Голова Апеляційного суду Запорізької обл. Віктор Городовенко:

Місяць тому Консультативна рада європейських суддів прийняла висновок щодо ролі очільників храмів Феміди. У ньому роз’яснюється питання представництва суду його керівником, а також те, якими мають бути відносини останнього з володарями мантій. Також у висновку наголошується: під час виконання своїх обов’язків голови судів повинні стояти на сторожі незалежності та неупередженості Феміди, діяти як захисники цих цінностей та принципів. Про те, яке значення має цей висновок для України та інших країн, «ЗіБ» запитав у голови Апеляційного суду Запорізької області, представника нашої держави в КРЄС Віктора Городовенка.

«Однозначно сказати, добре це чи погано, коли голову суду обирає колектив, не можна»

— Вікторе Валентиновичу, звернімося до історії питання щодо прийняття висновку КРЄС «Про роль голів судів»: чому виникла ідея розробити такий документ?

— Питання про роль і значення голів судів було на порядку денному доволі довго. Ця тема була затверджена ще у 2014-му. Однак у 2014—2015 роках у держав — членів Ради Європи більше запитань виникало щодо ролі та місця судової влади у суспільстві взагалі, її взаємодії з громадянами, тому голови судів чекали свого часу.

У поточному році ця тема планово обговорювалася і розглядалася КРЄС. Чому вона була дуже важливою та чому її потрібно було обговорити? Тому що трансформація судової системи в Європі та її роль в суспільстві, розуміння цієї ролі, співпраця з громадськістю, питання щодо довіри, корупції, незалежності — все це знайшло своє відображення у висновку КРЄС (див. стор.7. — Прим. ред.). Окрім цього, в документі йдеться і про управління всередині судової системи, позицію лідерства в ній.

— Особисто ви причетні до розроблення висновку?

— Я є одним із 9 членів робочої групи, яка займається підготовкою висновків КРЄС. Тому я теж брав участь у підготовці документа щодо ролі голів судів. До речі, якщо звернути увагу на анкету, яку підготувала робоча група, на узагальнення відповідей учасників опитування, то простежується досить цікава тенденція. Україна та Швейцарія виявилися унікальними країнами в європейському просторі: в судах від першої інстанції до найвищої голів обирають самі судді. У решті країн трохи інша система обрання чи призначення голів судів.

— Обрання очільників установ суддівським колективом — це позитивний чи негативний момент?

— Ви знаєте, обрання голів судів колегами — це найвищий прояв самоврядування. Позиція керівника суду — це позиція першого серед рівних, але водночас і особи, яка повинна професійно займатися питаннями ефективного управління діяльністю суду. Тому дуже складно сказати, як найвищі демократичні методи обрання голови впливають на ефективність здійснення певних повноважень. Так само однозначно сказати, добре це чи погано, коли голову суду обирає колектив, не можна.

З точки зору інституціональної незалежності голови суду обрання очільника колегами — це найвищий стандарт, кращої процедури годі й бажати. А от з погляду питань, пов’язаних з прийняттям миттєвих, ефективних рішень, деякою мірою це не дає можливості своєчасно реалізувати частину управлінських рішень, які могли б бути швидко виконані за умови іншого способу обрання керівника суду.

«Підвищення ролі голови суду є одним з ефективних способів покращення роботи інституції»

— Якими є основні аспекти інституту керманича храму Феміди?

— Варто звернутися до головних тез висновку щодо ролі голів судів. По-перше, у відносинах з колегами голова суду має дотримуватися принципу primus inter pares («перший серед рівних»). Друга позиція, яка червоною ниткою проходить у висновку КРЄС, висвітлена у п.24 документа: «Існує загальна тенденція до розширення управлінської ролі голів судів, що є результатом вимог відвідувачів судів та суспільства стосовно надання кращих послуг. Така тенденція відображає загальне розуміння, що голови судів через управлінську функцію можуть поліпшити роботу судів». Тобто підвищення ролі голови суду є одним з ефективних способів покращення роботи інституції.

— Яке значення висновок має для України?

