, пронесення вогнепальної та холодної зброї, що є прямою загрозою для життя та здоров’я як суддів і працівників апарату, так і відвідувачів судів», — наголошується у зверненні очільника теруправління.

Чекати довго

Не тільки інституції Кіровоградщини апробували «винайдений» правоохоронцями новий спосіб тиску на Феміду. Так, на останньому засіданні РСУ її члени розповіли про випадки, коли перед початком розгляду певної резонансної справи охоронці залишають суд, а потім знову повертаються. Хоча офіційно в Нацполіції не підтверджують факт тимчасового «відкликання» працівників із судів.

Разом з тим РСУ вирішила поки що обмежитися врегулюванням ситуації саме на Кіровоградщині. Так, «самоврядники» звернулися до Прем’єр-міністра щодо надання доручення міністру внутрішніх справ провести службове розслідування за фактом припинення Нацполіцією в односторонньому порядку забезпечення публічного порядку та безпеки в приміщеннях судових установ Кіровоградської області. Крім цього, попросили Генпрокурора провести перевірку за згаданим фактом та притягнути винних осіб до відповідальності.

Втім, фахівці сумніваються, що володарям мантій варто чекати належної реакції на ці факти. На їхню думку, ситуація може змінитися тільки тоді, коли в храмах Феміди з’являться власні вартові — Служба судової охорони, яка відповідно до закону «повинна запрацювати в повному обсязі не пізніше 1 січня 2018 року». Однак, зважаючи на те, якими темпами відбувається формування нової структури, ніхто не зможе гарантувати, що саме 1 січня 2018-го у судів зникнуть усі проблеми, пов’язані із забезпеченням охорони.

пряма мова

Валентина Сімоненко, голова Ради суддів, суддя Верховного Суду:

— Ми говоримо про незалежність, про захист громадян у судах. Правоохоронні органи повинні дотримуватися прав людини і працювати на те, щоб ці права забезпечувалися в судах. Натомість, реагуючи на певні події, вони знімають охорону судів у Кіровоградській області, демонструючи при цьому неповагу не тільки до суддів, а й до виконання власних обов’язків.

Денис Масенко, член Ради суддів, суддя Апеляційного суду м.Києва:

— У м.Києві правоохоронні органи пішли ще на крок уперед. Якщо районний суд приймає рішення, яке не задовольняє правоохоронців, вони знімають охорону не з цієї установи, а з апеляційного суду. Це, напевно, для того, щоб останній розумів, яке рішення потрібно приймати. У цьому році таке вже тричі траплялося в Апеляційному суді м.Києва.

Зеновій Холоднюк, голова Державної судової адміністрації:

— Відповідно до п.39 «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про судоустрій

і статус суддів» забезпечити охорону приміщень — це обов’язок Національної поліції та Національної гвардії. Наголошую: обов’язок, а не «хочу — охороняю, не хочу — не охороняю». Тобто працівники поліції не виконують закону. Вважаю, на це потрібно реагувати. Думаю, відповідна реакція на цей факт буде і з боку Генерального прокурора.