Інтелектуальна еволюція Ще не створений новий вищий суд може отримати додаткові повноваження

Робота на додачу

Закон «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що вищий «інтелектуальний» суд має бути створений упродовж 12 місяців після набрання чинності цим актом. Водночас, як повідомляв «ЗіБ», поки що невідомо, яким чином працюватиме установа, а законодавець із поясненнями не поспішає. Зокрема, експерти відзначають, що досі не можна однозначно сказати, чи належатиме до функцій цього суду розгляд спорів за участю фізичних осіб та яким чином відбуватиметься процедура оскарження рішень.

За таких обставин окремі парламентарі намагаються розширити повноваження установи. Відповідні пропозиції обговорювалися під час круглого столу «Судова реформа та перспективи розгляду судами конкуренційних спорів», організаторами якого виступили Фонд розвитку конкуренції та Вищий господарський суд.

Із такою ініціативою виступив народний депутат Леонід Козаченко. «Конкуренційна політика має бути серцевиною економічної політики держави. Без цього неможливо досягати позитивних результатів. Світовий же досвід свідчить, що ефективне конкуренційне правозастосування можливе за наявності сильного спеціалізованого суду», — наголосив він.

На переконання законодавця, повноваження щодо розгляду таких спорів мав би отримати ВСПІВ. «Якщо ж ці питання передати суддям місцевих судів, то в більшості випадків вони будуть некомпетентні для того, щоб вирішувати дані спори», — переконаний парламентар.

Обіцяє боротися за впровадження ідеї в життя і його колега Вікторія Пташник. За її словами, вона відстоювала ідею створення окремого конкурентно-патентного суду ще на початковому етапі судової реформи та подавала пропозиції до профільного комітету. Однак тоді на заваді стало надто поспішне ухвалення закону. Тепер же жінка планує звернутися до Ради з питань судової реформи.

«Спеціалізація — це не лише запорука підвищення професіоналізму й компетентності розгляду цих спорів. Конкуренційні спори надзвичайно складні, і не кожен суддя часто з ними стикається. Тому нам потрібна ця спеціалізація», — наголосила В.Пташник. За словами нардепа, установа, яка візьме на себе цю категорію справ, могла б називатися вищим конкурентно-патентним судом.

Практика для одного

Розширення повноважень нового суду підтримує й голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк. «Ми можемо висунути пропозицію, щоб ця спеціалізація належала суду з питань інтелектуальної власності. Тоді буде логічно, що на касаційному рівні ці спори розглядатиме палата, яка вже має відповідну спеціалізацію. У цьому є сенс», — відзначив він.

Не проти перетворень і у Вищому господарському суді. Передусім тому, що зміни мають уніфікувати практику. Як пояснили в установі, розбіжності почали виникати з 2008 р., коли Верховний Суд визначив, що деякі конкуренційні спори мають належати до юрисдикції адміністративних судів. Як наслідок, із 2008 до 2015 р. справи, в яких стороною був Антимонопольний комітет, розглядались і адміністративними, і господарськими судами. При цьому останні не погоджувалися з таким порядком речей. І хоча з 2015 р. практика знову повернула в колишнє русло, було втрачено значний досвід розгляду відповідної категорії справ, пояснюють у ВГС, знизились якісні показники. До того ж і тепер деякі види конкуренційних спорів залишаються у віданні адмінсудів.

На труднощі, які виникали через такий розподіл справ, звернула увагу й В.Пташник. «Деякі юристи намагалися користатися прогалинами в законодавстві. Вони оскаржували рішення АМК в адміністративних судах, доходили до касаційної інстанції, а потім заявляли, що помилилися в підвідомчості й тепер уважають, що спір мав би слухатися в господарському суді. Таким чином затягувався процес розгляду», — розповіла вона.

Створення ж спеціального суду, до якого потраплятимуть усі такі справи, має зняти проблему. До того ж, за словами нардепа, спеціалізація допоможе уніфікувати судову практику та зробити рішення Феміди більш передбачуваними.

Експерти відзначають, що спеціалізовані інституції для розгляду таких справ існують у низці країн світу: Великій Британії, Португалії, Канаді, Фінляндії. Разом з тим це не загальний підхід. Зокрема, у США, як правило, справи щодо конкурентних відносин розглядають звичайні суди, оскільки в цій країні немає навіть спеціального господарського суду.

Як пояснюють фахівці, судді, які вирішують спори цієї категорії, частіше за все не мають економічної освіти. Хоча, визнають експерти, ті, хто її здобув, допускають менше помилок.

За таких умов уживаються заходи щодо допомоги законникам. Зокрема, друкується кілька академічних журналів, повністю присвячених антитрастовій політиці. Також судді повинні спиратися на рішення в подібних справах.

Однак, мабуть, основна допомога, яку отримують служителі Феміди, це залучення в процес економістів у ролі свідків. Вони надають як усні, так і великі за обсягом письмові звіти, обгрунтовуючи свою позицію. Хоча навіть це не завжди допомагає розібратись у надто складних питаннях.

Недопустима поспішність

Ніхто з учасників круглого столу не висловився категорично проти створення окремого суду, який розглядатиме конкуренційні спори. Водночас було наголошено на ризиках, які можуть виникнути через поспішність.

Як відзначила суддя Господарського суду м.Києва Оксана Гумега, наразі ще ніхто не знає, яким чином функціонуватиме «інтелектуальний» суд, але вже з’явилися пропозиції щодо розширення його повноважень. «Створення конкуренційного суду — лише ідея, яка ще не набула жодного законодавчого підкріплення», — відзначила вона. До того ж ніхто не знає, яким буде навантаження, скільки знадобиться суддів для того, щоб із ним упоратись.

Є питання й щодо оскарження рішень цієї інституції. Якщо роль апеляційної інстанції виконуватиме ВС, то чи зможе він справитися зі значною кількістю матеріалів? Дати однозначну відповідь наразі не можна, адже відсутні розрахунки. Тому, за словами О.Гумеги, можливість надання «інтелектуальному»  суду додаткових повноважень — важливе питання, але воно не має вирішуватися поспіхом.

Проте часу на розмірковування в нардепів, схоже, не надто багато. До початку діяльності нового суду залишається близько 10 місяців. Щоправда, зважаючи на надто неквапливе просування законопроектів «Про Вищу раду правосуддя» та «Про Конституційний Суд України», можна очікувати, що й із законодавчим підгрунтям для роботи ВСПІВ парламентарі не поспішатимуть, якщо повноваження й розширюватимуть, то на ходу.

Олексій Писарев