— Висновок щодо ролі голів судів, як і будь-який інший документ КРЄС, має рекомендаційний характер. Думаю, перед нашою державою постане питання про підвищення ефективності діяльності голови, використання в його роботі нового інструментарію, який існує в РЄ. Тобто прикладних аспектів дуже багато.

— Що нового можуть почерпнути очільники установ із цього висновку?

— Тут є відповідь на питання: якою є їхня місія в нових умовах. Так, у п.13 зазначається: «Голови судів діють як охоронці незалежності, безсторонності та ефективності суду і мають самі поважати внутрішню незалежність суддів у їхніх судах».

Сьогодні голови судів стали незатребуваними: всередині суду вони займаються розв’язанням певних проб-
лем, а в питаннях управління судовою системою опинилися за бортом. У п.8 чітко записано: «Важливо, щоб голови судів, маючи великий практичний досвід, робили свій внесок у діяльність таких інституцій, як судові ради, з’їзд суддів, загальні збори суддів, професійні асоціації суддів».

Адже головами обирають осіб, як правило, з великим життєвим, професійним досвідом. У висновку вказано, що голова повинен займатися судовою роботою і рівень його кваліфікації має бути таким, щоб він міг консультувати, надавати практичну допомогу колегам.

— На вашу думку, висновок має бути настільною книгою для керівника суду?

— Це лише рекомендація. Разом з тим у нас дуже мало таких настільних книг. Та й не тільки в нас. Чому прийняли цей висновок? Потрібен був дорого вказ для голів судів, як їм діяти в тій чи іншій ситуації. Не тільки Україна мала потребу в прийнятті такого документа, а й всі інші країни — члени РЄ. Тобто це загальноєвропейська тенденція.

— До цього часу подібних документів не було?

— Ні, не було.

— Але ж, можливо, у певних резолюціях питання щодо ролі очільників храмів Феміди порушувалися?

— Так. Ми наполягали, аби до висновку ввійшли певні пункти з київських рекомендацій ОБСЄ «Щодо незалежності судочинства у Східній Європі, Південному Кавказі та Середній Азії» (2010) про судове адміністрування, добір та відповідальність суддів. У цьому документі ціла глава присвячена ролі голів судів.

У Європі різні правові системи та традиції, тобто висновок приймався на основі консенсусу, щоб врахувати інтереси всіх країн.

«Спробувавши демократичні способи обрання керівників судів, уже складно повернутися до авторитарних»

— Чи не вважаєте, що в Україні спостерігається певна криза інституту голів судів? Адже після подій 2014 року, коли змінилася процедура  їх обрання, багато хто не хотів займати адмінпосади. І довелося обирати «компромісних осіб». Тому сьогодні серед очільників судів лідерів дуже мало.

— Я з вами не згоден. Коли колектив обирає голову, він йому довіряє.

— Так, довіряє, але керівник у такому випадку не завжди є лідером…

— Можна поставити знак рівності між потребою колективу, його якістю, ефективністю, бажанням займатися судовою роботою, якщо він обирає головою не лідера, а особу, яка відбуває роль керівника. В умовах реформування судової системи керівникам судів необхідно використовувати максимальний потенціал лідерства, волонтерства та альтруїзму.

— Значить, таких керманичів багато?

— Так, багато. Говорити за допомогою цифр у цьому випадку, мабуть, не зовсім правильно.

— Нині існує така думка: щоб уникнути конфліктних ситуацій під час обрання очільників судів, варто надати право вирішувати це питання, наприклад, Раді суддів. До речі, остання недавно рекомендувала зборам володарів мантій запрошувати на вибори членів РСУ для запобігання конфліктам. Чи повернеться, на вашу думку, Україна до попередньої процедури призначення керівників?

— Якщо і повернеться, то, можливо, це стосуватиметься виборів голів у судах першої інстанції. А от до апеляційних — навряд чи, бо в них великі колективи. Розумієте, спробувавши демократичні способи обрання керівників судів, уже складно повернутися до «авторитарних».

— Як же уникнути конфліктів під час виборів керманичів інституцій?

— Це зробити неможливо. Уникнути конфліктів під час обрання голів завдяки присутності членів РСУ — це утопія. Навряд чи хтось із суддів злякається члена РСУ і така присутність представників ради напоумить когось із колективу.

Марина Закаблук