Закон і Бізнес N 47 (1293). Анонс публікацій

Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» N 47 (1293). 19 - 25 листопада 2016 року.

<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->

Судова влада

Регулювання процедур банкрутства в Україні дозволяє боржникам ухилятися від виконання зобов’язань перед кредиторами. Це призводить до зловживань дебіторів, які виводять активи й ліквідують підприємства, залишаючи позикодавців ні з чим. Про проблеми, пов’язані з процедурою банкрутства та про запропоновані новації «ЗіБ» поговорив із партнером АК «Соколовський і партнери», керівником практики з реструктуризації заборгованості та банкрутства, членом Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих Владиславом ФІЛАТОВИМ.

Сподівання реформаторів на те, що велика кількість адвокатів та науковців, особливо тих, які мають авторитет і відомі в юридичних колах, виявить бажання взяти участь у конкурсі на заміщення 120 посад у новому Верховному Суді, не виправдалися. Тому Вищій кваліфікаційній комісії суддів довелося подовжити строк реєстрації претендентів на червоні мантії. Чи допоможе це заманити успішних, досвідчених професіоналів та чим узагалі може бути цікавою для адвокатів і науковців робота у ВС? Більше про це у статті «Заманити до верхівки».

Навіть нардепів здивував намір наділити Вищу раду правосуддя статусом органу суддівського

самоврядування. Адже її склад лише наполовину формуватиметься з людей у мантіях. Якщо ж трохи глибше проаналізувати проект №5180, виявиться, що він уможливлює прийняття Радою або її органами рішень взагалі без урахування позиції суддів або за мінімальної кількості їхніх голосів. Деталі у матеріалі «Ілюзія переваги».

Вже наступного року кожен учасник судового процесу зможе отримати персональний електронний кабінет, завдяки якому знатиме про рух своїх справ і зможе подавати нові заяви. А судді матимуть можливість прискорити розгляд справ і зекономити на папері та марках. Однак такі новації — перспектива, для реалізації якої судді з різних регіонів вирішили вивчити наявний досвід. Про це читайте у статті «Феміда: статус он-лайн».

Нині в різних містах України для володарів мантій — спікерів проводяться тренінги під назвою «Зв’язки з громадськістю у судах». Служителів Феміди навчають приймати правильні рішення в кризових ситуаціях, під час розгляду резонансних справ, знаходити спільну мову з журналістами та громадськістю. Так, недавно такий тренінг провели для суддів-спікерів Кіровоградської області. Чи зробили вони для себе певні «комунікаційні відкриття»? Як нові знання допоможуть у роботі? З цими та іншими питаннями наше видання звернулося до судді-спікера Апеляційного суду Кіровоградської області Світлани ЯКОВЛЄВОЇ.

Громадська рада доброчесності розпочала роботу. Першими, хто на собі відчує результати її діяльності, стануть претенденти до Верховного Суду. Однак експерти

застерігають: певні дії членів ГРД можуть посіяти сумніви в їхній доброчесності та призвести до дискредитації ради. Більше про це у статті «Доброчесний цугцванг або Чому ГРД, розпочавши гру на полі володарів мантій першою, може зазнати поразки».

Судова практика

Поширеними підставами для донарахування органами контролю податкових зобов’язань нині залишаються або вирок суду, що набрав законної сили, або свідчення особи в межах кримінального провадження. Проаналізуємо, наскільки законні такі дії та якою є практика українських судів та Європейського суду з прав людини із цього питання. Детальніше про це у статті партнера юридичної консалтингової фірми «Карт Бланш» Сергія Степанського та київського адвоката Максима Борисова «Кримінальні» донарахування».

Європейський суд з прав людини не виділяє окремої категорії спорів, які ми називаємо податковими. Однак деякі його рішення прямо стосуються цієї сфери і мають важливе значення для національної судової практики. Водночас чи не найбільше спорів у податковій царині виникає з приводу податку на додану вартість. Страсбурзький суд неодноразово висловлювався щодо цих питань, однак те, як має застосовуватися та чи інша його позиція, залежить від конкретної ситуації. Деталі у матеріалі «Додана вартість ЄСПЛ».

Адвокатура

Питання щодо додержання професійних прав і гарантій адвокатської діяльності стало одним з

найбільш обговорюваних під час всеукраїнської конференції з кримінального права та процесу. Дискусія, що наразі розгортається, стосовно меж адвокатської таємниці може мати несподіваний резонанс для законників. Подробиці читайте у статті «Гарантії — у тренді».

В Україні стартує програма професійного розвитку для правників, покликана підтримати співтовариство однодумців-професіоналів, які прагнуть підвищити якість правничих послуг та ефективно впроваджувати реформи у сфері правосуддя. У рамках програми учасники отримають специфічні знання, необхідні для розкриття їхнього потенціалу. Про це читайте у статті «Поважай, як Бекхем».

Держава

Закордонні експерти відзначають певний прогрес у реформі кримінальної юстиції України, що розпочалась у 2012 році. Щоправда, поки що маємо здобутки лише в законотворчій площині. Натомість українські правозахисники та адвокати говорять, що всупереч новелам, свавілля правоохоронців не припиняється. Про це читайте у матеріалі «Інспекція прокуратури».

У парламенті зареєстровано дві ініціативи, спрямовані на регулювання мирних зібрань. На перший погляд, вони містять різні підходи. Проте їх об’єднує наявність зауважень Венеціанської комісії, а також можливість застосування владних повноважень для обмеження прав громадян. Детальніше — «Вуличне регулювання».

Паралельно із завершенням роботи над президентським проектом закону «Про

Конституційний Суд України» свої напрацювання представили й у парламенті. Звісно, всі розуміють, чиї пропозиції матимуть пріоритет, але не виключено, що нардепи спробують увести хоча б деякі ініціативи до остаточного варіанта. Про це читайте у статті «Правки для КС».